Справа № 1-212/11
"17" січня 2011 р.
Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Отвіновського П.Л.,
при секретарі - Думс І.В., з участю прокурора - Кіщака Д.С.,
підсудного - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Братськ, Іркутської області, Російської Федерації, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
6 вересня 2010 року приблизно о 8.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на новобудовах за адресою АДРЕСА_2, підійшов до раніше незнайомих йому хлопців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та побачив у останнього мобільний телефон "Нокіа 2700" і у цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи цей свій злочинний намір, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_1 попросив у малолітнього ОСОБА_3 мобільний телефон для дзвінка в правоохоронні органи, а саме міліцію. Отримавши від останнього згоду та мобільний телефон марки "Нокіа 2700", ОСОБА_1 поставив у нього свою сім -карту, після цього вдаючи що має на меті розмовляти, відійшов за кут новобудови та став віддалятися з місця вчинення злочин, і у такий спосіб таємно викрав чуже майно, а саме вищевказаний мобільний телефон марки "Нокіа 2700" вартістю 919 гривень та флеш - карту до нього, які належали матері ОСОБА_3, ОСОБА_4 В подальшому, ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 919 гривень.
Допитаний підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю щиро покаявся та пояснив, що 6 вересня 2010 року він проходив повз новобудову й зайшов на її територію по своїх природних потребах. Там він побачив двох хлопців віком приблизно 11-12 років, у одного із яких він попросив мобільний телефон для здійснення дзвінка, оскільки в його телефоні сіла батарея. Після того, як телефон опинився у нього в руках він вирішив його викрасти, а тому став відходити з ним за кут будинку, вдаючи при цьому, що нібито спілкується. Після того, як він опинився поза полем зору хлопців він втік разом із мобільним телефоном. Викрадений телефон він подарував своїй дружині.
Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України та ст.301-1 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 учинив злочин передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, та обставину, що пом'якшує його покарання - щире каяття, яка передбачена п. 1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не виявлено.
На підставі викладеного, суд, вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі оскільки інші види покарань, передбачені санкцією ч.1 ст.185 КК України, на думку суду, не зможуть виправити підсудного та попередити вчинення ним нових злочинів, однак, з урахуванням тяжкості злочину, обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік.
Відповідно до п. п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 залишити в користуванні останьої, оскільки вона є його власником.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя Отвіновський П. Л.