Справа № 1-50/11
"11" січня 2011 р.
Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого - судді Отвіновського П.Л.,
при секретарі - Думс І.В., з участю прокурора - Святенко Д.О.,
підсудної - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня, офіційно незаміжньої, непрацюючої, має малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої до затримання за адресою: АДРЕСА_1, раніше судиму вироком Оболонського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2009 року за ч.1 ст. 309 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі, звільненої на підставі ст.79 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік, згідно постанови Подільського районного суду м.Києва від 18.02.2010 року скасовано звільнення, застосоване ОСОБА_1 за вироком суду від 8 жовтня 2009 року та останню направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі в місця позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
16 липня 2009 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в кухні квартири АДРЕСА_2, за місцем мешкання ОСОБА_3, помітила на мікрохвильовій пічці купюру номіналом 100 гривень. Після чого у неї виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, зокрема, вказаних грошових коштів.
Реалізуючи цей свій злочинний намір, ОСОБА_1 скориставшись відсутністю ОСОБА_3 та впевнившись, що за її діями ніхто сторонній не спостерігає, підійшла до мікрохвильової пічки, звідки таємно викрала гроші в сумі 100 гривень, які належали ОСОБА_3, після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину пішла, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд. В результаті цих злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 була спричинена майнова шкода у розмірі 100 гривень.
Допитана підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнала повністю щиро покаялась та пояснила, що 16 липня 2009 року вона прийшла до сусідки подзвонити. В цей час у сусідки задзвонив телефон та вона вийшла до кімнати поговорити по ньому. Перебуваючи одна у кухні вона (ОСОБА_1) побачила на мікрохвильовій печі чашку в якій лежали 100 гривень, які вона викрала. Після цього вона із сусідкою допила каву і пішла додому. Грошима скористалася за власним розсудом.
Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України та ст.301-1 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Таким чином суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винної, яка на час вчинення злочину не судима відповідно до вимог ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується добре, офіційно не працює, має дитину, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, та обставину, що пом'якшує її покарання - щире каяття, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, строк якого, з огляду на визнання своєї вини та щире каяття підсудної, необхідно визначити у наближених до мінімального межах, передбачених санкцією ч. 1 ст.185 КК України для даного виду покарання. Разом із тим, беручи до уваги особу підсудної суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства не можливі. Суд не знаходить підстав для застосування до підсудної положень ст.ст.69, 75 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 учинила інкримінований їй злочин 16 липня 2009 року, тобто до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2009 року суд вважає за необхідне застосувати при призначенні їй остаточного покарання положення ч.4 ст. 70 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, як такий, що був визнаний підсудною ОСОБА_1 та підтриманий прокурором.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді одного року семи місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Оболонського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2009 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді одного року семи місяців позбавлення волі.
Змінити обраний ОСОБА_1 по цій справі запобіжний захід із підписки про невиїзд на взяття під варту та зберегти його до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу обрання по цій справі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тобто з 11 січня 2011 року, зарахувавши до нього, строк, який ОСОБА_1 відбула у місцях позбавлення волі за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 08.10.2009 року, а саме період із 1 червня 2010 року по 11 січня 2011 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти у розмірі 100 гривень.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженою у той же строк з моменту отримання його копії.
Суддя Отвіновський П. Л.