Справа № 1-281/11
"16" березня 2011 р.
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді САЧЕНКО О.О.,
при секретарі БОЖОК Ю.Р.,
за участю прокурора СЕВРУКА Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нікополь Дніпропетровської обл., громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, раніше судимого 18.04.1997 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської обл. за ч. 2 ст. 141 КК України (у редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі; 13.08.2001 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 141, ст. 43 КК України ( у редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 06.12.2004 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі, 30.03.2006 року Нікопольським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі; 26.06.2008 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 395, ст.ст. 71, 72 КК України до 1 року і п'яти місяців позбавлення волі, звільнився 26.11.2009 року по відбуттю строку покарання, - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -
ОСОБА_1 маючи не зняті, не погашені, у встановленому порядку судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
18.11.2010 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився біля аптеки ТОВ «Айболит», що у будинку № 32-в по пр. Гонгадзе в м. Києві. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на напад з метою заволодіння чужого майна з приміщення вказаної аптеки поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1, тримаючи у лівій руці ніж, який він взяв з собою для цієї цілі, увійшов до приміщення аптеки ТОВ «Айболит», що у будинку № 32-В по пр. Гонгадзе в м. Києві, де побачив за прилавком фармацевта ОСОБА_2, яку окликнув: «Ей!». В свою чергу ОСОБА_2, почувши та побачивши ОСОБА_1, який тримав у руці ножа, сприйняла його дії як реальну погрозу і можливе застосування до неї насильства небезпечного для життя чи здоров'я та, сховалася до підсобного приміщення, зачинивши за собою двері на ключ. ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, перестрибнув через прилавок аптеки та з шафи, яка знаходилася у правому дальньому куті приміщення аптеки і була незачиненою, викрав грошові кошти належні ТОВ «Айболит» на загальну суму 5 549 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим втік, спричинивши вказаному товариству матеріальну шкоду на зазначену суму.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 1 ст. 187 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив покази, які давав на досудовому слідстві, визнав усі фактичні обставини вчинення злочину, заподіяні збитки, запевнив, що у вчиненому щиро кається.
ОСОБА_1 пояснив, що 18.11.2010, приблизно о 17 годині він приїхав на жилий масив «Виноградар», де почав прогулюватися. Після цього він зайшов до аптеки, яка розташована у будинку № 32-в, що по проспекту Г.Гонгадзе в м. Києві, що на кінцевій зупинці тролейбусів, де придбав декілька медичних шприців, з метою подальшого виконання свого наміру на вчинення злочину, а саме пограбування вказаної аптеки. До вказаної ним аптеки він заходив неодноразово і тому добре знав обстановку в приміщенні. Прибувши у аптеку цього дня він звернув увагу, як продавець аптеки клала гроші до шафи, яка розташована у правому нижньому куті цієї аптеки, якщо дивитися з входу. Після того як він здійснив покупку у аптеці, він вийшов з неї та відійшов в сторону на деяку відстань від неї, щоб придивитися як і що відбувається у аптеці та кількість відвідувачів, які її відвідують. Після 20 години, коли у аптеці нікого не було та саме в цей час йшов дощ, він підійшов зі сторони до аптеки, зняв з себе джинсові штани, куртку та залишився одягнутим у чорного кольору спортивні штани зі смугою жовтого кольору на лівій нозі з надписом фірми «adidas» та темно синій светр з сірими вставками на грудях, він підійшов до аптеки, подивився та впевнився, що там нікого немає, крім продавця, підняв комір светра на обличчя, одягнув на голову кепку «блайзер», на руки будівельні рукавички та взяв з собою кухонного ножа, якого він знайшов цього ж дня біля ринку «Виноградар», саме тоді, коли прогулювався. Зняті речі він залишив у целофановому пакеті за кутом аптеки. Він зайшов швидким кроком до аптеки, крикнув: «Ей!», при цьому тримаючи ніж, який у нього був з собою у руці. В цей час продавець забігла у підсобне приміщення та наскільки він зрозумів замкнулась. Він в свою чергу підбіг до прилавку, перестрибнув його та у шафі, дверцята якої були відкритими, забрав грошові кошти, після чого перестрибнув назад в зал через вказаний прилавок зі склом та швидко вибіг з аптеки. Забравши кулька зі своїми речами, який залишив перед цим, побіг у напрямку дитячого садку. Біля вказаного дитячого садка на спортивні штани, які були на мені, він одягнув джинси. В свою чергу светр, в якому він скоював злочин зняв, одягнув замість нього світлого кольору кофту та чорного кольору куртку. Викинув светра, рукавички, ножа та «блайзера» на алеї, яка знаходиться між садком та забором, який заходиться по іншу сторону. Викрадені кошти, які він не перераховував, він поклав до кишені своїх джинсів. Після цього він пішов в сторону супермаркету «Сільпо», що по вулиці Порика в місті Києві, у напрямку ринку «Виноградар», щоб там сісти на маршрутку та поїхати на «Оболонь». Десь приблизно по середині вказаної вулиці він побачив патрульну машину, яка їхала в його напрямку та злякавшись, викинув грошові кошти, викрадені ним з аптеки біля кіоску білого кольору. Співробітники міліції, які були на патрульному автомобілі, який він помітив затримали його.
Підсудний ОСОБА_1 попросив слухати справу по спрощеному порядку, відмовився від дослідження доказів, від допиту потерпілих, свідків та письмових доказів, які наявні в справі, пояснив, що правильно розуміє зміст вказаного клопотання, про що надав письмову заяву від 16.03.2011 року.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність підсудного ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в ході судового засідання і дії підсудного ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 187 КК України, так як він своїм умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаними з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_1, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 187 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винного, який окрім скоєного характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_1, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочину, що передбачено п. 1 ч. 1 ст.67 КК України.
Враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку скоєного, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1, до покарання у виді позбавлення волі.
Що стосується покарання ОСОБА_1, то суд вважає за необхідне призначити йому його у виді позбавлення волі у суворих межах, з огляду на попередню судимість.
Суд, з огляду на особу підсудного ОСОБА_1, зокрема, що він раніше неодноразово судимий, не знаходить підстав для застосування до підсудного ОСОБА_1 ст. 69 КК України.
Відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала шкоди від злочину, має право пред'явити позов до особи, яка вчинила злочин.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги цивільного позивача ТОВ «Айболит» по справі підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки їх доводи ґрунтуються на досліджених доказах, підсудний ОСОБА_1 у повному обсязі визнав позовні вимоги, які до нього пред'явлено.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України суд ,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1. без змін - тримання під вартою в СІЗО.
Цивільний позов ТОВ «Айболит», код 32709646, МФО 322948, місцезнаходження якого за адресою: 04215, м. Київ, пр. Радянської України, 32-В задовольнити, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, майнову шкоду в розмірі 5 549 (п'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень) гривень 00 копійок.
Речові докази по справі :
- ніж, виготовлений заводським способом за типом кухонних ножів, які є ножами загального господарсько-побутового призначення - знищити.
- спортивні штани чорного кольору, на лівій штанині яких присутня полоса жовтого кольору та напис з логотипом жовтого кольору «ADIDAS»; пара взуття із шнурівкою, залишити у ОСОБА_1, як законного володільця.
- відеокасету «DVC» AY-DVM60FF, на якій присутній відеозапис процесу проведення слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події від 23.11.2010 року - знищити.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з часу його проголошення через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя Саченко О. О.