Справа №2-370/11
(ЗАОЧНЕ)
15 березня 2011 року Подільський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого-судді - Неганової Н.В.
при секретарі - Федоренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи уточнив, посилаючись на те, що він в жовтні-листопаді 2007 року позичив відповідачу грошу в сумі 120000 доларів США на придбання бази відпочинку «Коробівка»в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області. На 1 грудня 2007 року відповідач отримав від позивача всю суму позики, про що надав власноруч складену розписку, вказавши заставу -майновий комплекс «Коробівка». Строк повернення боргу за розпискою 01 травня 2008 року. Додатково позивач погодився на виплату відсотків за користування грошима у розмірі 16% річних. Однак у зазначений у розписці термін відповідач борг не повернув, під будь-яким приводом ухиляється від виконання свого зобов»язання. Станом на 15 лютого 2011 року загальна сума боргу з урахуванням 3% річних та 16% річних складає 202395,96 доларів США ( з яких 120000 доларів США - сума боргу, 10060,27 доларів США - 3% річних, 72335,6 доларів США -16% річних), що в еквіваленті по курсу Національного банку України становить 1607732,30 гривень. Крім того, позивач вважає, що внаслідок неповернення своєчасно боргу Зборовським В.В. йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок відсутності коштів позивач тривалий час не може розвивати свій власний бізнес, який за відсутності коштів знаходиться у кризовому стані. Крім того, у позивача відсутні кошти на утримання родини, він змушений займати гроші у знайомих, не має можливостей сплачувати відсотки за кредитним договором. Моральну шкоду позивач оцінює в 100000 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1607732,30 гривень та моральну шкоду в сумі 100000 гривень.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в редакції від 17.02.2011 року за тих же підстав, просили позов задовольнити, постановивши заочне рішення.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений, тому суд вважав за можливе розглядати справу у його відсутність і постановити заочне рішення.
Суд, вислухавши позивача та його представника, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, за таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в жовтні -листопаді ОСОБА_2. отримав від ОСОБА_1. 120000 доларів США і зобов”язався повернути їх до 01.05.2008 року, що підтверджується розпискою, написаною Зборовським В.В. власноручно (а. с. 8 -копія розписки).
Ці обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3. та ОСОБА_4.
Статтею 1046 передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Факт передачі грошей ОСОБА_2. підтверджується розпискою та поясненнями вищевказаних свідків.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
До цього часу відповідач взяті у позивача грошові кошти не повернув.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2. за користування грошовими коштами зобов'язався сплачувати 16% річних. На підтвердження цього позивач надав аркуш паперу з записами, з якого неможливо зрозуміти ким вони зроблені і в зв'язку з чим.
Отже, ці твердження позивача в судовому засіданні не доведенні. Й, крім того, про сплату 16% річних за користування грошовими коштами у розписці Зборовським В.В. не зазначено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Оскільки, в розписці, яку відповідач надав позивачу, не визначено розмір процентів, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягають проценти в розмірі облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, оскільки відповідачем сума позики 120000 доларів США не повернута, вона підлягає стягненню з нього за рішенням суду, що еквівалентно за курсом НБУ 952800 гривень.
Крім того, стягненню з відповідача підлягають проценти за користування грошовими коштами за період з 01 грудня 2007 року по 15 лютого 2011 року в сумі 201279,15 гривень ( на 01.12.2007 року курс долара за даними Нацбанку України до гривні становив 5,05 гривень, тому сума позики становила 606000 гривень, й саме на цю суму слід нараховувати проценти, розмір яких визначається на рівні облікової ставки Національного банку України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01 травня 2008 року по 15 лютого 2011 року.
Суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Отже, стягненню з відповідача підлягають 3% річних за період з 02 травня 2008 року ( т.я. 01 травня 2008 року був останній день повернення грошей) по 15 лютого 2011 року в сумі 10060,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.02.2011 року становило 79878 гривень 62 копійки ( з розрахунку 7,94 гривні за 1 долар США).
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 1233957 гривень 77 копійок ( 952800 + 201279,15 + 79878,62 = 1233957,77 гривень).
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то вони, на думку суду, задоволенню не підлягають, оскільки позивачем в судовому засіданні не доведені і не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає задоволенню частково.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
На підставі наведеного, ст. ст. 549, 1046, 1048, 1049, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 88, 213, 214, 215, 218, 226 ЦПК України,
суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1233957 гривень 77 копійок, судовий збір в сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 гривень, а всього стягнути 1235777 гривень 77 копійок (один мільйон двісті тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят сім гривень сімдесят сім копійок).
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: