15.04.2011 8:51:04
Справа № 1-5/11
15.04.2011 Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новак Р. В.
при секретаряхЯщішеній Ю.М., Мазманян Е.Р.
за участі прокурорівПанчишина М.Я., Нестеренка Д.В., Яценка В.І.
та захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ОСОБА_3 10.06.2009, приблизно о 23:10 год., керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21011» д/з НОМЕР_1, рухався по б-ру Дружби Народів в м. Києві зі сторони Печерського мосту в напрямку Московської площі зі швидкістю приблизно 60 км/год (зі слів ОСОБА_3), грубо порушив правила безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з моторолером «Сачіс sx-1», під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку, зі сторони Печерського мосту в напрямку Московської площі, внаслідок чого водій моторолера ОСОБА_4 та пасажир моторолера ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження. Після чого водій автомобіля «ВАЗ 21011» д/з НОМЕР_1 з місця ДТП зник.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 152 від 28.09.2010 ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: чисельних ран, глибоких саден на голові, перелому передньої стінки правої лобної пазухи з розповсюдженням ліній перелому через верхній-орбітальний краї лобної кістки на латеральну стінку, перелому переднього на півкільця 1-ого шийного хребця, перелом обох гілок лівої лонної кістки, перелом лівої сідничної кістки, перелом верхньої (горизонтальної) гілки правої лонної кістки, перелом правої сідничної кістки; чисельні рани та/або глибокі садна на нижніх кінцівках в ділянці колінних суглобів та на тильній поверхні лівого передпліччя в нижній третині.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 153 від 28.09.2010 ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: чисельних забійних ран в ділянці обличчя, перелому лобної кістки з ліва з розповсюдженням ліній перелому на стінки лобної пазухи та на основу черепа, перелом альвеолярного відростка лівої верхнє-щелепної кістки, травматична екстракція верхніх лівих 1, 2, 3 зубів, перелом медіальної та передньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи, перелому лівої величної кістки, перелом тіла нижньої щелепи зліва в ділянці 3, 4 зубів, перелом правого суглобного відростка нижньої щелепи, чисельних забійно-рваних ран на верхніх кінцівках та на передній поверхні лівого стегна в нижній третині.
Дані наслідки сталися в результаті порушення водієм ОСОБА_3 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого: «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу», пункту 12.1 правил дорожнього руху України, згідно якого: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу (постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся та визнав цивільні позови повністю. Так останній пояснив, що зараз точно не може сказати як сталося ДТП. Свою вину визнає повністю. Багато фактів перемішалось і точно не пам'ятає, як сталось ДТП. Він 10.06.2009 рухався по б-рі Дружби народів на автомобілі ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_1 в сторону Московської площі від мосту Патона. Як він розуміє ДТП сталось через його необережність. Він не помітив моторолер і коли моторолер опинився перед його автомобілем та він його помітив, то зробити вже нічого не зміг і уникнути зіткнення не зміг. Сталось зіткнення, уникнути його ні гальмуванням, ні об'їздом не вдалось. Ця ситуація призвела його в шоковий стан. В той час йому не спала думка залишитися на місці ДТП, в чому він неодноразово каявся. Він вважав, що без нього ця ДТП не сталася б. Він визнавав свою вину, але хотів, щоб експерти це підтвердили. Сталось зіткнення, пасажирка вдарилась об лобове скло його автомобіля, зараз він це вже розуміє. Раніше йому не було зрозуміло, після експертизи стало зрозуміло. Раніше він міг тільки вважати, а зараз, враховуючи покази сторін та після експертизи, він зрозумів механізм ДТП. Раніше він не міг зрозуміти як все сталось, були уламки, грохот, моторолер, що причепився до бамперу. Потім він зупинився приблизно через 100-150 метрів, точно не пам'ятає, працівники ДАІ провели вимірювання, і в матеріалах справи є точні цифри. В момент удару, він намагався щось зробити, щоб уникнути зіткнення, тому кінцеве місце його зупинки виявилось в іншій смузі. Після ДТП у нього змінився напрямок руху. Коли він зупинив автомобіль та вийшов з нього, він був у шоковому стані, не знав, що робити. Він оглянув пошкодження, проте не побачив людей біля машини. Він розумів, що вони впали з моторолера внаслідок ДТП, він злякався та вирішив, що вбив людину, після чого сів в машину та поїхав. Він поїхав в сторону Либідської площі, доїхав до вул. Івана Кудрі. Чому поїхав саме туди пояснити не зміг. До Либідської площі направлявся тому, що зустрів подругу та відвозив її туди. Після ДТП вона йому нічого не казала, що необхідно кудись їхати. Він був за кермом та поїхав на Либідську площу. Він хотів завезти ОСОБА_7 Аллу додому, але вона відмовилась виходити та залишилась з ним потім вони вирішили повернутись на місце ДТП, але машина поламалася. Потім він зустрів працівників ДПС, що їхали повз нього, яким він пояснив, що сталось ДТП, що він учасник ДТП та те, що він хотів дійти пішки до місця ДТП, але не дійшов, до місця ДТП було ще кілька кілометрів. Після цього, працівники ДАІ провели його допит, він дав пояснення працівникам ДАІ. Після цього приїхали працівники районного управління та відібрали у нього пояснення, зробили фотографії аварії. Після цього ОСОБА_7 поїхала додому, він з працівниками ДАІ поїхав на місце ДТП, а машину евакуювали. Після того, як він прибув на місце ДТП, інші співробітники ДАІ поїхали з ним для проходження медичного огляду з приводу алкогольного сп'яніння. З місця ДТП та до повної зупинки його автомобіля відстань склала не менше 100 метрів. Він має великий досвід водіння 17 років, він працював водієм то в одному місці, то в іншому місці. Він не навмисно наїхав на моторолер, це сталось через неуважність - під час руху, він розмовляв з пасажиркою ОСОБА_7. В момент ДТП моторолер знаходився відносно машини ближче до правої фари. Після того, як він вийшов з машини, він не чув, що хтось просив допомоги. Його супутниця ОСОБА_7 не виходила з машини. Працівників ДАІ зустрів біля Печерського мосту. Коли він приїхав з працівниками ДАІ на місце ДТП, потерпілих вже не було, знаходились лише працівники ДАІ, велось оформлення ДТП, що сталось з участю його автомобіля та іншим ДТП, що сталось пізніше. Позовні заяви потерпілих він визнав повністю. Перед ДТП моторолер не бачив взагалі, коли побачив, то нічого зробити не зміг. Після ДТП змінив напрямок руху. Чи змінював напрямок руху перед ДТП не пам'ятає. Після ДТП вийшов з машини, подзвонив брату, щоб попередити, що не встигне приїхати додому в узгоджений час та, щоб він залишився вдома. Моторолер був притиснутий до машини, він сів до машини, від'їхав назад, моторолер залишився на асфальті, він його об'їхав та поїхав. Він не викликав швидку допомогу тому, що не знав скільки людей постраждало та через те, що був у шоковому стані. Цивільні позови визнав повністю, відшкодовуватиме їх частково, для цього візьме кредит. Напередодні судового засідання переказав потерпілим по 800 грн. кожному, в якості часткового відшкодування матеріальних збитків.
Не дивлячись на визнання своєї вини підсудним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина в інкримінованому йому злочині доведена повністю і стверджується зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в ході судового слідства по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в ході судового слідства показав, що 11.06.2009 в вечорі на б-рі Дружби народів він їхав на моторолері у першому крайньому ряду біля тротуару з пасажиркою ОСОБА_5 Вони їхали до метро «Либідська». Все сталося миттєво, він втратив відчуття свідомості внаслідок того, що ззаду його вдарив автомобіль. До тями прийшов через 2-3 тижні в лікарні. Він дізнався, що дуже давно знаходиться в лікарні, що йому робили операцію. Їх збили вже за метро «Дружби Народів» у першій крайній полосі. Він рухався зі швидкістю приблизно 55 км/год. Друга, третя та четверта полоса була вільною. Була ніч, однак було освітлено ліхтарями. Він рухався прямо, не повертав ні ліворуч, ні праворуч. Їхав в по крайній правій полосі. Свій шолом віддав пасажирці, тому був без шолома. Під час руху в крайній правій полосі, на ній не було припарковано машин.
Так, потерпіла ОСОБА_5 в ході судового слідства показала, що 10.06.2009 в вечорі, після 10 години, вона з ОСОБА_4 виїхала на бульвар Дружби Народів, дорога була порожня, машин було мало. Вона не водій та не розбирається в полосах, але вони їхали в полосі біля тротуару. Їй було видно дзеркало заднього виду та вона бачила, що відбувається ззаду. Вони виїхали на гору, на ту ділянку, де дорога йде до гори, проїхали метро «Дружби Народів», направлялись до метро «Либідська» та коли заїхали на горку, вона відчула дуже сильний удар та вже нічого не відчувала. До тями прийшла наступного дня, близько 12 години та їй сказали, що вона знаходиться в Київській міській клінічній лікарні в відділенні політ травми. Завдяки тому, що вона була в свідомості, її змогла знайти її мама. Їй повідомили, що у неї зламана права лобна кістка, також вона погано бачила на праве око, був перелом лобної кістки, перелом першого шийного хребця, була гематома, внутрішній крововилив мозку. Вона була в шоломі, але шолом її не врятував. Від зіткнення у неї зламався шолом, коли вона вдарилась об скло автомобіля.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що точно не пам'ятає якого числа, він повертався з роботи додому. З огляду на те, що у нього в дворі сиділи сусіди з якими він не хотів спілкуватися, тому він проїхав на 100 метрів далі та зупинився на парній стороні на перехресті бульвару Дружби Народів та вул. Філатова біля підземного переходу, щоб покурити. Приблизно о 22:50 год., точний час вказаний в протоколі допиту, за хвилину до цього, він бачив машину. Яка їде повільно, з невеликою швидкістю, приблизно 25 км/год. У неї на капоті сторчить мопед, який ричить. Потім машина зупинилась, автомобіль був Жигулі «десятої» чи «одинадцятої» моделі. Він вирішив, що це якась акція, проте через декілька секунд зрозумів, що це не акція, а що сталось ДТП та потрібно викликати швидку. В цей момент, машина зупинилась, з неї вийшов водій машини та почав комусь телефонувати по телефону. Підійти до нього він не міг, оскільки ще був рух на вулиці. Він продовжував телефонувати до Швидкої допомоги. В цей момент, молодий чоловік, якимось чином звільнив автомобіль від мопеду, як саме він не бачив, та машина поїхала в сторону Центрального автовокзалу. Через секунд 10-15 вийшло підійти до цього мопеда, мотор якого продовжував працювати. Одночасно з ним, з іншої сторони, підійшло два байкера, я так вирішив тому, що вони були в шкіряному одягу, їх прізвища та імена він не знає, та вони виявили, що до мопеда, якимось чином, причепився державний номер автомобіля. Ще через дві хвилини, під'їхала машина «Беркут». Один з байкерів, вимкнув мопед та віддав номерний знак автомобіля працівникам міліції. Байкери попросили його залишитися, щоб дати покази міліції. Байкери також залишились. Вони викликали міліцію. Він не бачив потерпілих, ДТП трапилось напевно між будинками №9 та № 11 по бульвару Дружби Народів, а він стояв біля будинку № 8, що з іншої сторони та нижче. Зі слів працівників ДАІ, він дізнався, що постраждало два чоловіка. Він не бачив момент зіткнення. На місці ДТП, все що він бачив, він виклав у письмовому вигляді працівникам міліції та поїхав додому. На його очах автомобіль, протягнув скутер приблизно 100 метрів під роздільним відбійником. Він не бачив, як водій автомобіля звільнив власний автомобіль від скутера. Скутер, водій об'їхав з правої сторони, відстань була приблизно півтора метра від роздільного відбійника, в крайній лівій смузі на найшвидшій смузі. Ніхто нікому не надавав медичної допомоги, водій розмовляв по телефону. Потерпілих він не бачив та не міг бачити навіть тоді коли підійшов до скутера, потерпілі були далеко. Швидка допомога приїхала через 7-10 хвилин, було два автомобіля Швидкої допомоги. Номерний знак автомобіля застряв на задньому колесі мопеда. ДТП сталось на першій чи на другій смузі, оскільки ці смуги було огороджені. Скутер був скинутий на крайній лівій смузі на 150-200 метрів нижче, а огородження були в першій та другій смузі з правої сторони. Він впізнав підсудного, саме він виходив з автомобіля. В крайній правій смузі автомобілів не було, коли він туди підійшов, працівники ДАІ призупинили тільки тролейбус, який потім відпустили.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона була свідком ДТП. Це було влітку, точну дату вона не пам'ятає. Вона випадково зустрілась з підсудним та він запропонував їй відвезти її додому. Коли вони їхали по бульвару Дружби Народів, незрозуміло звідки, з'явився моторолер, він налетів на них, сталось зіткнення з моторолером. Підсудний вийшов з автомобіля, потім він повернувся до автомобіля та сказав, що відвезе її додому, а потім повернеться, але машина заглухла. Потім під'їхали працівники міліції та вони давали їм покази. Вони рухались в третій смузі, ближче до другої смуги. На момент зіткнення, вони рухались в тій же смузі. Вони рухались по руху та вона не слідкувала за дорогою. Вона не водить автомобіль. Перед зіткненням, вона не бачила моторолер, він з'явився невідомо звідки, але за дорогою вона не слідкувала. Вона не знає скільки пройшло часу, з моменту як вони поїхали з місця ДТП, до моменту коли приїхали працівники ДАІ, на той момент вона була в шоковому стані. Їх автомобіль зламався на темній вулиці біля станції метро «Дружби Народів» за мостом. Мопед налетів на них, але вона не знає з якої сторони, можливо ближче до пасажирської частини машини. Лобове скло тріснуло від удару мопеда або від удару когось з потерпілих. Вона не бачила потерпілих на капоті. Вони їхали та розмовляли з підсудним, вона сиділа напівбоком до водія з ногами на сидінні. Мопед після ДТП вона не бачила. Вона сиділа обличчям до водія, але бачила більшу частину лобового скла боковим зором, однак не слідкувала за рухом та ситуацією на дорозі та не бачила перед ними моторолер. Після зіткнення вони трохи проїхали та зупинились ближче до четвертої смуги через 200-300 метрів. Після того, як підсудний зупинив машину, він вийшов з неї, потім сів до неї та вони поїхали, щоб відвезти її додому, а потім підсудний повинен був повернутись на місце де трапилось ДТП. Підсудний не надавав допомоги потерпілим. Після зіткнення, автомобіль трохи повело ліворуч. Вона не знає як гальмував підсудний, але швидко. Можливо пройшло 3-5 секунд, досить можливо, що більше, скрипу гальмів вона не чула.
Окрім цього, на об'єктивні обставини справи вказують письмові докази по справі.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 152 від 28.09.2010, ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: чисельних ран, глибоких саден на голові, перелому передньої стінки правої лобної пазухи з розповсюдженням ліній перелому через верхній-орбітальний краї лобної кістки на латеральну стінку, перелому переднього на півкільця 1-ого шийного хребця, перелом обох гілок лівої лонної кістки, перелом лівої сідничної кістки, перелом верхньої (горизонтальної) гілки правої лонної кістки, перелом правої сідничної кістки; чисельні рани та/або глибокі садна на нижніх кінцівках в ділянці колінних суглобів та на тильній поверхні лівого передпліччя в нижній третині.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 153 від 28.09.2010, ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: чисельних забійних ран в ділянці обличчя, перелому лобної кістки з ліва з розповсюдженням ліній перелому на стінки лобної пазухи та на основу черепа, перелом альвеолярного відростка лівої верхнє-щелепної кістки, травматична екстракція верхніх лівих 1, 2, 3 зубів, перелом медіальної та передньої стінок лівої верхнє-щелепної пазухи, перелому лівої величної кістки, перелом тіла нижньої щелепи зліва в ділянці 3, 4 зубів, перелом правого суглобного відростка нижньої щелепи, чисельних забійно-рваних ран на верхніх кінцівках та на передній поверхні лівого стегна в нижній третині.
Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи № 0299 складеного 15.03.2011: місце зіткнення автомобіля ВАЗ і моторолера знаходиться біля правого краю другої смуги руху, на межі першої і другої смуги; з технічної точки зору причиною даної дорожньо-транспортної пригоди - зіткненням автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 з моторолером Sachs SX1 - є невиконання водієм автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог п.п. 12.1, 12.3 та 13.1 ПДР України; пояснення водія автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 щодо механізму даної ДТП є технічно неспроможними. Пояснення водія моторолера Sachs SX1 ОСОБА_4 можна вважати такими, що з технічної точки зору відповідають дійсності; покази водія моторолера Sachs SX1 ОСОБА_4 та свідка (потерпілої) ОСОБА_5 стосовно дій водія автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 є всі підстави вважати технічно спроможними; в даній дорожній ситуації, щоб не допустити ДТП, водій автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 повинен був керуватися вимогами п. 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху; в діях водія автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 вбачається невиконання вимог п.п. 12.1, 12.3 та 13.1 ПДР України, яке він вчинив своїми одноосібними діями, на які не впливали інші учасники дорожнього руху, в тому числі і водій моторолера ОСОБА_4; виконуючи вимоги пунктів 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху, водій автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 мав би технічну можливість уникнути зіткнення автомобіля ВАЗ з моторолером Sachs SX1; невиконання водієм автомобіля ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог пунктів 12.1, 12.3 та 13.1 ПРД перебуває в причинному зв'язку з даною ДТП; в даній дорожній ситуації, в діях водія моторолера Sachs SX1 ОСОБА_4 не вбачається невиконання пунктів ПДР, що перебувало б у причинному зв'язку з даною дорожнь-транспортною пригодою.
Дії водія автомобіля «ВАЗ 21011» д/з НОМЕР_1 ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці з технічної точки зору не відповідали вимогам п.12.1, 12.3 та 13.1 ПДР.
В даній дорожній обстановці водієм автомобіля «ВАЗ 21011» д/з НОМЕР_1 ОСОБА_3 було створено аварійну дорожньо-транспортну ситуацію.
Також зміст події зафіксовано за фото-таблицею і протоколом огляду місця ДТП від 10.06.2009 № 27930 та схемою пригоди.
Суд критично ставиться до пояснень захисника підсудного щодо недоведеності вини підсудного, і вважає, що такі пояснення є помилковими щодо юридичної оцінки дій підсудного, а також є спробою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого підсудному злочину.
Суд, аналізуючи наведені докази з точки зору допустимості, достатності, об'єктивності та неспростовності, приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, оскільки на підставі допустимих та достатніх доказів, встановлено відсутність будь-яких істотних суперечностей стосовно обставин справи, що інкриміновані ОСОБА_3
Кваліфікуючи дії ОСОБА_3, суд виходить з того, що підсудний вчинив дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.
При призначенні покарання, виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення підсудного, запобігання вчинення інших злочинів, суд враховує тяжкість скоєного, особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні матір інваліда ІІ групи, та поведінку підсудного після скоєння ДТП.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному є щире його каяття, добровільне відшкодування частини завданої шкоди.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудному - відсутні.
Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання підсудному, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що одна лише тяжкість вчиненого в даному випадку не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає, що виправлення підсудного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому основне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, пов'язане з позбавленням волі, але з застосуванням правил ст. 75 КК України - звільненням від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, суд вважає необхідним позбавити підсудного права керувати транспортними засобами, призначивши відповідне додаткове покарання за максимальною межею санкції.
Потерпілими по справі заявлено цивільні позови до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 240092,00 грн., ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 244815,00 грн., які підлягають частковому задоволенню у зв'язку з визнанням їх підсудним та добровільним відшкодуванням підсудним частини матеріальної шкоди.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з ОСОБА_3
Долю речових доказів по справі вирішити на підставі ст. 81 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 50, 69-1, ч. 2 ст. 286 КК України, ст. ст. 321- 324 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання з випробовуванням - з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази по справі, а саме:
- автомобіль ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1, який був залишений на зберігання у ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_2 - повернути останньому;
- хустинку з речовиною бурого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, які передано на зберігання ОСОБА_3 - залишити останньому;
- моторолер Sachs SX1, який залишений на зберігання на штраф майданчику Дарницького району, за адресою м. Київ, вул. Канальна, 5 - повернути власнику ОСОБА_8.
- волосся світлого кольору, зіскоб речовини бурого кольору, яке поміщено у паперовий пакет та знаходиться при матеріалах справи - зберігати при матеріалах справи;
- три сліди пальців рук, які поміщені у паперовий конверт та зберігаються у НДЕКЦ СТКЗР Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.
Арешт, накладений постановою слідчого від 01.07.2009 на автомобіль ВАЗ-21011 д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_9 - скасувати.
Цивільні позови ОСОБА_10 та ОСОБА_5 задовольнити частково:
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 43180 (сорок три тисячі сто вісімдесят) грн. 00 коп.
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 195912 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 48103 (сорок вісім тисяч сто три) грн. 00 коп.
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 195912 (сто дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати, а саме: вартість проведення лікування ОСОБА_4 в сумі 8656 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 18 коп. на користь: Київської міської клінічної лікарні № 17, р/р 35423005001329 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код 03319759; вартість проведення лікування ОСОБА_5 в сумі 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 40 коп. на користь: Київської міської клінічної лікарні № 17, р/р 35423005001329 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код 03319759.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р. В. Новак