Справа № 2-а-573/11
Категорія
11 квітня 2011 року cуддя Печерського районного суду Кирилюк І. В. , розглянувши в порядку скороченого провадження, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва (далі - відповідач, Управління ПФУ в Печерському районі м. Києва), в якому просить винести рішення, яким зобов'язати відповідача усунути порушення прав позивача та провести перерахунок пенсії в повній відповідності з вимогами ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пп. 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, а саме, 1 650,43 грн. та виплачувати в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком; зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача різницю між перерахованою та отриманою пенсією; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним були подані документи до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва для перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи та заробітної плати, на підставі яких відповідачем у 2010 році було проведено перерахунок пенсії. Однак, перерахунок здійснений з порушенням норм чинного законодавства, а саме, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, у зв'язку із чим призначена після перерахунку пенсія менша ніж належить, чим порушено права позивача.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії.
05.04.2011 року на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких Управління ПФУ в Печерському районі м. Києва зазначає, що ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по України, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Однак, підпунктами 9, 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було внесені зміни, згідно яких врегульовано питання застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення п. 35 розділу II Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого утворилась колізія, оскільки норми статтей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалось. За таких обставин, перерахунок пенсій здійснюється відповідно до пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яким визначено, що перерахунок пенсії у 2009 році проводиться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1 197,91 грн.) на підставі листа Міністерства праці України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 20/0/19-09/039/4096/02-01. Крім того, Управління Пенсійного фонду в Печерському районі просить розглянути справу із застосуванням шестимісячного строку позовної давності, передбаченого ст.ст. 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується відповідачем.
15.03.2010 році ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії працюючого пенсіонера, на підставі якої йому було зроблено перерахунок пенсії у 2010 році із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік в розмірі 1 197,91 грн.
На звернення позивача з проханням перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2009 рік, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва в листі від 09.03.2011 року в здійсненні такого перерахунку відмовило, зазначивши, що перерахунок проведено вірно.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Вищезазначена норма є імперативною і свідчить про те, що для перерахунку пенсії необхідно враховувати показник середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Таким чином, перерахунок пенсії залежить від показника середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва повинно було перерахувати пенсію із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2009 рік в розмірі 1 650,43 грн.
Разом з тим, у відповідь на звернення позивача Управління ПФУ в Печерському районі м. Києва у листі від 09.03.2011 року № 447/Д-6 зазначило, що оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, що були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування» в частині визначення показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії, були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось, перерахунки пенсій в 2010 році проводяться відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік ( 1 197,91 грн.).
При цьому, суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вирішено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Оскільки положення абзацу 3 частини 1 статті 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідачеві слід було застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка діяла до вказаних змін.
Щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530 при перерахунку пенсій, то згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не наведена Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд також зазначає, що перерахунок пенсії не може здійснюватись на підставі роз'яснень Пенсійного фонду України та Міністерства праці та соціальної політики України при призначені пенсій на які посилається у своєму письмовому заперечені Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, оскільки роз'яснення не є нормативно-правовим актом та, крім того, вказані роз'яснення звужують права позивача, встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2010 році є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва не надало належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження правомірності нарахування пенсії ОСОБА_1 у 2010 році із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік.
За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 зобов'язати відповідача усунути порушення прав позивача та провести перерахунок пенсії в повній відповідності з вимогами ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, а саме, 1 650,43 грн. та зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача різницю між перерахованою та отриманою пенсією є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, визначений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, шестимісячний строк це саме строк протягом якого позивач має право на звернення до суду за захистом своїх прав свобод та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права з відповіді Управління ПФУ в Печерському районі м. Києва від 09.03.2011 року, що не заперечується відповідачем, а до суду позивач звернувся з позовом 18.03.2011 року, отже, позивачем не пропущено шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду.
Крім того, суд звертає увагу, що визначений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк, не є строком позовної давності. Дана стаття не визначає період за який може бути задоволено позовні вимоги. Крім того, до спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг чинним законодавством не визначено строку позовної давності.
Разом з тим, ОСОБА_1 просить також зобов'язати Управління ПФУ в Печерському районі м. Києва виплачувати позивачу в подальшому пенсію у відповідності з проведеним перерахунком.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Отже, судом здійснюється захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів, а право позивача на дану соціальну виплату встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, що виключає захист його прав на майбутнє.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.
Статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва усунути порушення прав ОСОБА_1 та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 в повній відповідності з вимогами ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує перерахунку пенсії, а саме, в розмірі 1 650,43 грн.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між перерахованою та отриманою пенсією.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок у відшкодування судових витрат.
Допустити негайне виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
Суддя І. В. Кирилюк