Справа № 2-517/11
Категорія 26
08 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ісаєвська О. В. ,
при секретарі - Чорній Л. О.,
Шалапуді Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним п. 4.8 договору кредиту та п. 2.4.5. договору іпотеки, визнання неправомірними підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, зобов'язання до вчинення дій, визнання припиненим договір поруки,
У листопаді 2010 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач-1), ОСОБА_2 (далі відповідач-2) про солідарне стягнення суми боргу за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 44 593,51 дол. США 51 цент, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.03.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладеного договір про надання споживчого кредиту відповідно до умов якого позивач надав відповідачу 1 кредит в іноземній валюті в сумі 36 548 дол. США, а відповідач зобов'язувався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 30.03.2022 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12% річних. Позивач зазначає, що відповідач-1 всупереч умов кредитного договору не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованих процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 22.07.2010 року заборгованість відповідача 1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 44 593 дол. 51 цент, з яких:
34 027 дол. США 40 центів - кредитна заборгованість;
8 834 дол. США 54 цента - заборгованість по процентам;
609 дол. США 68 центів - пеня за прострочення сплати кредиту;
1 121,89 дол. США 89 центів - пеня за прострочення сплати процентів.
Окрім цього, позивач зазначив, що з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань відповідача - 1 за кредитним договором, між позивачем та відповідачем -2 ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 105457 від 30.03.2007 року, п. 2.2. якого встановлено, що у випадку невиконання відповідачем-1 його зобов'язань за кредитним договором, позивач має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до відповідача-2.
В ході розгляду справи, у березні 2011 року представник позивача подала заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій зазначила, що на час розгляду цивільної справи змінився розмір заборгованості відповідача перед позивачем, внаслідок чого станом на 09.02.2011 року заборгованість відповідачів по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені становить 384 391,55 грн., з яких:
34027,40 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.02.2011 року становить 270347,69 грн. - заборгованість за кредитом;
12125,60 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.02.2011 року становить 96337,89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
762,72 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.02.2011 року становить 6059,81грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;
1465,85 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.02.2011 року становить 11646грн. 16 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила з урахуванням уточнень про збільшення позову задовольнити позов.
Відповідачі ОСОБА_1 (далі позивач 1 за зустрічним позовом) та ОСОБА_2 (далі - позивач 2 за зустрічним позовом) в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» (далі - відповідач за зустрічним позовом) та до початку розгляду справи по суті подали зустрічний позов в якому просили визнати недійсним п. 4.8 договору кредиту та пункт 2.4.5. договору іпотеки, визнати неправомірним підвищення відповідачами відсоткової ставки за користування кредитом; зобов'язати ПАТ «УкрСиббанк» зупинити неправомірне нарахування відсотків за користування кредитом за збільшеною відсотковою ставкою, відстрочити виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором кредиту на строк застосування підвищеного розміру відсоткової ставки за користування кредитом; зобов'язати приймати належне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань на умовах, встановлених договором кредиту, зобов'язати розрахувати розмір грошових коштів, якими він незаконно заволодів в результаті підвищення відсоткової ставки, на підставі пункту 9.9 договору кредиту, зобов'язати здійснити перерахунок надлишкове сплачених відсотків і зарахувати їх в якості платежів для погашення тіла кредиту, визнати правовідносини між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 за договором поруки припиненими.
В обґрунтування зустрічних вимог вказали, що позивач 1 за зустрічним позовом справно сплачував тіло кредиту і відсотки за користування кредитом до грудня 2008 року за договором про надання споживчого кредиту № 1113535200. При цьому, 09.06.2008 року відповідач за зустрічним позовом направив на адресу позивача-1 лист про те, що у зв'язку із порушенням платіжної дисципліни, а саме через допущення позивачем - 1 випадків порушення строків погашення кредиту, ПАТ «УкрСиббанк» підвищує відсоткову ставку за користування кредитом на два відсотки з 07.07.2008 року. Позивачі за зустрічним позовом зазначили, що таке твердження ПАТ «УкрСиббанк» не відповідає дійсності, оскільки до дати складання відповідачем листа про підвищення процентної ставки ОСОБА_1 допустив лише один випадок порушення строку погашення кредиту, а одиночний випадок порушення не може трактуватися як неодноразове порушення умов договору, як це зазначено в повідомленні про підвищення відсоткової ставки, а про одиночний випадок порушення строків повернення кредиту свідчить розрахунок заборгованості за кредитом, який поданий відповідачем.
Крім цього позивачі зазначають, що 18.06.2008 року ПАТ «УкрСиббанк» направило позивачу 1 лист про збільшення відсоткової ставки за користування кредитом ще на 3 відсотки з 07.07.2008 року у зв'язку із порушенням платіжної дисципліни, а саме, порушення передбачених договором кредиту строків страхування предмета іпотеки.
Позивачі за зустрічним позовом зазначають, що обов'язок страхування предмету іпотеки встановлено пунктом 4.8 договору кредиту, а також пунктом 2.4.5. договору іпотеки відповідно до яких позивач 1 в день укладення договору іпотеки повинен застрахувати предмет іпотеки в рекомендованій відповідачем страховій компанії (компанія, акредитована відповідачем, з якою відповідач має підписаний договір про співпрацю) але укладення таких договорів є узгодженими діями суб'єктів господарювання в розумінні ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що є анти конкурентними узгодженими діями. Позивачі зазначають, що порушення ПАТ «УкрСиббанк» чинного конкурентного законодавства було неодноразово встановлено Антимонопольним комітетом України, а тому підвищення відсоткової ставки за не страхування предмету іпотеки у страховика, з яким відповідач підписав договір про співпрацю, є незаконним, оскільки незаконною є така вимога, а пункт 4.8. договору кредиту та пункт 2.4.5 договору іпотеки підлягають визнанню недійсними на підставі невідповідності таких пунктів вимогам закону.
Позивачі також зазначають, що оскільки рішення про надання кредиту позивачу 1 приймалося колегіальним органом банку із визначенням істотних умов договору кредиту, в тому числі і розміру відсоткової ставки за користування кредитом, то у начальника контакт-центру були відсутні будь-які повноваження на зміну рішень колегіальних органів відповідача про умови надання кредитів, а начальник контакт-центру не є особою, уповноваженою відповідачем діяти від його імені при вчиненні правочинів, а тому не можна вважати, що позивач був повідомлений про збільшення процентної ставки відповідно до п. 9.2. договору кредиту. При цьому, позивачі зазначають, що в результаті підвищення відповідачем відсоткової ставки за користування кредитом, обсяг відповідальності позивача 2 як поручителя збільшився, оскільки сума щомісячних платежів за користування кредитом збільшилася на 5 відсотків, а оскільки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності договір поруки припиняється, то оскільки відповідачем без згоди поручителя було змінено умови кредитного договору внаслідок чого зобов'язання поручителя збільшилися, то договір поруки припинив свою дію.
В судовому засіданні позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічний позов підтримали з підстав наведених у ньому та просили його задовольнити а в задоволенні первісного позову відмовити.
Представник відповідача за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечувала пославшись на його необґрунтованість. При цьому, вказала, що підвищення процентної ставки відбулося у відповідності до умов договору про надання споживчого кредиту, а підписання начальником контакт-центру АКІБ «УкрСиббанк» листів з повідомленням про зміну процентної ставки в сторону збільшення є правомірним, такі дії начальником контакт-центру були здійснені на підставі довіреності, виданої в.о. голови правління АКІБ «УкрСиббанк» Пановим С.М. відповідно до якої Ізмайлову Н.В. уповноважено підписувати інформаційні листи клієнтам щодо зміни процентних ставок по депозитах та кредитах.
Разом з тим, в судовому засіданні на запитання суду та позивачів за зустрічним позовом чи приймалося уповноваженими особами АКІБ «УкрСиббанк» (колегіальним органом, кредиторським комітетом) рішення про підвищення процентної ставки саме ОСОБА_1, представник відповідача вказала, що таке питання приймалося, однак оскільки, це є внутрішніми документами банку, відмовилася від надання їх до суду.
При цьому, представнику відповідача за зустрічним позовом судом було роз'яснено, зміст ст. 60 ЦПК України, яким передбачений обов'язок довести ті обставини, на які посилається сторона як на підставу своїх заперечень.
В судовому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом подала заяву про застосування позовної давності (а.с. 114).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 30.03.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11135352000 (а.с. 7).
Згідно даних копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи назву АКІБ «УкрСиббанк» було змінено на ПАТ «УкрСиббанк» (а.с. 28).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Так, відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту (п.1.1.) позивач надав відповідачу 1 кредит в іноземній валюті в сумі 36 548 дол. США, а відповідач зобов'язувався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 30.03.2022 року та сплатити за користування кредитом проценти.
Пунктом 1.3. договору про надання споживчого кредиту сторонами визначено детальний розпис процентів за використання кредитних коштів.
Так, відповідно до п. 1.3.1. договору за використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12% річних, а по закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2 даного договору. Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п. 9.2. договору.
При цьому, пунктом 9.2. договору встановлено, що сторони погодили, що протягом дії цього договору банк відповідно до умов п. 1.3.1 договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:
А) порушення позичальником кредитної дисципліни (тобто неналежного виконання умов цього договору та/або умов договорів, за якими надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором); та/або
Б) погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться Банком відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором та/або
В) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ.
Тобто, сторони підписуючи договір про надання споживчого кредиту домовилися про умови та випадки збільшення процентної ставки, які не є безумовними, а лиши могли бути застосовані банком виключно на умовах, встановлених в договорі.
З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2008 року позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним на адресу ОСОБА_1 направив листа про те, що у зв'язку із порушенням платіжної дисципліни, а саме через допущення ОСОБА_1 випадків порушення строків погашення кредиту, відповідач підвищує відсоткову ставку за користування кредитом на два відсотки з 07 липня 2008 року. (а.с.69)
Тобто, із даного листа вбачається, що підвищення процентної ставки відбулося у зв'язку із порушенням платіжної дисципліни шляхом допущення випадків порушення строків погашення кредиту.
Разом з тим, в судовому засіданні з огляду на пояснення сторін та досліджені матеріали, а саме розрахунку заборгованості (ас. 14) було встановлено, що ОСОБА_1 до грудня 2008 року 2008 року сплачував тіло кредиту та відсотки кредиту. До грудня 2008 року прострочення по сплаті по тілу кредиту виникло один раз, а саме 12.03.2008 року.
Отже, оскільки на момент направлення листа щодо підвищення процентної ставки, відповідачем 1 за первісним позовом та позивачем 1 за зустрічним було допущено один випадок порушення строків погашення кредиту, суд вважає, що у АКІБ «УкрСиббанк» були відсутні правові підстави для підвищення процентної ставки.
З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2008 року відповідачем за зустрічним позовом позивачу 1 було направлено листа про збільшення процентної ставки за користування кредитом ще на три відсотки з 07 липня 2008 року у зв'язку із порушенням платіжної дисципліни, а саме порушенням передбачених договором кредиту строків страхування предмета іпотеки. У вказаному листі було повідомлено, що у разі якщо ОСОБА_1 здійснить страхування предмету застави, через шість місяців процентна ставка за кредитом може бути знижена за рішенням банку (а.с. 70).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач 29 серпня 2008 року застрахував предмет застави у рекомендованій банком страхової компанії, однак з 31.07.2008 року АКІБ «УкрСиббанк» незважаючи на виконання ОСОБА_1 обов'язку щодо страхування предмету іпотеки, згідно даних розрахунку заборгованості (а.с. 16) збільшив процентну ставку з 12% до 17%.
Досліджуючи розрахунок заборгованості, який доданий позивачем за первісним позовом судом встановлено, що АКІБ «УкрСиббанк» 31.07.2008 року за період з 01.07.2008 року по 13.07.2008 року застосовує процентну ставку у розмірі 17%, потім 31.07.2008 року за період з 02.07.2008 року по 06.07.2008 року застосовує процентну ставку у розмірі 12%, потім з 31.07.2008 року за період з 07.07.2008 року по 13.07.2008 року знову застосовує проценту ставку 17%. При цьому, процентна ставка у розмірі 17% застосовується банком до 30.01.2009 року (а.с. 17) та з 30.01.2009 року банком застосовується процентна ставка у розмірі 14%.
В той же час, в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом не надала обґрунтованої відповіді щодо правомірності такого коливання процентної ставки у бік збільшення до 17%. Також не надала доказів правомірності збільшення процентної ставки строком на шість місяців.
Такі дії ПАТ «УкрСиббанк», на думку суду, свідчать про порушення принципу добросовісності, оскільки внаслідок збільшення процентної ставки створили істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду ОСОБА_1
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд вважає, що незважаючи на те, що при підписання договору про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 був ознайомлений зі всіма умовами договору, про що свідчить його особистий підпис на такому договорі, однак, аналізуючи зібрані по справі докази та пояснення осіб, які брали участь у справі, вважає, що ПАТ «УкрСиббанк» не мав законних та обґрунтованих підстав застосовувати збільшену процентної ставки до 14% та 17% оскільки ОСОБА_1 не погодився із прийняттям нових умов договору із застосування іншої процентної ставки вище ніж 12%. В судовому засіданні представник ПАТ «УкрСиббанк» не довела, що ОСОБА_1 погодився та або/підписав договір із визначеним розміром процентної ставки, а саме не довела права банку в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки саме на 2%, а в подальшому додатково на 3%, не довела, що перелічені у листах випадки для підвищення процентної ставки мали місце.
Слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
При цьому, відповідно до п. 9.2. договору про надання споживчого кредиту у разі незгоди із встановленим згідно умов договору новим розміром процентної ставки, позичальник зобов'язується надати банку письмове повідомлення (відповідь) про свою незгоду із такою новою ставкою. У випадку отримання банком такого письмового повідомлення від позичальника, банк набуває право вимоги достроково повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій у порядку встановленому розділом 11 цього договору.
Тобто п. 9.2. договору про надання споживчого кредиту містить умови збільшення процентної ставки та можливість направлення позичальником (ОСОБА_1) письмового повідомлення про свою незгоду із збільшенням відсоткової ставки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не погоджуючись із збільшенням процентної ставки 15.12.2008 року звернувся до АКІБ «УкрСиббанк» із запереченням щодо підвищення процентної ставки та просив переглянути рішення банку та повернути процентну ставку до рівня діючої ставки на момент підписання договору а саме до 12% річних, надати інформацію щодо подій, які мали безпосередній вплив на вартість ресурсів банку, із зазначенням публічного джерела інформації та діапазону часу який аналізувався банком, та повідомити формулу, за яким банк розраховує необхідну зміну процентної ставки (а.с. 134).
Таким чином, оскільки позивач 1 за зустрічним позовом стосовно збільшення процентної ставки заперечував, суд вважає, що сторони не досягли домовленості у розумінні з ч. 3 ст. 653 ЦК України та відповідно з п. 9.2. договору щодо зміни договору в частині збільшення процентної ставки, а тому у ПАТ «УкрСиббанк» були відсутні законні підстави на застосування процентної ставки більш ніж 12% річних.
Слід зазначити, що оскільки ОСОБА_1 не погодився із збільшенням процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту (а.с. 134), ПАТ «УкрСиббанк» має право, відповідно до п. 9.2. договору вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів за процентною ставкою визначеною у договорі, а саме 12% річних, комісій, при цьому, у порядку встановленому розділом 11 вказаного договору.
Отже, суд вважає, що вимога позивачів за зустрічним позовом про визнання недійсним підвищення ПАТ «УкрСиббанк» процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Також, суд вважає, що оскільки підвищення процентної ставки відбулося з порушеннями умов п. 9.2. договору, ПАТ «УкрСиббанк» зобов'язане здійснити перерахунок надлишково сплачених відсотків по процентній ставці 17% річних та 14% річних розрахувавши по процентній ставці, визначеній у договору, а саме 12% річних шляхом зарахування грошових коштів, які були надлишково сплачені ОСОБА_1 в рахунок погашення зобов'язання за кредитним договором № 11135352000 від 30.03.2007 року
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведене, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем 1 за зустрічним позовом було порушено зобов'язання внаслідок дій відповідача щодо підвищення процентної ставки, проти яких (дій щодо підвищення процентної ставки) заперечував позивач 1.
В той же час, суд вважає що оскільки ОСОБА_1 не погодився із встановленим згідно умов договору новим розміром процентної ставки, про що письмово повідомив листом від 15.08.2008 року, позивач за первісним позовом ПАТ «УкрСиббанк» відповідно до абз. 4 п. 9.2. договору набув права вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, за процентною ставкою у розмірі 12%, комісій у порядку встановленому розділом 11 договору про надання споживчого кредиту.
Оскільки договір містить наслідки незгоди із збільшення процентної ставки, вимога щодо відстрочення виконання зобов'язання позивача 1 за договором кредиту на строк застосування відповідачем підвищеного розміру відсоткової ставки за користування кредитом не підлягає задоволенню.
Також не підлягає задоволенню вимога за зустрічним позовом про визнання недійсним пункт 4.8. договору про надання споживчого кредиту та пункту 2.4.5. договору іпотеки оскільки позивачі із такою вимогою звернулися після спливу строку позовної давності, а відповідачем за зустрічним позовом відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України заявлено про застосування строків позовної давності.
Крім цього, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до п. 2.1. договору поруки № 105457 від 30.03.2007 року, укладеного між позивачем 1 та відповідачем за зустрічним позовом, відповідач не вправі без згоди позивача 2 змінювати умови основного договору з позивачем 1, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності позивача 2.
В судовому засіданні було з'ясовано, що позивач 2 не надавав згоди щодо зміни умов основного договору - договору про надання споживчого кредиту, а саме щодо збільшення процентної ставки та не погоджувався.
Таким чином, оскільки відповідач за зустрічним позовом змінив зобов'язання за кредитним договором № 11135352000 від 30.03.2007 року, внаслідок чого без згоди поручителя збільшив обсяг його відповідальності, а позивач 2 за зустрічним позовом не надав згоди на збільшення процентної ставки, то виходячи із приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, суд вважає, що договір поруки № 105457 від 30 березня 2007 року укладений із ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») вважається припиненим.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої строни понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з ПАТ «УкрСиббанк» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені ними і документально підтверджені судові витрати, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11‚ 61, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України ст. ст. 3, 16, 526 , 530, 536, 610, 614 651, 653, ЦК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити частково.
Визнати недійсним підвищення Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» відсоткової ставки за договором про надання споживчого кредиту № 11135352000 від 30.03.2007 року.
Відновити становище, яке існувало до порушення права, а саме до підвищення процентної ставки, зобов'язавши Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» здійснити перерахунок надлишково сплачених відсотків по підвищеній процентній ставці і зарахувати грошові кошти, які були надлишково сплачені ОСОБА_1 в рахунок погашення зобов'язання за кредитним договором № 11135352000 від 30.03.2007 року.
Визнати припиненим договір поруки № 105457 від 30 березня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та ОСОБА_2.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп.
В задоволенні решти зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. В. Ісаєвська