Головуючий у 1 інстанції - Радченко В.Є.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
07 квітня 2011 року справа №2а-1149/11/0545
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 січня 2011 року у справі № 2а-1149/11/0545 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 січня 2011 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.06.2008 року по 30.09.2008 року, задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року пенсію по інвалідності із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, розмір яких встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, а також додаткової пенсії в розмірі 50 % від розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність як інваліду війни 3 групи.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначений за цим Законом, а тому на теперішній час відповідач при призначенні основної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» керується Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1, відповідно до якої розрахунок пенсії провадиться з розміру 19 грн. 91 коп.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус інваліда 3 групи, що підтверджується посвідченням та довідками МСЕК, знаходиться на обліку відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач, як інвалід 3 групи, має право на призначення йому основної та додаткової пенсії за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої визначається з мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, визначивши причину пропуску строку для звернення до суду поважною у зв'язку з тим, що позивач є інвалідом, соціально незахищеною особою, а тому обов'язок щодо здійснення доплат та підвищень до пенсій чинним законодавством покладний на органи Пенсійного Фонду України.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку вийти за межі доводів апеляційної скарги відповідача, оскільки відповідачем в апеляційній скарзі не зазначалося щодо пропущення позивачем строків звернення до суду, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та залишити позов без розгляду з наступних підстав.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися, оскільки будь-яких доказів про неможливість вчасно звернутися до суду з позовом позивачем не надано.
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Позивач в позові не просить поновити строк звернення до суду, жодних поважних причин його пропуску не навів, а тому підстави для поновлення строку відсутні.
Посилання позивача в позові на статтю 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якій зазначено, що нараховані суми пенсій, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед звернення за одержанням пенсії, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV. Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цих справах, нарахування спірних сум відповідачами не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону № 1058-ІV відсутні.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 22 грудня 2010 року, то позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року, повинні бути залишені без розгляду.
З огляду на те, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги позивач за межами строку, встановленого ст. 99 КАС України, що є порушенням вимог процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції з залишенням адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 31 січня 2011 року у справі № 2а-1149/11/0545 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова