Головуючий у 1 інстанції - Хомінець І.В.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
07 квітня 2011 року справа №2а-83/11/0550
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Солодько О.І.,
За участю представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Харцизького міського суду Донецької області від 08 лютого 2011 року у справі № 2а-83/11/0550 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 08 лютого 2011 року позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсію, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначений за цим Законом, а тому на теперішній час відповідач при призначенні основної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» керується Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року № 1, відповідно до якої розрахунок пенсії провадиться з розміру 19 грн. 91 коп. Апелянт також посилається на пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус інваліда 3 групи, що підтверджується посвідченням та довідками МСЕК, знаходиться на обліку відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач, як інвалід 3 групи, має право на призначення йому основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої визначається з мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Позивач в позовній заяві зазначив, що ним не пропущений строк звернення до суду з посиланням на статтю 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якій зазначено, що нараховані суми пенсій, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більше як за три роки перед звернення за одержанням пенсії, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058-ІV. Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років (Пункт розділу XV доповнено абзацом другим згідно із Законом N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005).
Відповідно до статті 46 Закону № 1058-ІV виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує. Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цих справах, нарахування спірних сум відповідачами не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону № 1058-ІV відсутні..
Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Позивач в позові не просить поновити строк звернення до суду, жодних поважних причин його пропуску не навів, а тому підстави для поновлення строку відсутні.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 15 грудня 2010 року, то позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року, повинні бути залишені без розгляду.
З огляду на те, що суд першої інстанції розглянув позовні вимоги позивач за межами строку, встановленого ст. 99 КАС України, що є порушенням вимог процесуального законодавства, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції з залишенням адміністративного позову без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області - задовольнити частково.
Постанову Харцизького міського суду Донецької області від 08 лютого 2011 року у справі № 2а-83/11/0550 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 11 квітня 2011 року.
Колегія суддів М.М. Гімон
Л.А. Василенко
О.В. Карпушова