ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
14 квітня 2011 року 09:44 № 2а-786/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Бескоровайній Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського міського центру зайнятості (далі - позивач)
до відповідачаОСОБА_1 (далі - відповідач)
про стягнення заборгованості у розмірі 4 950, 06грн.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 4 950,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом Печерського районного центру зайнятості від 02 березня 2009 року № 642/44 відповідачу наданий статус безробітного та відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначена як застрахованій особі допомога по безробіттю.
Однак, при проведенні перевірки позивачем встановлено, що ОСОБА_1 з 20 січня 2003 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, тому незаконно отримував допомогу по безробіттю, чим порушив положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Водночас представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом. Поважність причин пропуску строку звернення до суду обґрунтовує тим, що Київський міський центр зайнятості намагався вирішити спірне питання в досудовому порядку .
У судовому засіданні 14 квітня 2011 року суд визнав поважною причину пропуску позивачем строку звернення до суду та поновив цей строк.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 14 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва
ОСОБА_1 23 лютого 2009 року зареєстрований в Печерському районному центрі зайнятості як такий, що шукав роботу.
02 березня 2009 року він звернувся до Печерського районного центру зайнятості з письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. В заяві відповідач зазначив, що в даний час не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Наказом Печерського районного центру зайнятості від 02 березня 2009 року № 642/44 відповідачу наданий статус безробітного та відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначена як застрахованій особі допомога по безробіттю.
Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 лютого 2009 року №60/62, та з метою цільового використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Печерським районним центром зайнятості направлено запит від 06 липня 2009 року №3308 до Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про надання довідки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців стосовно ОСОБА_1
Печерська районна у м.Києві державна адміністрація листом від 20 липня 2009 року №3504/11/09 повідомила Печерський районний центр зайнятості про те, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 20 січня 2003 року.
20 липня 2009 року Печерським районним центром зайнятості складено акт № 5 "Про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким зафіксовано факт отримання інформації від Печерської районної у м.Києві державної адміністрації про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи -підприємця.
Наказом Печерського районного центру зайнятості від 20 липня 2009 року № 2331/138 припинено відповідачу виплату допомоги по безробіттю відповідно до пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у зв'язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості та знято з обліку.
Крім того, 20 липня 2009 року директором Печерського районного центру зайнятості видано наказ № 37 про відшкодування коштів, незаконно виплачених відповідачу, з яким останній був ознайомлений, однак поставити підпис в добровільному порядку відмовився, про що складено акт від 21 липня 2009 року.
Як свідчать матеріали справи, на адресу відповідача Печерським районним центром зайнятості направлено лист про необхідність відшкодувати незаконно отримані кошти.
Однак, станом на день розгляду справи в суді відповідачем кошти не повернуті.
Вирішуючи цей спір суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Законом України "Про зайнятість населення" критеріями, за якими особу можна віднести до безробітного визначено відсутність заробітку або інших передбачених законодавством доходів через відсутність роботи.
Пунктом 11 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, встановлено, що відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. Державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення".
За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.
Згідно з підпунктом "б" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві
Відповідно до статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" громадяни, які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення та не можуть бути визнані безробітними.
Цим Законом передбачено, що право на виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю, мають лише незайняті громадяни. Частинами 2,3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечень та надання соціальних послуг.
Згідно зі статтею 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.
Статтями 43, 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачається, що датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець 20 січня 2003 року, доказів про припинення його підприємницької діяльності суду не надано.
Починаючи з дати державної реєстрації в якості суб'єкта підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець має право займатися підприємницькою діяльністю на власний ризик та використовувати найману працю. При цьому, в разі отримання доходів, така фізична особа-підприємець зобов'язана оподаткувати: свої доходи відповідно до вимог чинного законодавстві. Відсутність прибутку (доходу) протягом певного періоду не позбавляє таку особу статусу суб'єкта підприємницької діяльності та не може бути підставою для скасування.
Беручи до уваги викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що на час звернення до центру зайнятості щодо отримання статусу безробітного та перебування на обліку як безробітний, відповідач належав до зайнятого населення. Отже, безпідставно отримані ним кошти підлягають поверненню.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 47-б) кошти у розмірі 4 950,06 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 06 коп.)
Постанова набирає законної сили у порядку і строки, встановлені статтею 254 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.
Суддя О.О. Власенкова