12 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/265/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.; секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;
за участю: позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача -Шпака О.С. (довіреність від 30.08.2010 року №1629);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації про скасування державної реєстрації.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 12.04.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1, ОСОБА_1 (далі позивачі) просили суд: скасувати реєстрацію договору міни від 26.04.2007 р (в двох примірниках) квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 яка проведена Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації; зобов'язати Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію договору міни (в двох примірниках) квартири АДРЕСА_2 на бланках ВЕО №485865, 485866 ОСОБА_4 та ОСОБА_4, а квартири АДРЕСА_1 на бланках ВЕО №485863, 485864 ОСОБА_5 та видати відповідні витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 26 квітня 2007 року позивачі уклали із ОСОБА_5 договір міни квартири АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_1 посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6
Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації була проведена реєстрація зазначеного договору (в двох примірниках) з видачею витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Зазначена реєстрація була проведена із порушення п. 11 Договору міни, а саме була здійснена помилка, тобто на бланках ВЕО №485863, 485864, які передбачалися для ОСОБА_5 зареєстровано ОСОБА_4 та ОСОБА_4, а на бланках ВЕО №485865, 485866, які передбачались для ОСОБА_4 та ОСОБА_4 зареєстровано ОСОБА_5
16.04.2009 р. позивачі звернулися із заявою до ЧКОБТІ з проханням виправити допущену помилку.
22.05.2009р. ЧКОБТІ надіслало формальну відписку про те, що реєстрація договорів міни від 25.04.07 р. на бланках ВЕО №485864, ВЕО №485863 за позивачами відповідає витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.05.2007 р., в якому вказана аналогічна серія та номер бланку договору міни (а.с. 3-4).
Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 17.02.2011 року подав суду заперечення з таких підстав.
Реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється ЧКОБТІ відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за №157/6445. Вважає, що дії посадових осіб відповідача є правомірними, а позов безпідставний (а.с. 28-31).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
26 квітня 2007 року позивачі уклали із ОСОБА_5 договір міни квартири АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_1 посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с. 6-7).
Реєстрація відповідачем була проведена із порушення п. 11 Договору міни, а саме була здійснена помилка, тобто на бланках ВЕО №485863, 485864, які передбачалися для ОСОБА_5 зареєстровано ОСОБА_4 та ОСОБА_4, а на бланках ВЕО №485865, 485866, які передбачались для ОСОБА_4 та ОСОБА_4 зареєстровано ОСОБА_5 (а.с. 8-9).
16.04.2009 р. позивачі звернулися із заявою до ЧКОБТІ з проханням виправити допущену помилку. (а.с. 10).
22.05.2009р. ЧКОБТІ надіслало відповідь про те, що реєстрація договорів міни від 25.04.07 р. на бланках ВЕО №485864, ВЕО №485863 за позивачами відповідає витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.05.2007 р., в якому вказана аналогічна серія та номер бланку договору міни. (а.с. 11).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено);добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Судом встановлено, що при проведенні реєстрації зазначеного договору відповідно до вимог ст. 334 ЦК України, яка передбачає, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача з моменту такого посвідчення, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації була допущена помилка, а саме на викладених на бланках нотаріальних документів для сторін за договором, для ОСОБА_5 на бланках -ВЕО № 485863, №485864 була проведена реєстрація договору для ОСОБА_1, ОСОБА_1 та на бланках для ОСОБА_1, ОСОБА_1 ВЕО № 485865 та № 485866 проведена реєстрації ОСОБА_5
Зазначена помилка відобразилась у витягах про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що не відповідає п. 11 договору міни від 26 квітня 2007 року.
Державна реєстрація нерухомого майна має правовстановлюючий характер дією, що припиняє юридичний склад, який спрямований на виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухомість, а тому допущена Чернівецьким ЧКОБТІ помилка про проведенні реєстрації договору міни порушує право позивачів на належну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості, набутий ними на підставі договору міни.
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З врахуванням встановлених обставин та положень закону суд вважає, що відповідач вчиняючи спірні реєстраційні дії діяв в супереч вимогам ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України.
Таким чином, суд вважає, що допущена помилка при вчиненні реєстраційних дій порушує законні права та інтереси позивача, а тому зобов'язання відповідача вчинити дії згідно позовних вимог є належним способом захисту порушених прав позивачів і буде сприяти встановленню правового поряду в спірних правовідносин.
Посилання представника відповідача на те, що спірними реєстраційними діями не порушено будь-які права позивачів, а внесення вказаних змін не передбачено законом, суд вважає безпідставними.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.
Таким чином суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати -судовий збір в сумі 3.40 грн. з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати реєстрацію договору міни від 26.04.2007 р (в двох примірниках) квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 яка проведена Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації.
3. Зобов'язати Чернівецьке комунальне обласне бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію договору міни (в двох примірниках) квартири АДРЕСА_2 на бланках ВЕО №485865, 485866 ОСОБА_4 та ОСОБА_4, а квартири АДРЕСА_1 на бланках ВЕО №485863, 485864 ОСОБА_5 та видати відповідні витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
4. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3.40 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено в повному обсязі 18 квітня 2011 року.
Суддя Р.В. Ватаманюк