Іменем України
11 квітня 2011 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/516/11
14 год. 52 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Скакун О.П.
за участю:
секретаря судового засідання: Юзька Я.В.
представника позивача -Меренчука Є.В.
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до Малого приватного підприємства «Вірнад»про стягнення заборгованості
Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства "Вірнад" про стягнення заборгованості у сумі 631035,5 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що МПП «Вірнад»не сплачує до бюджету заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах), встановлених законодавством, має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 631035,5 грн. У зв'язку з цим, як стверджує позивач, сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судовому засіданні вже вдруге не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. У зв'язку з цим, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Мале приватне підприємство «Вірнад»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку.
30 грудня 2010 року працівниками ДПІ у м. Чернівці було проведено документальну невиїзну перевірку суб'єкта господарської діяльності -МПП «Вірнад». За результатами перевірки було складено акт №4378/23-1/31561324 від 30.12.2010 року. ДПІ у м. Чернівці 31 грудня 2010 року було прийнято податкові повідомлення-рішення №0002240231, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 157122,00 грн., та №0002250231, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 402540,5 грн.
Актом перевірки також встановлено порушення відповідачем п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 268301,00 грн., в т.ч. за липень 2008 року - завищено на 178,0 грн., за серпень 2008 року -занижено на 250637,00 грн., за вересень 2008 року -занижено на 17842,00 грн. та встановлено завищення р.22.1 Декларації-зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на суму 71373,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
При вирішенні адміністративної справи суд застосовує нормативно -правові акти, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення заборгованості), він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, і застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визнає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У відповідності до п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону № 2181, яка регулює строки погашення податкового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно з п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На підставі аналізу норм законодавства, які були чинними на момент виникнення заборгованості відповідача, суд вважає, що у платника податку виникає обов'язок сплатити податковий борг у випадку самостійного його узгодження, тобто подання податкової декларації, або ж у випадку отримання повідомлення податкового органу.
Суд погоджується з твердженням позивача про факт узгодження відповідачем заборгованості по податковим повідомленням -рішенням №0002240231 та №0002250231 на загальну суму 559662,5 грн. Ця сума є податковим боргом та підлягає стягненню у судовому порядку.
Однак, завищення р.22.1 Декларації - зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на суму 71373,00 грн., яке було зафіксовано в акті перевірки, не є сумою податкового боргу у розумінні зазначених вище норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Оскільки, до набрання чинності Податковим кодексом України податковому органу не було надано право на направлення податкового повідомлення -рішення у таких випадках.
Таким чином, сума 71373,00 грн. не була самостійно узгоджена відповідачем у податковій декларації, а, також, відповідач не отримував податкового повідомлення позивача на цю суму. Ця сума не є податковим боргом та не підлягає стягненню у судовому порядку.
Отже, суд вважає на момент розгляду справи узгодженою відповідачем заборгованість, яка є податковим боргом та підлягає стягненню, у сумі 559662,5 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в частині задоволених позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернівці про стягнення з МПП “Вірнад” заборгованості у сумі 631035,5 грн. підлягає задоволенню в частині 559662,5 грн. В частині 71373,00 грн. в позові належить відмовити.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з МПП “Вірнад” (ідентифікаційний код 31561324) заборгованість по сплаті податків до бюджету на загальну суму 559662,5 грн.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У судовому засіданні 11 квітня 2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У зв'язку з тим, що закінчення строку виготовлення постанови у повному обсязі припадає на вихідний день, постанову виготовлено в повному обсязі 18 квітня 2011 року.
Суддя О.П. Скакун