06 квітня 2011 р. Справа № 20/63-25/176
колегія суддів у складі
головуючого судді Бондаренко В.П., судді Ільїна О.В., судді Медуниці О.Є.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
позивача -Храпач О.С., дор. № 10 від 25.05.2010 р.
відповідача - Писаренко Г.Г., дор. від 08.12.2010 р., Малахов Ю.А., дор. від 01.12.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 727П/1-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.11 у справі № 20/63-25/176
за позовом Великопавлівської сільської ради, с. Велика Павлівка
до СТОВ "Агро-сервіс" в особі Полтавської регіональної філії, с. Велика Павлівка
про розірвання договору оренди
Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.01.2011 р. по справі № 20/63-25/176 (суддя Босий В.П.) в позові відмовлено повністю.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в рішенні, неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Відповідач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив розірвати договір оренди майна комунальної власності від 09.03.2005 р., укладений між Великопавлівською сільською радою та СТОВ «Агро-сервіс».
06.07.2010 року позивач подав заяву про зміну підстав та предмету позову, в якій просив стягнути з СТОВ «Агро-сервіс»960 грн. заборгованості по орендній платі, 4614,30 грн. неустойки за час прострочення повернення майна після припинення договору оренди; усунути перешкоди щодо володіння користування та розпорядження майном комунальної власності, які чинить відповідач по відношення до місцевої громади, шляхом витребування з незаконного володіння та користування відповідача приміщення будинку пристарілих, яке розташоване по вул. Жовтнева, 90/а в с. Велика Павлівка, Зіньківського району Полтавської області, та є комунальною власністю місцевої громади і передачі його в управління утвореному місцевою громадою органу місцевого самоврядування -Великопавлівській сільській раді (т. 1, а.с. 65-68).
18.11.2010 р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 9522,09 грн. боргу (т. 1, а.с. 118).
12.01.2011 р. позивач подав заяву про часткову зміну позовних вимог, в якій просив визнати договір оренди майна комунальної власності від 09.03.2005 р., укладений між Великопавлівською сільською радою Зіньківського району, Полтавської області та СТОВ «Агро-сервс»таким, що припинив дію з 26 березня 2010 р., стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 9522,09 грн. та усунути перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном комунальної власності місцевої громади шляхом виселення відповідача із незаконно займаного ним нежитлового приміщення, яке знаходиться по вул. Жовтнева, 90/а в с. Велика Павлівка, Зіньківського району, Полтавської області (т. 1, а.с. 155).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2005 р. між Великопавлівською сільською радою (орендодавець) та СТОВ «Агро-сервіс»(орендар) був укладений договір будинку пристарілих, відповідно до умов якого відповідач прийняв в оренду приміщення будинку пристарілих, розташоване по вул. Жовтнева, 90/а, в с. Велика Павлівка, Зіньківського району, Полтавської області, загальною площею 512,7 м2, яке є майном комунальної власності Великопавлівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.
Згідно з п. 5.1. договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату за оренду вищезазначеного нежитлового приміщення у розмірі 769,05 грн. на місяць, що становило 9228,60 грн. на рік.
Рішенням дев'ятнадцятої сесії п'ятого скликання Великопавлівської сільської ради від 30 січня 2009 року про перегляд ставок орендної плати за оренду комунального майна з 1 лютого 2009 року розмір орендної плати за оренду приміщення будинку пристарілих встановити у розмірі 7 грн. за 1 м2 на місяць, що становить 3588,90 грн. на місяць, 43066,80 грн. на рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи те, що відповідач не надав доказів сплати позивачу орендної плати в повному обсязі відповідно до умов договору від 09.03.2005 р., наявність вказаної заборгованості підтверджена матеріалами справи, зокрема, актом планової виїзної перевірки від 21.03.2011 р., складеним Контрольно-ревізійним управлінням в Зіньківському районі, та не спростована відповідачем в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у по орендній платі підлягають частковому задоволенню в розмірі 3267,15 грн. (т. 2, а.с. 53-56).
Що стосується позовних вимог в частині визнання договору оренди майна комунальної власності від 09.03.2005 р., укладений між Великопавлівською сільською радою Зіньківського району, Полтавської області та СТОВ «Агро-сервс»таким, що припинив дію з 26 березня 2010 р., то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Так, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що звертаючись з позовом визнання договору оренди припиненим, позивач обрав спосіб захисту порушеного права, не передбачений чинним законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном комунальної власності місцевої громади шляхом виселення відповідача із незаконно займаного ним нежитлового приміщення, яке знаходиться по вул. Жовтнева, 90/а в с. Велика Павлівка, Зіньківського району, Полтавської області, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем приміщення будинку пристарілих за договором оренди була Великопавлівська сільська рада, яка є лише балансоутримувачем вказаного приміщення, про що свідчить акт приймання передачі об'єкту на баланс сільської ради.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, враховуючи, що позивач не є власником спірного майна, колегія суддів вважає, що у нього відсутні правові підстави для звернення з позовом про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном комунальної власності.
На підставі викладеного, колегія судді дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Полтавської області від 13 січня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч.1 ст. 103, п.п. 3, 4 ч.1 ст.104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 13.01.2011 року у справі № 20/63-25/176 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Сервіс»(95021, Автономна республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Заліська, 11, код ЄДРПОУ 25144303) на користь Великопавлівської сільської ради (38112, Полтавська область, Зіньківський район, с. Велика Павлівка, р/р 31410850700127 в ГУ ДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код 34698427) заборгованість по орендній платі в сумі 3267,15 грн. та 102 грн. державного мита.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
суддя Ільїн О.В.
суддя Медуниця О.Є.
повний текст постанови підписаний 08.04.2011 р.