донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.04.2011 р. справа №43/277
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Приходько І.В.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 -за дов.№ 2156 від 01.12.2010р.,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с. Михайлівка Донецької області
на рішення господарського судуДонецької області
від27.01.2011 року
у справі№43/277 (суддя Зубченко І.В.)
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Дебальцеве Донецької області
до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с. Михайлівка Донецької області
простягнення заборгованості у сумі 29762,90грн., пені у сумі 3240,67грн., 3% річних у сумі 924,05грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.01.2011 року у справі №43/277 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Дебальцеве Донецької області (далі -ФОП ОСОБА_5.) до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с. Михайлівка Донецької області (далі -ТОВ „Укрбудтранс”) задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 29762,90грн., пеню в розмірі 2553,66грн., 3% річних у сумі 922,48грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 332,49грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 231,28грн. В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 687,21грн. та 3% річних в розмірі 1,57грн. суд першої інстанції відмовив.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині їх стягнення.
Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що в договорі №14/05/09 від 12.05.09р. сторонами не було узгоджено ціну за надані послуги, а акти виконаних робіт, на думку скаржника, не можуть бути належними доказами виконання робіт згідно цього договору.
Також в апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення як безпідставно заявлену, а також надав апеляційному суду витребувані ухвалою від 28.02.11р. документи, які підлягають залученню до матеріалів справи.
Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, незважаючи на те, що про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст.102 цього Кодексу, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ФОП ОСОБА_5 (виконавець) та ТОВ „Укрбудтранс” (замовник) 12.05.2009р. укладено договір на проведення шиноремонтних робіт №14/05/09, згідно п.п.1.1, 2.2 якого виконавець виконує шиноремонтні роботи автотранспорту замовника на підставі заявки на виконання ремонтних робіт, а виконавець здійснює оплату за виконані виконавцем роботи.
Пунктом 2.5 договору передбачено, що після виконання робіт виконавець протягом 24 годин (доба) надає замовнику акт виконаних робіт, який повинен бути підписаний обома сторонами та рахунок на оплату по факту виконаних робіт.
Оплату виконаних робіт замовник зобов'язаний здійснити протягом 7 банківських днів із дня закінчення місяця, в якому були виконані роботи (п.2.6 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору, вартість робіт вказується в заявці на виконання робіт.
Оплата за виконані роботи здійснюється по факту виконаних робіт на підставі акту виконаних робіт (п. 3.2. договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати замовником виконаних робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Згідно пункту 6.1. договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р. У разі якщо одна із сторін не бажає продовжувати договірні зобов'язання, вона повинна повідомити про це іншу сторону рекомендованим листом за три дні. У разі відсутності такого листа -строк дії договору кожний раз автоматично продовжується до 31 грудня наступного року.
На виконання умов вищевказаного договору позивач у період з серпня по грудень 2009р. виконав для відповідача шиноремонтні роботи загальною вартістю 41 780,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі робіт за вказаний період, які сторонами підписано без зауважень.
Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт належним чином не виконав, внаслідок чого за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 29762,90грн.
За умовами того, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав своєчасно та в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з відповідними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 29762,90грн., пені у розмірі 3240,67грн., 3% річних у сумі 924,05грн., які рішенням суду від 27.01.11р. по справі №43/277 задоволено частково.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості у сумі 29762,90грн. за договором на проведення шиноремонтних робіт №14/05/09 від 12.05.09р., пені у розмірі 3240,67грн., 3% річних у сумі 924,05грн.
Як вірно встановлено попередньою судовою інстанцією, за своєю правовою природою угода, на виконання умов якої ставиться питання про стягнення боргу у даній справі, є договором підряду.
Загальні положення про підряд викладено у гл. 61 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Так, ч. 1 ст. 837 цього Кодексу встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено істотні умови договору та на момент здійснення зобов'язань сторони перебували у договірних відносинах. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались господарському суду.
Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за спірним договором за період з серпня по грудень 2009р. виконав належним чином, що підтверджується актами прийому-передачі робіт за вказаний період (т.1, а.с.8-150; т.2, а.с.1-53) на загальну суму 41 780,00 грн..
Вказані акти підписані сторонами та посвідчені їх печатками, що є доказом належного виконання позивачем умов договору №14/05/09 від 12.05.2009р. із здійснення ремонтних робіт та прийняття робіт відповідачем без претензій щодо їх якості, об'ємів та вартості у сумі 41780грн., а тому твердження скаржника про неналежність цих актів в якості доказів в підтвердження заявлених позовних вимог є безпідставними, а тому до уваги колегією суддів не приймаються.
Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порядок оплати виконаних робіт сторони погодили у пунктах 2.6., 3.2. договору, згідно з якими розрахунок здійснюється відповідачем на підставі актів виконаних робіт протягом 7 банківських днів із дня останнього дня місяця у якому були виконані роботи.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за роботи, виконані:
ѕ у серпні 2009р. у сумі 7197грн. - до 09.09.2009р.;
ѕ у вересні 2009р. у сумі 9388грн. - до 10.10.2009р.;
ѕ у жовтні 2009р. у сумі 15723грн. - до 10.11.2009р.;
ѕ у листопаді 2009р. у сумі 4705грн. - до 09.12.2009р.;
ѕ у грудні 2009р. у сумі 4767грн. - до 14.01.2010р.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства належним чином не виконав, внаслідок чого за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 29762,90грн.
Матеріали справи містять підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків від 15.05.2010р. (а.с.60) на вищевказану суму.
В матеріалах справи відсутні докази оплати зазначеної заборгованості. Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.
З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 29762,90грн. за договором №14/05/09 від 12.05.09р. підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення в цій частині.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у сумі 3240,67грн., згідно пункту 4.2. договору, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, у який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки, зокрема, за періоди з 08.09.2009р. по 07.03.2010р. (борг 179,90грн.), з 08.10.2009р по 07.04.2010р. (борг 9388грн.), з 08.11.2009р. по 07.05.2010р. (борг 10723грн.), з 08.12.2009р. по 07.06.2010р. (борг 4705грн.), з 08.01.2010р. по 07.07.2010р. (борг 4767грн.).
Також позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред'явлено до стягнення 3% річних у сумі 924,05грн. за періоди з 08.09.2009р. по 25.11.2010р. (борг 179,90грн.), з 08.10.2009р по 25.11.2010р. (борг 9388грн.), з 08.11.2009р. по 25.11.2010р. (борг 10723грн.), з 08.12.2009р. по 25.11.2010р. (борг 4705грн.), з 08.01.2010р. по 25.11.2010р. (борг 4767грн.).
З огляду на те, що позивачем при розрахунку пені та 3% не було враховано те, що за умовами договору відповідачу для оплати виконаних робіт надано сім банківських днів, що обумовило невірність арифметичного розрахунку цих вимог, суд першої інстанції, здійснивши власний розрахунок, частково задовольнив позовні вимоги про стягнення пені та 3% відповідно в розмірах 2553,66грн. та 922,48грн., а в решті цих вимог відмовив за безпідставністю.
Перевіривши арифметичні розрахунки як позивача, так і місцевого господарського суду, апеляційний суд погоджується з висновком останнього про стягнення з відповідача пені та 3 % річних у вищезазначених розмірах.
Інші заперечення відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, та, на думку скаржника, є підставою для скасування оскарженого рішення від 27.01.2011 року, також до уваги колегією суддів не приймаються за безпідставністю.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, тому судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2011 року по справі №43/277 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 27.01.2011 року по справі №43/277 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбудтранс” с. Михайлівка Донецької області - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
І.В.Приходько
Надруковано: 7 прим.:
1,2. позивачу; 3,4 . відповідачу; 5. у справу; 6 ДАГС; 7.ГСДО.