12.04.2011 року Справа № 21/14-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання Заболотна О.В.
за участю прокурора Рибкіна О.Ю., посвідчення №335 від 17.02.2009р.;
представники сторін:
від відповідача: Бухтіярова Н.М. представник, довіреність №б/н від 15.03.2011р.;
представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Трест “Кривбасшахтопроходка” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі №21/14-11
за позовом військового прокурора Євпаторійського гарнізону, м. Євпаторія в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ в особі Установи “28 Управління начальника робіт”, м. Євпаторія
до закритого акціонерного товариства “Трест “Кривбасшахтопроходка”, м.Кривий Ріг
про стягнення 752 396 грн. 89 коп. за договором субпідряду
В грудні 2010 року військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Установи “28 Управління начальника робіт” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства “Трест “Кривбасшахтопроходка” (далі ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка”) про стягнення 619 794, 82 грн. заборгованості, 57 021, 09 грн. інфляційних втрат, 14 467, 53 грн. 3% річних, 61 113, 45 грн. пені.
Заявою від 12.01.2011р. Установа “28 Управління начальника робіт” у зв'язку з погашенням відповідачем основної суми боргу відмовилась від позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені з ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” (т. 2 а.с.31).
21.01.2011р. військовий прокурор Євпаторійського гарнізону направив до суду пояснення, де просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в зв'язку з добровільним відшкодуванням відповідачем, в решті вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі №21/14-11 (суддя Назаренко Н.Г.) припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 280 051, 26 грн., позов задоволено частково: стягнуто з ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” на користь Установи “28 Управління начальника робіт” 43 349, 50 грн. інфляційних втрат, 14 467, 53 грн. 3% річних, 30 556, 73 грн. пені. Стягнуто з ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” в доход Державного бюджету України в особі Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 883, 74 грн. державного мита та 27, 72 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що на час звернення прокурора з позовом відповідач не повністю розрахувався з позивачем за виконані будівельні роботи, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 619 794, 82 грн., що не заперечується відповідачем; відповідачем заборгованість у сумі 340 000,00 грн. була погашена до направлення позовної заяви в господарський суд, частину основного боргу в сумі 280 051,26 грн. відповідач погасив після порушення провадження у справі; відповідач повністю виконав свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, тому наявні підстави для зменшення пені.
Не погоджуючись з рішенням суду, ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” звернулось з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №21/14-11 повністю і припинити провадження по справі.
В апеляційній скарзі ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” посилається на те, що прокурором фактично подано позов в інтересах установи, яка не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування; суд безпідставно не затвердив мирову угоду сторін, прийнявши до уваги заперечення прокурора; відсутній факт виставлення рахунків відповідачу, що є підставою для відмови в позові про стягнення боргу та нарахування штрафних санкцій; при нарахуванні пені, 3 % річних та інфляційних втрат судом допущені порушення закону та арифметичні помилки.
В відзиві на апеляційну скаргу військовий прокурор Євпаторійського гарнізону просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. по справі №21/14-11 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В відзиві на апеляційну скаргу Установа “28 Управління начальника робіт” просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. по справі №21/14-11 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники Міністерства оборони України та Установи “28 Управління начальника робіт” в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином (т.2 а.с.78, 79).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
17 квітня 2009р. між ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” (генеральний підрядник) та Установою “28 Управління начальника робіт” (субпідрядник) був укладений договір субпідряду №75/20, за умовами якого субпідрядник бере на себе зобов'язання в межах договірної ціни виконати власними силами роботи по будівництву спецпральні Адміністративно-побутового комбінату (площадки рудника) на об'єкті Державного підприємства “Дирекція підприємства, що будується на базі Новоконстянтинівського родовища уранових руд”, відповідно до проектно-кошторисної документації, а генпідрядник у встановленому порядку передає субпідряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, обладнання та матеріали, передача яких покладена на генпідрядника, приймає та оплачує виконані субпідрядником за даним договором роботи.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що генпідрядник здійснює щомісяця проміжні платежі за фактично виконані роботи на підставі акту (форма №КБ-2в) та довідки (форма №КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників сторін.
Відповідно до п. 4.4. договору, оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту підписання (погодження) генпідрядником документів, визначених пунктами 4.2 - 4.3, які є підставою для оплати.
Позивачем виконано роботи на суму 3 202 651, 65 грн., що підтверджується підписаними актами виконаних робіт форми №КБ-2в і довідками про вартість виконаних робіт форми №КБ-3.
Заборгованість генпідрядника перед субпідрядником за виконані будівельні роботи, а саме, по рахунку №103 від 28.12.2009р. визначена прокурором та позивачем у сумі 619 794, 82 грн.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 16.4. договору субпідряду №75/20 передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання генпідрядником своїх зобов'язань за договором, генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених субпідряднику по договору коштів чи вартості невиконаних ним за договором зобов'язань за кожний календарний день прострочення виконання генпідрядником своїх зобов'язань із врахуванням змін розмірів облікових ставок за даними НБУ у період, за який нараховується пеня, а також сплачує субпідряднику збитки від інфляції, три відсотки річних та відшкодовує завдані внаслідок цього субпідряднику збитки понад сплати пені у повному обсязі з дня отримання коштів.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи встановлено порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати виконаних робіт, господарський суд правомірно припинив провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 280 051, 26 грн. у зв'язку з його оплатою відповідачем, відмовив позивачу та відповідачу у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди та задовольнив вимоги прокурора щодо стягнення 43 349, 50 грн. інфляційних втрат за період з лютого по жовтень 2010р. включно, 14 467, 53 грн. 3% річних за період з 26.01.2010р. по 08.11.2010р. включно та 30 556, 73 грн. пені за період з 26.01.2010р. по 26.07.2010р. включно з урахуванням положень ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, не заслуговують на увагу доводи відповідача стосовно відсутності підстав для звернення військового прокурора Євпаторійського гарнізону з позовом в інтересах держави в особі Установи “28 Управління начальника робіт”, з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів і їх заступників, які звертаються до господарського суду на користь держави. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність його захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 встановлено, що прокурори і їх заступники подають до господарського суду позови саме на користь держави, а не на користь підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
В основі інтересів держави завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Так, відповідно до Положення про Установу “28 Управління начальника робіт”, на Установу “28 Управління начальника робіт” покладено виконання завдань по здійсненню капітального будівництва, експлуатації і ремонту об'єктів і споруд військового призначення, житлових будинків для військовослужбовців і членів їх сімей та ін.
В даному випадку інтереси держави і Установи “28 Управління начальника робіт” співпадають, у зв'язку з чим військовим прокурором і був заявлений позов саме на користь держави в особі Установи “28 Управління начальника робіт” відповідно до діючого законодавства.
Щодо заяви від 13.01.2011р. Установи “28 Управління начальника робіт” та ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” про затвердження мирової угоди (т.2 а.с.12-14), то прокурор листом на адресу суду, а його представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені. В ч. 6 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
Стосовно інших доводів скаржника слід зазначити, що:
по-перше, посилання відповідача на прострочення кредитора щодо надання рахунків суд вважає такими, що не ґрунтуються на умовах договору, оскільки проміжні оплати договір ставить в залежність від підписання сторонами акту (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), які були підписані своєчасно, а податкова накладна та рахунок є додатковими документами, надання яких не впливає на строки розрахунків за договором. До того ж, факт отримання відповідачем рахунку №103 від 28.12.09р. підтверджується включенням цього рахунку до акту звірки взаєморозрахунків між сторонами угоди (т. 2 а.с.3), який підписано представниками сторін і завірено печатками підприємств;
по-друге, щодо обґрунтування строків, за які нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, то відповідно до п. 4.4. договору субпідряду оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту підписання документів, визначених пунктами 4.2-4.3., які є підставою для оплати. Пунктом 4.3. договору передбачено, що рахунок надається протягом 3-х днів з моменту підписання актів форми №КБ-2в. Таким чином, оплата за договором має бути здійснена протягом 15 днів з дня виставлення рахунку. Отже, кінцевий день сплати за рахунком №103 від 28.12.2009р. є 25 січня 2010р., з якого починається нарахування 3% річних, індексу інфляції та пені на заборгованість. Приймаючи до уваги, що ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено перелік штрафних санкцій, то положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, на порядок нарахування 3% річних та інфляційних втрат не розповсюджується.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Трест “Кривбасшахтопроходка”, м. Кривий Ріг залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2011р. у справі №21/14-11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.М. Герасименко
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складено 18.04.2011р.)