14.04.2011 року Справа № 5005/189/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №1540 від 30.12.10;
від відповідчача: ОСОБА_2 представник, нотаріально посвідчена довіреність №90 від 01.02.11;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі № 5005/189/2011
за позовом міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ
про стягнення 5 384 грн. 59 коп., з яких: 3 074 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги, 1 686 грн. 59 коп. 3% річних, 624 грн. 00 коп. втрат від інфляції, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі № 5005/189/2011 (суддя -Боділовська М.М.) позовні вимоги міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" (м. Дніпропетровськ) задоволено частково.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" 3 859 грн. 45 коп. з яких: 3 074 грн. 00 коп. основного боргу; 624 грн. 00 коп. втрат від інфляції; 161 грн. 45 коп. 3% річних; 58 грн. 23 коп. державного мита; 134 грн. 73 коп. витрат на інформаційно- технічне забеспечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Стягнуто з міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області державне мито в розмірі 4 грн. 92 коп.
Рішення суду мотивоване обґрунтованістю вимог позивача.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі № 5005/189/2011, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме ч.1 ст. 81 ГПК України та ч.3 ст.57 ГПК України.
В апеляційній скарзі заявник вказує, що позовна заява підписана представником Позивача ОСОБА_1, який виступає від імені підприємства на підставі доручення № 1189 від 28.12.2009р., термін дії якої до 28.12.2010р., а позовна заява підписана ним 29.12.2010р., тобто на час підписання ОСОБА_1 не мав повноважень, а тому господарський суд повинен був залишення позов без розгляду на підставі ст.. ч 1 ст. 81 ГПК України.
Також позивачем до позовної заяви не було додано належних доказів сплати державного мита у встановлених розмірі і порядку.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 01 жовтня 2008 року між МКП "Дніпропетровський електротранспорт" (Зберігач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Поклажодавець) був укладений договір зберігання № 83 (далі - договір), за умовами якого Зберігач (позивач у справі) зобов'язався надавати послуги по зберіганню, а Поклажодавець (відповідач у справі) взяв на себе зобов'язання оплачувати такі послуги в установленому в договорі порядку. Договір, як встановлено судом першої інстанції, підписаний повноважними представниками.
Відповідно до п. 3.1. договору Поклажодавець передає майно відповідно до акту, не пізніше від дати, зазначеної в п. 3.2.1. договору (01.10.2008р.)
Згідно п.п. 4.1.1., 4.1.2. договору оплата за зберігання становить 1 537 грн. 00 коп. в місяць. Загальна вартість зберігання до 31.12.2008 року становить 4 611 грн. 00 коп.
Оплата повинна вноситися відповідачем до 20 числа поточного місяця (п. 4.2. договору).
На виконання умов зазначеного договору майно відповідачем передано, а позивачем прийнято на зберігання 01.10.2008 року, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2008 року, підписаного сторонами.
Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати наданих послуг виконував неналежним чином. З жовтня по грудень включно позивачем надані послуги зі зберігання на суму 4 611 грн. 00 коп. Відповідачем здійснена одна оплата 01.12.08р. в сумі 1 537 грн. за послуги надані в жовтні 2008р. Заборгованість станом на 15.07.2010р. складає 3 074 грн.
29.07.10р. позивач на адресу відповідача направив акт звірки розрахунків, а 19.11.2010р. направив претензію № 1331/5 про погашення заборгованості. Відповідач відповіді на претензію не надав.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд, з урахуванням заяви про уточнення суми позову, стягнути з відповідача на його користь 5384 грн. 59 коп., з яких: 3074 грн. 00 коп. основного боргу, 1686 грн. 59 коп. - 3% річних; 624 грн. 00 коп. втрат від інфляції, яка була прийнята судом першої інстанції до розгляду.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Оскільки відповідач доказів сплати заборгованості не надав, то господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача 3 074 грн.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тому вимоги позивача про стягнення інфляційних збитків та 3% річних підлягають задоволенню і господарський суд, здійснивши перевірку розрахунку, правильно стягнув інфляційні збитки у розмірі 624 грн., а 3% річних частково в сумі 161 грн. 45 коп., оскільки позивачем була допущена помилка при розрахунку.
Таким чином колегія суддів погоджується з рішенням суду оскільки господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального права.
Посилання заявника в апеляційній скарзі на порушення господарським судом норм процесуального права при прийнятті позовної заяви не приймається судом до уваги у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. В частині 3 цієї статті наведений вичерпний перелік порушень процесуального права, які в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення.
Порушення вказані в апеляційній скарзі не є такими, що передбачені ч.3 ст.104 ГПК України та не призвели до прийняття неправильного рішення. Крім того, судом при винесені рішення достягнуто з позивача недоплачене держмито.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2011р. у справі № 5005/189/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.
Головуючий С.Г.Антонік
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко