15 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів:
Харченко В.В.
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В
Кравченко О.О.
Матолича С.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, ЖБК »Дунаець-2» про визнання неправомірними дій, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
встановила:
04.07.2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, ЖБК »Дунаець-2» про визнання неправомірними дій, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заявниця просила визнати неправомірною відмову відповідача в переведенні з 01.01.2001 року на розрахунковий рахунок ЖБК »Дунаець-2», передбачених законом пільг по оплаті експлуатаційних витрат, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 112 грн. 24 коп. за ненадання пільги, а також моральну шкоду у розмірі 30000 грн., зобов'язати відповідача щомісячно з 01.05.2003 року по 31.12.2003 року, а також в наступні роки перераховувати на розрахунковий рахунок ЖБК »Дунаець-2» належну їй 50% дотацію на оплату експлуатаційних витрат в якості передбачених законом пільг, стягнути з начальника УПСЗН штраф у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Рішенням Ізмаїльського міського суду від 3 жовтня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2004 року апеляційна скарга ЖБК »Дунаець-2» задоволена частково, рішення Ізмаїльського міського суду від 3 жовтня 2003 року скасовано, постановлено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, з посиланням на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Заявниця в касаційній скарзі просила скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, про задоволення позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що зі сторони ЖБК »Дунаець-2» ніяких порушень та ніякої провини перед позивачкою немає, так як і позивачка і інші особи які мали право на пільги, добровільно вносили оплату в розмірі 100%. В подальшому, при надходженні вищезазначених коштів із УПСЗН Ізмаїльської міської ради на розрахунковий рахунок ЖБК »Дунаець-2» позивачці був проведений перерахунок і повернуті їй належні пільгові кошти, і на день розгляду справи судом першої інстанції ніякої заборгованості у ЖБК »Дунаець-2» перед позивачкою не було, проти чого вона не заперечувала в судовому засіданні.
Згідно з ч.3 ст.211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2004 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя
Вищого адміністративного
суду України Гончар Л.Я.