18 січня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої:
Фадєєвої Н.М.
Суддів:
Гончар Л.Я.
Леонтович К.Г.
Маринчак Н.Є.
Чалого С.Я.
при секретарі : Коротких В.В.
з участю представника УМВС України в Чернігівській області - Хропатого Бориса Петровича та прокурора Гудзя Олександра Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Куликівського РВ УМВС, прокуратури Куликівського району, прокуратури Чернігівської області про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями та бездіяльністю органів дізнання та прокуратури, -
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Куликівського РВ УМВС, прокуратури Куликівського району, прокуратури Чернігівської області про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями та бездіяльністю органів дізнання та прокуратури.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що з 6.06.2001 року і до теперішнього часу він постійно і неодноразово звертався до відповідачів з заявами про захист порушеного права на культиватор КПС-4 в порядку кримінального і цивільно-процесуального судочинства, вважаючи, що такий захист можуть надати лише правоохоронні органи, які відповідно до вимог закону зобов'язані були забезпечити ефективний захист порушеного права власності в розумні, визначені законом строки. Проте, на думку позивача, з вини відповідачів, він не отримав належного захисту права власності, про що свідчать результати 15 дослідчих перевірок, 12 постанов про відмову в порушенні кримінальної справи та прийняті інші рішення по його зверненнях. Навпаки, як стверджує позивач, відповідачі за 5 років не з'ясували місця знаходження культиватора КПС-4, його технічного стану, нинішнього власника і правові підстави володіння ним, можливість та механізм його повернення. Невиконання відповідачами своїх обов'язків, передбачених кримінальним та цивільним процесуальними законами, Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини через велику кількість порушень (більше 90), систематичність їх вчинення та продовжуваний характер, які допускалися посадовими особами, що проявлялося в систематичному невиконанні вказівок суду про проведення додаткових перевірок стосовно з'ясування певних важливих для захисту його інтересів обставин, через прийняття явно незаконних процесуальних рішень при наявності корпоративного зговору між правоохоронними структурами призвело до порушення конституційних та інших немайнових прав, припинення цивільних прав, загрози припинення права власності на культиватор, що одночасно призвело до вимушених змін в житті його і родини, що вимагає від нього додаткових фізичних, психологічних та інтелектуальних зусиль у зв'язку з наявністю цих змін. Вказані наслідки, неможливість їх відновлення, характер дій відповідачів при вчиненні правопорушень, самі правопорушення завдали йому душевних страждань, які носять глибокий продовжуваний характер, що свідчить про завдання йому моральної та матеріальної шкоди.
В адміністративному позові позивач в хронологічному порядку надав суду дані про кількість направлених ним заяв для розгляду по суті, про строки і результати їх розгляду, про кількість прийнятих рішень правоохоронними органами, про рішення суду відносно вказаних рішень органів дізнання і прокуратури, про строки повідомлення його про результати розгляду заяв і щодо наявності належної інформації в цих повідомленнях.
Крім того, 19 січня 2006 року прокурором Куликівського району в черговий раз було скасовано постанову органу дізнання про відмову в порушені кримінальної справи від 20 листопада 2005 року, що стосується захисту його права власності, але даних про результати додаткової перевірки він так і не отримав.
Просив суд стягнення 465 920 грн. моральної та 4 220 грн. матеріальної шкоди, а також зобов'язати відповідачів забезпечити ефективний захист його порушеного права.
Постановою Куликівського районного суду від 10 квітня 2006 року зобов'язано Куликівський РВ УМВС України в Чернігівській області, прокуратуру Куликівського району Чернігівської області, Чернігівську обласну прокуратуру забезпечити ефективний захист порушеного права власності ОСОБА_1 на культиватор КПС-4.Стягнуто з Куликівського РВ УМВС в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної і 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з Куликівського РВ УМВС в рахунок повернення витрат на оплату держмита 62 грн. 40 коп. і в дохід держави на доплату держмита 88 грн.60 коп., а також ЗО грн. на інформаційно-технічне забезпечення. В позові ОСОБА_1 до прокуратури Куликівського району і прокуратури Чернігівської області про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовлено
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 червня 2006 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області задоволені частково, постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2006 року в частині зобов'язання Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області, прокуратуру Куликівського району, Чернігівську обласну прокуратуру забезпечити ефективний захист порушеного права власності ОСОБА_1на культиватор КПС-4 змінено, зобов'язано прокуратуру Куликівського району та Куликівський РВ УМВС України в Чернігівській області закінчити перевірку по відмовному матеріалу № 505 та прийняти рішення відповідно до вимог КПК України. Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2006 року в частині стягнення з Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області на користь ОСОБА_110 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди і 1000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, стягнення з Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області в рахунок повернення витрат на оплату державного мита 62 грн. 40 коп. і в дохід держави на доплату державного мита 88 грн. 60 коп., а також ЗО грн. на шформаційно-технічне забезпечення - скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відшкодування позивачу матеріальної і моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що районний суд безпідставно провів стягнення шкоди з районного відділу внутрішніх справ, тоді як згідно закону відповідальність за шкоду заподіяну органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою несе держава. При цьому суд послався на вимоги ст.. 1174 ЦК України.
Крім того апеляційний суд вважав, що оскільки завдання шкоди не пов'язано з цивільним правопорушенням органом дізнання і прокуратури прав позивача, а законодавець у статті 5 Закону України «Про міліцію» та у ст.. 1176 ЦК України визначив виключний перелік підстав відшкодування шкоди, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів слідства і прокуратури у випадку порушень кримінально-процесуальних прав фізичної особи, то вимоги про відшкодування шкоди з підстав, заявлених ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Висновок апеляційного суду є таким, що не відповідає вимогам матеріального права.
Згідно з ч.9 ст. 5 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року (з наступними змінами) у разі невиконання працівниками міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої були порушені може звернутися до суду із заявою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. Відшкодуванню підлягають в тому числі і майно та гроші, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції.
Відповідно до частини 11 цієї статті відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушень його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Зазначена стаття Закону України «Про міліцію» не містить вичерпного переліку підстав для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Не містить такого переліку і стаття 1176 ЦК України. Більше того, частиною шостою цієї статті передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої ( не передбаченої у частинах 1 - 5) дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені статтями 1166 та 1167 ЦК України. Такими підставами є неправомірність дій, рішень та бездіяльності заподіювача шкоди, його винність у заподіянні шкоди, матеріальні втрати та моральні страждання потерпілого.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції і з чим частково погодився апеляційний суд, на протязі п'яти років відповідачі при вирішенні заяв і скарг позивача не виконували обов'язків , покладених на них кримінально-процесуальним законодавством, формально та поверхово проводили перевірки його заяв, не дотримувалися строків їх розгляду, чим порушили його права, що призвело до матеріальних витрат, пов'язаних з оскарженням незаконних дій та до тривалих моральних страждань, негативних змін у житті позивача.
Тобто, судом першої інстанції були встановлені всі обставини, які є підставою для відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1. незаконними діями та бездіяльністю відповідача.
Вірним є рішення суду про стягнення шкоди не з держави, а з органу дізнання, оскільки відповідно до ст..,ст.. 1166 та 1167 ЦК, до яких відсилає спеціальна норма - частина 6 статті 1176 ЦК України, майнова та моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно дро закону і скасовано або змінено помилково.
З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 226, 230 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 червня 2006 року скасувати в частині скасування постанови Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2006 року про стягнення з Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1матеріальної та моральної шкоди та постановлення нового рішення про відмову йому у задоволенні цих вимог.
Залишити в силі постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2006 року в частині відшкодування ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди.
В іншій частині постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 23 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :