Постанова від 21.02.2008 по справі 17а/13-236

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

"21" лютого 2008 р.

Справа № 17а/13-236

15:30

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Грохольській В.В.

розглянув адміністративну справу

за позовом Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Кременець Тернопільської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Шумськ Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: Катюк У.Т., гол. державний податковий інспектор, довіреність № 64 від 09.01.08р.;

відповідача: не з'явився;

У розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності з ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

Кременецька міжрайонна державна податкова інспекція, м. Кременець Тернопільської області 21.01.2008р. звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що проживає в м. Шумськ Тернопільської області, про стягнення 2962,75 грн. заборгованості по єдиному податку за рахунок майна.

На обґрунтування заявлених вимог позивачем надано копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, копію довідки № 99 від 02.07.01р. про взяття відповідача на облік в органах ДПІ як платника податків; копію заяви від 15.03.07р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; копію корінця свідоцтва єдиного податку серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та довідок найманих осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; розрахунок заборгованості по єдиному податку станом на 31.12.07р.; картку особового рахунку підприємця станом на 31.12.2007р.; інші матеріали.

Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, а отже розглядаються в порядку і за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), що набрав чинності з 01.09.05 р., у відповідності до п.6 Прикінцевих та перехідних положень.

Ухвалою суду від 23.01.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку ст. 107 КАС України із призначенням попереднього судового засідання на 05.02.2008р.

В ході проведення попереднього судового засідання позивач не відмовився від позову, доказів примирення судом не здобуто.

Зважаючи на те, що сторонами не врегульовано спір, у порядку, визначеному частиною третьою статті 111 КАС України, судом проведені дії викладені у п. 4 ст. 111 КАС України, покликані забезпечити всебічне та об'єктивне вирішення справи протягом розумного строку, тому у відповідності до статті 121 КАС України, підготовче провадження закінчено та призначено справу № 17а/13-236 до судового розгляду на 21.02.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав повністю позовні вимоги з наведених у позовній заяві підстав.

На вимогу суду позивачем подано довідку адресно-довідкового бюро, з якої вбачається, що ОСОБА_1 15.08.2007р. знятий з реєстрації за адресою с. Биківці Шумського району Тернопільської області та зареєстрований в АДРЕСА_1.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення №1582985за адресою: с. Кути), витребуваних судом документів, в тому числі заперечень на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

ОСОБА_1 02 липня 2001 року зареєстрований Управлінням економіки Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, з присвоєнням ідентифікаційного номеру НОМЕР_2, про що йому видано відповідне свідоцтво та зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №279.

02 липня 2001 року ОСОБА_1 взятий на облік як платник податків у Шумському відділенні Кременецької міжрайонної ДПІ, що підтверджується довідкою №99 від 02.07.2001р. Кременецької МР ДПІ (Шумського відділення) форми №4-ОПП.

Довідкою державного реєстратора Шумської райдержадміністрації №18 від 31.01.2008р. підтверджується факт знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 31.01.2008р.

15 березня 2007 року в порядку, визначеному Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції від 28.06.1999р. №746/99 та затвердженим наказом ДПА України від 29.10.1999р., Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся в Шумське відділення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідно до змісту якої відповідач просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2007 рік, починаючи з квітня 2007 року, за видом діяльності -виготовлення і реалізація столярних виробів.

Перехід на спрощену систему здійснюється шляхом видачі органом державної податкової служби за місцем державної реєстрації підприємця Свідоцтва про сплату єдиного податку.

Відповідно до поданої заяви, податковою інспекцією 23 березня 2007 року підприємцю видано свідоцтво про сплату єдиного податку Серії НОМЕР_1. Згідно з ч. 4 п. 2 Порядку видачі Свідоцтв про сплату єдиного податку, Свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року.

Окрім того, на підставі поданої заяви 23 березня 2007 року відповідачу видано довідки серії К №071734, №071732 та №071733 на підтвердження трудових відносин підприємця з найманими працівниками ОСОБА_3, ідент. номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 ідент. номер НОМЕР_4 та ОСОБА_2, ідент. номер НОМЕР_5.

Пунктом 2 Указу передбачено право підприємців самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, ставки яких встановлюються місцевими радами за місцем державної реєстрації підприємця залежно від здійснюваного ним виду діяльності та сплачуються до 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно із змістом цієї статті Указу, у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці ставка податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, зокрема корінця свідоцтва Серії НОМЕР_1, копії заяви підприємця від 15 березня 2007 року, відповідач повинен був перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності до кінця 2007 року, тобто до 31.12.2007р.

Згідно з ч. 2 п. 2 Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності.

Так, рішенням шостої сесії п'ятого скликання Шумської районної ради № 72 від 28.02.2007р. затверджено ставки єдиного податку на обраний підприємцем вид діяльності (виготовлення та реалізація столярних виробів) в розмірі 172 грн. на місяць. Таким чином, за період з квітня по грудень 2007 року відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати щомісячно по 430,00 грн. єдиного податку у строк, передбачений ч. 6 п. 2 Указу (в тому числі 172 грн. єдиного податку за видом діяльності - виготовлення та реалізація столярних виробів та 258 грн. єдиного податку за здійснення підприємницької діяльності з використанням найманої праці за трьох найманих працівників).

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення вимог Указу Президента України своєчасно не сплачував єдиний податок, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 2962,75 грн. за період з 01 червня по 31 грудня 2007 року, що підтверджується картками особового рахунку відповідача, розрахунком заборгованості по єдиному податку.

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника (ч. 4 ст. 9 вищеназваного Закону).

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990р. передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181).

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Доказів на підтвердження сплати суми податкового боргу відповідачем не подано, а судом не здобуто.

Таким чином, у відповідності до розрахунку позовних вимог в частині податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та карток особового рахунку платника податків слідує, що заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 01.01.2008 р. становить 2962,75 грн. (з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового боргу в травні 2007 року в розмірі 47,25 грн. як з'ясовано в судовому засіданні згідно пояснень представника податкової інспекції).

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням викладеного, заборгованість по сплаті єдиного податку підтверджена документально та не спростована відповідачем, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

У відповідності до приписів ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1,17,49,51,59,60,61,70,71,130,138,161-163,п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_2, 2962,75 грн. податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб шляхом звернення стягнення на активи, які перерахувати на р/р № 34217379700317 в УДК у Тернопільській області, код платежу 16050200.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Постанова складена в повному обсязі 25 лютого 2008 року.

Суддя Н.О. Андрусик

Попередній документ
1493409
Наступний документ
1493411
Інформація про рішення:
№ рішення: 1493410
№ справи: 17а/13-236
Дата рішення: 21.02.2008
Дата публікації: 04.04.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування податкового законодавства; У т.ч. про оподаткування фізичних осіб