"19" лютого 2008 р.
Справа № 4/12-173
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Підприємця ОСОБА_1 с. Великий Кучурів, Сторожинецького району, Чернівецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщів-цукор» вул. В.Великого 1, м. Борщів, Тернопільської області
про стягнення 67260 грн. 37 коп. заборгованості за договором
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність №535 від 06.02.08р.
відповідача: Не з'явився.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Підприємець ОСОБА_1 с. Великий Кучурів, Сторожинецького району, Чернівецької області звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщів-цукор» вул. В.Великого 1, м. Борщів, Тернопільської області про стягнення 67260 грн. 37 коп. заборгованості за договором.
Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати наданих послуг за договором №102/07 від 10.10.2007р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча судом було дотримано норми статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано ухвалу про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи (повідомлення № 1503937 та 1577785 про вручення ухвал суду отримано особисто 21.01.2008р. та 13.02.2008р.).
У відзиві №306 від 15.02.08р. зазначає, що визнає заборгованість за надані послуги лише в сумі 62250 грн., а нараховану пеню в сумі 1723 грн. 18 коп. не визнає, оскільки в договорі, укладеному між ним та ПП ОСОБА_1 стягнення пені не передбачено.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи, у відповідності до ст. 77 ГПК України, відкладався на 19.02.2008р. на 11 год. 45 хв., про що винесено ухвали та зроблено відповідні відмітки в протоколі (формулярі) судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
10 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Борщів-цукор» (далі -Замовник), в особі генерального директора Пудлика Ю.Й., що діяв на підставі Статуту, з одного боку та ПП ОСОБА_1 (далі -Виконавець), з другого боку було укладено договір №102/07 про надання послуг.
Згідно пункту 1.1. розділу 1 зазначеного вище Договору Виконавець надає Замовнику в період з моменту укладення договору до завершення сезону послуги по збиранні цукрових буряків комбайном «Холмер» (надалі іменується «техніка»), а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги. Замовник сплачує Виконавцю по 750 грн. з врахуванням ПДВ за кожний зібраний гектар (п.3.1. розділу 3 Договору).
Сторони обумовили пунктами 3.2. та 3.3. Розділу 3 Договору, що оплата наданих послуг проводиться на підставі актів виконаних робіт, протягом п'яти робочих днів із дати підписання акта виконаних робіт. Замовник проводить оплату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Виконавця, або за згодою сторін товарами по біржових цінах.
На виконання пункту 1.1 розділу 1 укладеного Договору позивач належним чином виконав свої зобов'язання, що підтверджується актами виконаних робіт по копці цукрового буряка від 22.10.2007р., 31.10.2007р., 12.11.2007р., 22.11.2007р., 24.11.2007р. на загальну суму 92250 грн., які підписані двома сторонами договору (належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт знаходяться в матеріалах справи).
Однак, як стверджує позивач, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору №102/07 від 10.10.2007р. щодо опати наданих послуг виконав не в повній мірі, оплативши лише 30000 грн., при цьому заборгувавши позивачу 62250 грн. Дана заборгованість підтверджується актом перевірки від 27.11.2007 року, підписаним сторонами по договору (належним чином засвідчена копія даного акту знаходить в матеріалах справи).
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 287 грн. 19 коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін». Як зазначає відповідач у відзиві та встановлено судом в процесі розгляду справи, у договорі, укладеному між позивачем та відповідачем не передбачено стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, тому в частині позовних вимог щодо стягнення 1723 грн.18 коп. пені слід відмовити.
Вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, суд вважає такими , що ґрунтуються на положеннях ст. 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України, так як такі підтверджуються договором про надання правових послуг та додатком№1 до договору, укладених з адвокатом 25.12.2007р., які свідчать про оплату позивачем адвокату 3000 грн. за надані останнім послуги. Тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
На день слухання справи відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав.
В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення станом на день розгляду справи заявленої до стягнення суми заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а тому, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України слід вважати, що позивачем доказано належними і допустимими доказами його вимоги про стягнення з відповідача 62250 грн. заборгованості за надані послуги, 287 грн. 19 коп. три проценти річних та 3000 грн. витрати на правову допомогу, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.
В частині позовних вимог щодо стягнення 1723 грн.18 коп. пені в задоволенні позовних вимог відмовити.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 80 п.4, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борщів-цукор» вул. В.Великого 1, м. Борщів, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31877790:
- на користь Підприємця ОСОБА_1 с. Великий Кучурів, Сторожинецького району, Чернівецької області , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 -62250 (шістдесят дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. основної суми боргу, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 19 коп. - три проценти річних, 3000 (три тисячі) грн. -витрати на правову допомогу, на розрахунковий рахунок №2600781995 в «Райффайзенбанк Аваль» м. Київ, МФО 380805; 672 (шістсот сімдесят два) грн. 60 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після вступу рішення у законну силу.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення 1723 грн. 18 коп. пені відмовити.
4. Рішення надіслати сторонам по справі.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_22_" 02 2008 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда