Справа № 22-а-62/08
Категорія: 65 Головуючий 1 інстанції - Светлічний Ю.В.
Суддя доповідач - Мельнікова Л.В.
12 лютого 2008 року колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.
при секретареві - Спесівцевій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1, який представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Восток" на постанову господарського суду Харківської області від 24 травня 2007 року по справі за адміністративним позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської ДРА та Харківського обласного управління земельних ресурсів до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Фірма “Восток”, товариство з обмеженою відповідальністю “Стальмаркет”про визнання недійсним акту, -
У березні 2007 року Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Харківської ДРА, треті особи: Васищівська селищна рада Харківського району та області, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області завернувся з адміністративним позовом до ТОВ «Фірма “Восток”про визнання недійсним державного акту на землю від 11.10.1994 року за № 25-00-738, що виданий ТОВ "Фірма Восток".
В обґрунтування позовних вимог Харківської районної державної адміністрації Харківської області до ТОВ "Фірма Восток" Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор вказував на те, що оскаржуваний Державний акт видано на підставі рішення виконкому Васищівської селищної ради № 298 від 13.09.1994 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.
В порушення ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України в редакції закону від 13.03.1992 року, що діяв під час спірних правовідносин, вказане рішення виконкомом прийнято з перевищенням владних повноважень та без проекту відведення земельної ділянки.
У травні 2007 року Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області з уточненням до позовної заяви, яким вказував, що на території Харківської області позивачами у справах із земельних питань слід визначати Харківське обласне головне управління земельних ресурсів та просив суд позивачами по справі визначити Харківську районну державну адміністрацію та Харківське обласне головне управління земельних ресурсів, відповідачем - Васищівську селищну раду Харківського району Харківської області, третіми особами - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Фірма “Восток”.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2007 року позивачами по справі визначені Харківська районна державна адміністрація та Харківське обласне головне управління земельних ресурсів, відповідачем - Васищівська селищна рада Харківського району Харківської області, третіми особами - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Фірма Восток".
Під час слухання справи до участі в справі у якості третьої особи залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Стальмаркет”.
Постановою господарського суду Харківської області від 24.05.2007 року позовні вимоги Харківської районної державної адміністрації та Харківського обласного головного управління земельних ресурсів задоволені.
Визнаний недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-25-00-738, виданий Васищівської селищною радою 11.10.1994 року ТОВ “Фірма “Восток”.
Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтовував тим, що земельна ділянка ТОВ “Фірма “Восток” була виділена із земель промисловості, доказів зміни її цільового призначення не надано.
Державний акт на право постійного користування землею виданий Васищівською селищною радою Харківського району та області з перевищенням повноважень, передбачених Земельним кодексом України в редакції Закону від 2001 року, та без проекту відведення земельної ділянки.
Будучи незгодним з постановою господарського суду Харківської області від 24.05.2007 року ОСОБА_1, який представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Фірма «Восток”, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення про закриття провадження по справі, посилаючись на порушення правил підсудності цієї справи.
В засіданні колегії суддів представник товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Фірма Восток” ОСОБА_1 підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги.
В засіданні колегії суддів представник Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора вважає апеляційну скаргу безпідставною та просить залишити її без задоволення.
В засіданнях колегії суддів представники позивача - Харківської ДРА, відповідача - Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, товариство з обмеженою відповідальністю “Стальмаркет”також вважали апеляційну скаргу безпідставною та просили в її задоволенні відмовити.
Представник позивача - Харківського обласного управління земельних ресурсів в засідання колегії суддів не прибув, хоча про час, дату та місце справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову Господарського суду Полтавської області від 24 травня 2007 року слід скасувати, з підстав порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”при виявлені порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Ст. 361 даного Закону визначені підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних чи юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії процесу.
Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційним Судом України (рішення від 08.04.1999 року № 3-рп/99, справа № 1-1/99) визначено поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», як орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Таким органом, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
При пред'явлені позову Харківським міжрайонним природоохоронним прокурором визначено позивачем по справі - товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Фірма Восток”.
11.05.2007 року Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор подав уточнення до позовної заяви, якою з підстав, передбачених ст.ст. 49, 52, 60, 137 Кодексу адміністративного судочинства України, просив визнати позивачами по справі: Харківську Державну районну адміністрацію Харківської області та Харківське обласне управління земельних ресурсів.
Проте в порушення вимог ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор не визначив з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, не обґрунтовував у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначив у якості позивача орган, що не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Ухвалою суду від 11.05.2007 року з підстав, що визначені ст. 137 Кодексом адміністративного судочинства України, позивачами визначені: Харківська державна районна адміністрація Харківської області та Харківське обласне управління земельних ресурсів, відповідачем - Васищівська селищна рада Харківської області.
При цьому зміст позовних вимог Харківської державної районної адміністрації Харківської області та Харківського обласного управління земельних ресурсів до Васищівської селищної ради Харківської області судом першої інстанції не з'ясований.
Колегія суддів погоджується з тим, що ст. 17 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 року, з наступними змінами, передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель тощо.
Однак, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позов було заявлено прокурором в інтересах держави, окрім першого позивача, - в особі Харківського обласного управління земельних ресурсів, на яке, як слід з письмових пояснень прокурора, відповідно до вимог ст. 15 ЗК України покладені питання щодо ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок, здійснення землеустрою тощо.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки відповідно до Положення про головне управління земельних ресурсів, - головне управління земельних ресурсів у області є територіальним органом Держземагенства, йому підзвітне і підконтрольне.
Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 року № 614, визначено щоДержавне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Агентство забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охороні довкілля визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року.
Відповідно до ст. 9 цього Закону - державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Статтею 10 даного Закону визначені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, таке, як звернення до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду.
З матеріалів справи (а.с. 5) вбачається, що саме Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області у березні 2007 року відповідно до вимог ст. 10 зазначеного Закону на адресу Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора для відповідно реагування направило матеріали стосовно порушень земельного законодавства, у тому числі, з питання розглянутого судом.
Відповідно до вимог ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Протоколи судових засідань від 11.05.2007 року (а.с. 84-85), від 23.05.2007 року (а.с. 114-116) та 24.05.2007 року (а.с. 132-134) не свідчать про те, що суд першої інстанції виконав вимоги ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вирішення питання про заміну належних позивача та відповідача та про розгляд адміністративної справи спочатку.
З протоколів судових засідань від 11.05.2007 року та 23.05.2007 року вбачається, що відповідачем по справі є товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Фірма Восток”.
З протоколу судового засідання від 24.05.2007 року вбачається, що представник Харківського обласного управління земельних ресурсів до судового засідання не прибув (цю обставину підтвердили в засіданні колегії суддів інші сторони, які були присутні в засіданні суду першої інстанції 24.05.2007 року), проте зазначено, що ця особа приймала участь у судових дебатах.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати питання щодо заміни належного позивача чи відповідача та відкриття провадження в адміністративній справі відповідно до вимог ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно залучених осіб.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку що постанову господарського суду Харківської області від 24.05.2007 року слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожен має право на участь у розгляді справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), визначений Інструкцією, затвердженою наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 28 від 15.04.1993 року, зареєстрованою в МЮ України за № 31 від 23.04.1993 року (що діяла під час надання Державного акту).
Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення щодо задоволення позовних вимог Харківської державної районної адміністрації Харківської області та Харківського обласного управління земельних ресурсів, суд першої інстанції, по суті, ревізує рішення Васищівської селищною ради № 298 від 13.09.1994 року про надання земельної ділянки ТОВ «Фірма «Восток», яке було предметом спору по іншій справі, але не чого не зазначає про відповідність дій відповідача вимогам цієї Інструкції.
Колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження у справі, з урахуванням положень ч.ч. 1 та 2 ст. 18 та п. 6 розділу УП «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України та винесення окремої ухвали на адресу Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора.
Враховуючи наведене інші доводи та заперечення сторін не впливають на рішення суду апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 6, 202 ч. п. 4, 204, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Восток” - задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 24 травня 2007 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області та Харківського обласного управління земельних ресурсів до Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Фірма “Восток”, товариство з обмеженою відповідальністю “Стальмаркет”про визнання недійсним акту направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді - (підпис) З.Г. Подобайло
-
(підпис) А.М. Григоров
Повний текст ухвали виготовлений 18 лютого 2008 року.
Згідно з оригіналом
Суддя Л.В. Мельнікова