01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.04.2010 № 42/660
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів: Скрипка І.М.
Євдокимова О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2010
у справі № 42/660 (Паламар П.І.)
за позовом Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
до Державне підприємство "Укржитлосервіс"
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 10208023,96 грн.
Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства „Укржитлосервіс” про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 10 208 023, 96 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 року у справі № 42/660 позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства „Укржитлосервіс” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” 5 632 505, 79 грн. боргу, 1 649 525, 20 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 306 897, 78 грн. три проценти річних з простроченої суми, 100 000, 00 грн. пені, 19 207, 21 грн. витрат по оплаті державного мита та 177, 76 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач 22.02.2010 року через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 року у справі № 42/660, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати з оплати державного мита за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 року у справі № 42/660 апеляційну скаргу позивача було повернуто з посиланням на те, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
06.04.2010 року позивач повторно через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка була передана до Київського апеляційного господарського суду тільки 07.04.2010 року.
Одночасно позивачем подано клопотання вих.№ 048-71-3701/1 від 02.04.2010 року про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що з метою недопущення пропуску процесуальних строків позивачем було подано апеляційну скаргу без платіжного доручення про сплату державного мита. Позивач зазначає, що бухгалтерією Компанії щоденно сплачується великий обсяг коштів на державне мито та готується значна кількість платіжних доручень, які повинні згідно порядку, встановленого Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15 бути проведені у відділенні банку, що значно затримує отримання юридичним відділом платіжного доручення про сплату державного мита за подачу апеляційної скарги. Крім того, позивач зазначає, що державне мито було сплачене позивачем 26.02.2010 року, а проведено через відділення банку та надано до юридичного відділу 15.03.2010 року.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що клопотання позивача про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається з наступних підстав.
Згідно ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами по справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007 року № 01-8/123 зазначено: „Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк”.
Отже наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Позивач при заявленні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку посилається на те, що державне мито було сплачене позивачем 26.02.2010 року, а проведено через відділення банку та надано до юридичного відділу 15.03.2010 року.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що позивачем до повторно поданої 06.04.2010 року апеляційної скарги додано платіжне доручення № 1544 від 23.02.2010 року на підтвердження сплати державного мита за подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва, а не сплату мита за подання апеляційної скарги, з якого вбачається, що платіжне доручення одержано та проведено Відділенням № 963 АКІБ „УкрСибБанк” 23.02.2010 року, мито зараховано в дохід Державного бюджету України 23.02.2010 року.
Отже, навіть на день подачі апеляційної скарги 22.02.2010 року мито за подачу апеляційної скарги не сплачувалось, а до моменту винесення Київським апеляційним господарським судом ухвали від 18.03.2010 року про повернення апеляційної скарги, до суду не надавалось.
Подане платіжне доручення на сплату державного мита за подачу позовної заяви до Господарського суду м. Києва не є належним доказом сплати мита за подачу апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване позивачем рішення суду у справі № 42/660 прийняте 27.01.2010 року, підписане 10.02.2010 року, надіслано сторонам у справі 13.02.2010 року (в межах п'ятиденного терміну, встановленого ст. 87 Господарського процесуального кодексу України). Останнім днем подання апеляційної скарги є 19.02.2010 року.
Апеляційну скаргу на зазначене рішення позивачем було подано перший раз лише 22.02.2010 року, тобто вже з пропущенням встановленого 10-ти денного строку на його оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 року зазначену апеляційну скаргу було повернуто позивачу без розгляду по суті на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (надіслано сторонам у справі 22.03.2010 року).
Позивачем не надано доказів неможливості подання платіжного доручення на сплату мита за подачу апеляційної скарги як з 23.02.2010 року по 18.03.2010 року, так і доказів неможливості повторного подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 року у справі № 42/660 в період з дати отримання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2010 року та апеляційної скарги з додатками по 06.04.2010 року.
Посилання позивача на той факт, що бухгалтерією Компанії щоденно сплачується великий обсяг коштів на державне мито та готується значна кількість платіжних доручень, які повинні бути проведені у відділенні банку, що значно затримує отримання юридичним відділом платіжного доручення про сплату державного мита за подачу апеляційної скарги, не є поважними причинами в розумінні ст. 53 Господарського процесуального кодексу України для відновлення апеляційним господарським судом пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Отже при наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в задоволенні клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
В п. 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007 року № 01-8/123 зазначено, що оскільки відхилення господарським судом клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги виключає можливість її прийняття та розгляду, матеріали такої скарги підлягають поверненню скаржникові.
Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” з доданими до неї документами підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 45-46, 53, 86, 93, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Відмовити Акціонерній енергопостачальній компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 року у справі № 42/660.
2. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго” на рішення Господарського суду м. Києва від 27.01.2010 року у справі № 42/660 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
3. Матеріали справи № 42/660 направити до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Лосєв А.М.
Судді
Скрипка І.М.
Євдокимов О.В.