01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.04.2011 № 47/522
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.04.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення господарського суду м. Києва від 27 січня 2011 року (повний текст підписаний 31.01.2011р.)по справі № 47/522 (суддя Станік С.Р.)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
до Комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Шевченківського району м. Києва
про стягнення 75 592,39 грн.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 39 627,62 грн. основного боргу за договором № 340272 від 14.11.2003 р.; 23 040,71 грн. інфляційних втрат; 4 631,56 грн. 3% річних, 5 141,68 грн. пені; 3 150,82 грн. штрафу, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року у задоволенні позовних вимог акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 27.01.2011 року по справі № 47/522 скасувати та постановити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю .
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, зокрема:
- судом не прийнято до уваги, що у відповідача станом на 01.10.2007 року існувала заборгованість у розмірі 50 165,01 грн., та були зараховані на підставі Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 року апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 29.03.2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2001 року оголошено перерву до 05.04.2011 року та направлено запит на КП «ГІОЦ».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2001 року оголошено перерву до 15.04.2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
14.11.2003 між позивачем -АЕК “Київенерго”, як постачальником, та відповідачем -КП по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва, як споживачем, було укладено Договір № 340272 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -договір № 340272 від 14.11.2003), згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.
Умовами договору № 340272 від 14.11.2003 сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленим споживачем величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1), споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2 (п. 2.3.1), споживач зобов'язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями (п. 2.3.5).
Також. сторонами договору № 340272 від 14.11.2003 було погоджено:
- обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);
- тарифи та порядок розрахунків (додаток № 2), відповідно до яких сторонами визначено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком;
- умови припинення подачі теплової енергії (додаток № 5);
- Порядок проведення розрахунків по відшкодуванню житловим організаціям витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за теплову енергію та обслуговуванням внутрішньо будинкових і зовнішніх теплових мереж, бойлерних, які знаходяться на їх балансі (додаток № 10).
Відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії за період з 01.10.2007 по 01.10.2010, позивачем нараховано відповідачу до сплати загалом 197 750,07 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію згідно договору № 340272 від 14.11.2003, що сторонами по справі не заперечувалось.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за даними позивача відповідачем за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2007 по 01.10.2010 по договору № 340272 від 14.11.2003 було перераховано лише 158 122,45 грн. і відповідно, заборгованість складає 39 627,62 грн. (197 750,07 грн. -158 122,45 грн.), а за даними відповідача, відповідачем за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2007 по 01.10.2010 по договору № 340272 від 14.11.2003 було перераховано загалом 208 287,49 грн., тобто у відповідача взагалі відсутня заборгованість по оплаті послуг за зазначений період і присутня навіть переплата в сумі 10 537,42 грн.
Відповідно до реєстрів позивача щодо платежів отриманих за період з 01.10.2007 по 01.10.2010 від відповідача по договору № 340272 від 14.11.2003, позивачем отримано від відповідача загалом 208 287,49 грн. в якості оплати послуг по договору № 340272.
Зокрема, в матеріалах справи наявний реєстр платежів отриманих у вересні 2009 року від КП по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва, згідно якого позивачем отримано від відповідача у вересні 2009 року в якості оплати послуг по договору № 340272 від 14.11.2003 загалом 90 754,07 грн., а зазначену суму розбито на два платежі: 5 384,08 грн. зазначено як такі, що надійшли від КП ГІОЦ КМДА, а 85 369,99 грн. -як такі, що надійшли з рахунку відділу ДВС.
Колегією суддів отримано інформацію на запит до КП «ГІОЦ» № 02-11/148 від 01.04.2011 року. Згідно отриманих розрахунків у період з 01.10.2007р. по 30.09.2010 р. Відповідачем перераховано до сплати за надані послуги згідно договору № 340272 129 948.67 грн, з них 105 472,77 грн. сплачені по поточним нарахуванням та 16 586,40 грн зараховані від сплат інших періодів.
Крім того, в позовній заяві заявлено вимоги про стягнення коштів по заборгованості яка виникла за період 01.10.2007 р. по 01.10.2010 р. Позивач не ставив вимогу стягнути кошти по заборгованості, яка мала місце до 01.10.2007 року.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 909 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року у справі № 47/522 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. В задоволенні апеляційної скарги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року у справі № 47/522 - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2011 року у справі № 47/522 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 47/522 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді