01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.04.2011 № 38/373
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
за участю представників сторін:
від позивача: Романюк Т.І. - представник за довіреністю;
від відповідача-1: Шапченко О.О. - представник за довіреністю;
від відповідача-2: не з'явився;
від прокуратури м. Києва: Лиховид О.С. - прокурор відділу Прокуратури м.
Києва
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника
прокурора м. Києва
на рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2010 року
у справі № 38/373 (Суддя: Власов Ю.Л.)
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк
„Укргазбанк”
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвес”
2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст”
про визнання недійсним договору
В жовтні 2010 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвес”, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст” про визнання Договору про переведення боргу від 30.04.2009р., укладеного між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2, недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спірний договір був підписний представником Позивача з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки був укладений за відсутності рішення кредитної ради банку, що суперечить нормам чинного законодавства, а також актам локального регулювання.
У відзиві відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що вказаний договір не суперечить загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2010 р. у позові відмовлено повністю.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009р. № 567 „Про капіталізацію публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” держава в особі Міністерства фінансів України набуває корпоративних прав на акції банку, при цьому частка держави у статутному капіталі має становити 87,72 відсотків.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Заступник прокурора м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Заступник прокурора м. Києва послався на те, що спірний договір був підписний представником Позивача з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки був укладений за відсутності рішення кредитної ради банку.
Відповідачем-2 не використано наданого йому законом права на участь свого представника у судовому засіданні.
Однак, матеріали справи містять докази належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст” про час та місце розгляду справи.
В п.3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 року № 02-5/289 зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст”, що зазначена у скарзі, була направлена копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2 за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача-1, Прокуратури м. Києва, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2007р. між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвес” був укладений кредитний договір №54/VIP, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” надало Товариству з обмеженою відповідальністю „Інвес” кредит в сумі 155 000 000,00 грн.
27.03.2009р. Публічним акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” було видано довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстровим №647, Ткаченку В.В., якою уповноважено представляти Позивача з питань банківської діяльності перед третіми особами, а саме укладати (підписувати) з фізичними та юридичними особами договори, що передбачають переведення боргу.
Як свідчать матеріали справи, 30.04.2009р. між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” (далі позивач), в особі заступника голови правління Ткаченка В.В., який діє на підставі довіреності, посвідченої 27.03.2009р., Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвес” (далі відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст” (далі відповідач-2) був укладений договір про переведення боргу, відповідно до якого відповідач-1 переводить свій борг на відповідача-2, внаслідок чого відповідач-2 замінює відповідача-1, як зобов'язану сторону у кредитному договорі №54/VIP від 28.12.2007р, укладеному між позивачем та відповідачем-1.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як встановлено в ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Судова колегія, не приймає до уваги доводи Прокуратури м. Києва про те, що спірний договір був підписний представником позивача з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки заступник голови правління позивача Ткаченко В.В. підписав спірний договір в межах наданих йому повноважень на підставі довіреності, посвідченої 27.03.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним №647, якою Ткаченко В.В. було уповноважено на укладення договорів, що передбачають переведення боргу (а.с. 14).
Крім того, представником відповідача-1 було надано рішення Господарського суду м. Києва у справі 34/148 від 06.10.2010р., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2010р., в якому встановлено, що Публічним акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” не зазначено, що дана довіреність передбачає можливість підписання договорів лише після отримання будь-яких згод, у тому числі отримання позитивного рішення кредитної ради Банку.
Таким чином, Договір про переведення боргу відповідає вимогам чинного законодавства України, а, отже, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінкомтраст” перейшли всі права та обов'язки позичальника за кредитним договором з моменту підписання Договору про переведення боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Апелянтом не доведено в силу вимог вищезазначених статей невідповідність оспорюваного правочину вимогам чинного законодавства, а також не надано доказів порушення відповідачем-1 прав чи охоронюваних інтересів позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для
задоволення позову.
Доводами апеляційної скарги не спростовано встановлені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого суду, яким відмовлено у позові, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Києва на рішення Господарського суду м.
Києва від 18.11.2010 р. у справі № 38/373 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2010 р. у справі № 38/373 залишити без
змін.
3. Матеріали справи № 38/373 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді