01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.04.2011 № 33/291
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів:
при секретарі:
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 13.04.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2011,
за скаргою Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»
на дії відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві
у справі № 33/291 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал»
до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»
про стягнення 2 148 191, 78 дол. США (еквівалент 17 025 064, 31 грн.)
Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві, в якій просив визнати незаконними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в місті Києві Крайчинського С.С. по винесенню 31.12.2010 постанови ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 23538348 від 31.12.2010.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2011 задоволено скаргу відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», визнано незаконними дії головного державного виконавця Крайчинського С.С. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо направлення постанови ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2010, скасовано постанову ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2010.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою б/н від 04.03.2011, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 13, 91, 93, 106 ГПК України та ст.ст. 30, 32 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до неповного з'ясування обставин справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 13.04.2011 за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідача та відділу ДВС Головного управління юстиції в місті Києві в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу та те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників відповідача та відділу ДВС не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2010 у справі № 33/291 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» на користь публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» заборгованість за кредитним договором № 14-10/ІВL від 29.01.2010 в розмірі 6 108 645, 44 грн. (еквівалент 773 314, 78 доларів США); заборгованість по сплаті процентів за період з 29.01.2010 по 20.07.2010 у розмірі 282 150, 99 грн. (еквівалент 35 718, 48 доларів США); пеню в розмірі 1 299 757, 34 грн. (еквівалент 155 679, 28 доларів США); витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500, 00 грн. та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11.10.2010 на виконання даного рішення був виданий наказ.
31.12.2010 підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, керуючись приписами статей 18 та 24 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження.
Як вказує скаржник, зазначена постанова ним була отримана з порушенням ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» лише 03.02.2011.
З огляду на це, Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві та просило визнати незаконними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в місті Києві Крайчинського С.С. по винесенню 31.12.2010 постанови ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 2 та ч. 5 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрати на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.
Таким чином, колегія суддів вважає дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження законними та обґрунтованими.
Обґрунтовуючи звернення зі скаргою на дії державного виконавця Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» послалося на порушення свого права на добровільне виконання рішення у встановлений державним виконавцем строк.
Згідно з ч. 1, 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо копія постанови про викриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону та строк для добровільного виконання рішення.
Тобто, законом передбачений конкретний спосіб захисту вищезазначеного порушеного права боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник не звертався із зазначеною заявою до державного виконавця, а тому колегія суддів вважає, що він не позбавлений права звернутися з відповідною заявою про поновлення строку на добровільне виконання рішення.
Таким чином, винесена державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження ніяким чином не пов'язана з порушенням права боржника на добровільне виконання.
Крім цього, на думку колегії суддів, визнаючи незаконними дії державного виконавця щодо направлення постанови ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2010, суд першої інстанції вийшов за межі вимог скарги, оскільки скаржник не просив визнати незаконними дії щодо направлення оскаржуваної постанови, а просив визнати незаконними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в місті Києві Крайчинського С.С. по винесенню 31.12.2010 постанови ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, порушення державним виконавцем строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження не може бути підставою для скасування такої постанови, оскільки в такому випадку застосовуються приписи ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», а тому судом першої інстанції неправомірно була задоволена скарга Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на дії відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві та про визнання незаконними дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в місті Києві Крайчинського С.С. по винесенню 31.12.2010 постанови ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищенаведене, колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2011 підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 28.02.2011 у справі № 33/291 - скасуванню.
Керуючись ст. 99, 101-105, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2011 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2011 у справі № 33/291 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про визнання незаконними дії головного державного виконавця Крайчинського С.С. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про винесенню постанови ВП № 23538348 про відкриття виконавчого провадження від 31.12.2010 та скасуванню постанову про відкриття виконавчого провадження № 23538348 від 31.12.2010 .
4. Копію постанови надіслати учасникам судового провадження.
5. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
18.04.11 (відправлено)