01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.04.2011 № 7/787
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.02.2010 року
у справі № 7/787
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (м. Київ) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (м. Київ)
до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» (м. Київ)
про стягнення 302 236,04 грн.
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Державного підприємства «Київський державний завод «Буревісник» про стягнення 302 236,04 грн. заборгованості.
Рішенням від 08.02.2010 року господарський суд м. Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ДП «Київський державний завод «Буревісник» на користь АЕК «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» - 39 702 грн. 76 коп. - індексу інфляції, 11 225 грн. 89 коп. - 3 % річних, 3 022 грн. 36 коп. -державного мита, 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 64 937, 46 грн. провадження у справі припинив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду АЕК «Київенерго» в особі СВП «Енергозбут Київенерго» звернулась до апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення та апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року по справі № 7/787 та задовольнити позовні вимоги позивача в частині сплати нарахованих ним сум інфляційної складової боргу, 3 % річних та пені.
Розглянувши клопотання апелянта, колегія суддів встановила наступне.
В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Тобто, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Зазначені в клопотанні доводи не можуть бути прийняті до уваги.
Крім того, згідно п. 2 розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453 судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення господарського суду міста Києва у справі № 7/787 винесено 08.02.2010 року, тоді як апеляційна скарга на вказане рішення була подана лише 23.03.2011 року, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції господарського суду міста Києва, тобто більше ніж через один рік з дня винесення оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до набрання чинності зазначеним вище Законом) відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2010 року № 7/787 минув 17.05.2010 року.
В п. 22 Інформаційного листа «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» від 14.08.2007 року № 01-8/675 Вищий господарський суд України зазначив, що частина друга статті 93 ГПК України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
За змістом цієї норми подання апеляційної скарги (апеляційного подання) після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 17.04.2007 року № 25/87-06-2123 та постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2008 року № 5/244.
З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідач звернувся з апеляційною скаргою після закінчення трьохмісячного строку, то пропущений строк на подання апеляційної скарги не може бути відновлений.
Тому клопотання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» про відновлення строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2010 року у справі № 7/787 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України, розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453 Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»на рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2010 року по справі № 7/787 залишити без розгляду.
2. Копію ухвали апеляційного господарського суду надіслати сторонам у справі.
3. Матеріали справи № 7/787 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді