01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.04.2011 № 56/429
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.04.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» на рішення господарського суду м. Києва від 02 лютого 2011 року (повний текст підписаний 14.02.2011р.) по справі № 56/429 (суддя Джарти В.В.)
За позовом Закритого акціонерного товариства «Укрбронекомплект»
До Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» за участі військового прокурора Дарницького гарнізону
про Стягнення 3 874 831,67 грн.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» заборгованості у розмірі 4 359 785,74 грн., у тому числі 3 472 000,00 грн. - основного боргу, 458 304,00 грн. - інфляційних витрат, 265 393,97 грн. - пені, 164 087,67 грн. - 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Укрбронекомплект» задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 09.02.2011 року по справі № 56/429 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що всупереч вимогам ЗУ «Про оренду», сторонами в договорі оренди було визначено лише вартість окремого обладнання, яке входило до складу технологічної лінії, і не було визначено вартості технологічної лінії в цілому та вартості розробленої технології - документу, що встановлює технологічний процес виготовлення виробів методом лиття із сталі Гатфілда;
- також всупереч вимогам ст.. 10 ЗУ «Про оренду» сторонами була зазначена лише тверда сума орендної плати без урахування порядку її індексації;
- суд не звернув уваги, що акт приймання-передачі майна до договору оренди від 05.01.09 р. не відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не може бути доказом по справі;
- при прийнятті рішення у цій справі судом не було з'ясовано питання про те, чи передавалась у користування відповідачу технологічна лінія виробництва виробів (траків) методом лиття із сталі Гатфілда та технологія-документ, що встановлює технологічний процес виготовлення виробів методом лиття із сталі Гатфілда.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 05.04.2011 року.
У судовому засіданні 05.04.2011 року подано повідомлення про вступ у справу військового прокурора Дарницького гарнізону з метою представництва держави під час розгляду зазначеної справи у суді та на виконання наказу Генеральної прокуратури України №9 від 31 січня 2011 року.
Також під час судового засідання 05.04.2011 року військовим прокурором Дарницького гарнізону заявлено клопотання про зупинення провадження на підставі того, що 28 березня 2011 року військовою прокуратурою Дарницького гарнізону порушено кримінальну справу № 11402007 та за фактом зловживання службовим становищем службовими особами державного підприємства МО України «Київський ремонтно-механічний завод».
Колегією Київського апеляційного суду відмовлено в зупиненні провадження по справі 56/429, у зв'язку з тим, що кримінальна справа порушена після проведення перевірки на вимогу директора МО України «Київський ремонтно-механічний завод» Єгоровим Е.О. від 10 січня 2011 року по факту виявлення зловживань службовим становищем, після прийняття позовної заяви до провадження Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2010 року.
Крім того відповідачем через канцелярію Київського апеляційного суду надано клопотання про зупинення провадження по справі на підставі того, що військовою прокуратурою Дарницького гарнізону порушено кримінальну справу та за фактом зловживання службовим становищем службовими особами державного підприємства МО України «Київський ремонтно-механічний завод». Також відповідач зазначив, що на розгляді господарських судів перебуває справа 34/47 за позовом Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» до Закритого акціонерного товариства «Укрбронекомплект» про визнання недійсним договору оренди № 1-09 від 05.01.2009 року. Колегією Київського апеляційного суду відмовлено в зупиненні провадження по справі 56/429, у зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив.
Так, у своєму відзиві № 15 на апеляційну скаргу надісланому на адресу Київського апеляційного господарського суду 30.03.2011 року, він зазначає наступне:
- судом першої інстанції було повністю досліджено всі факти передачі устаткування в оренду та відзив відповідача на позовну скаргу;
- обладнання визначене специфікацією до договору було передано за актом приймання-передачі, факт передачі був встановлений судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
05.01.2009 між Закритим акціонерним товариством "Укрбронекомплект", як орендодавцем та Державним підприємством "Київський ремонтно-механічний завод", як орендарем укладений договір оренди № 1-09, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування технологічну лінію для виробництва (траків) методом лиття із сталі Гатфілда та розроблену технологію -документ, що встановлює технологічний процес виготовлення виробів методом лиття із сталі Гатфілда, який дозволяє виробляти траки, якість яких відповідає всім технічним вимогам.
Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 договору устаткування передається в оренду від орендодавця орендарю протягом 20 днів з моменту підписання цього договору за актом приймання -передачі в оренду, що підписується обома сторонами; устаткування надається в оренду на термін 15 років з дати підписання акту приймання -передачі устаткування.
Позивачем та відповідачем підписана специфікація до договору, відповідно до якої обладнання, яке передається в оренду складається із 28 найменувань на загальну суму 23280661,98 грн.
На виконання умов договору між сторонами складений акт приймання -передачі устаткування, балансова вартість якого складає 23280661,98 грн., що підписаний директорами позивача та відповідача, скріплений їхніми печатками, копія якого долучена до матеріалів справи.
Таким чином, факт передачі позивачем та прийняття відповідачем, на виконання умов договору № 1-09, устаткування та документації, підтверджується належними засобами доказування.
Отже, колегія суддів Київського апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що акт приймання -передачі устаткування не є належним доказом, судом відхиляються, оскільки останній підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, зі змісту цього акту вбачається, що він укладений саме на виконання договору від 05.01.2009, найменування обладнання та його вартість повністю співпадають із специфікацією до договору.
В матеріалах справи містяться банківські виписки за 25.08.2010р. та за 26.08.2010р., згідно яких, відповідачем на виконання умов договору № 1-09 перераховувалась позивачу орендна плата, про що зазначено в графі “Призначення платежу” на загальну суму 868 000,00грн.
Крім того, у судовому засідання 05.04.2011 року факт використання устаткування за призначенням протягом 2009-2010 років не заперечувався, також представником відповідача було зазначено, що обладнання встановлювали та налагоджували власноруч, до позивача з претензіями не зверталися.
З огляду на викладене матеріалами справи підтверджується передача позивачем відповідачу устаткування у строки передбачені п. 2.1 договору та передача документації - 03.03.2009 року, а усними поясненням представника відповідача підтверджується самовільне встановлення та налагоджування обладнання та фактичне використання обладнання за призначенням.
Відповідно до п. 3.1 договору сума орендної плати за користування устаткування складає 217000,00 грн. за один місяць оренди.
Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця в національній валюті України еквіваленту 28181,82 доларів США, за офіційним курсом НБУ на перше число звітного місяця, на підставі рахунку виставленому орендодавцем, до 5 числа місяця, що слідує за звітним.
Як зазначає позивач, відповідач в порушенням умов договору, орендну плату з травня 2009 року по серпень 2010 року не сплатив, заборгованість відповідача становить 217000,00 грн. *16 місяців=3472000,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт наданими позивачем під час судового засідання.
Відповідач проти факту наявності заборгованості по договору за оренду устаткування не заперечив. В судове засідання позивач оригінал договору № 1-09 від 05.01.09 року та додатків до нього разом із актами здачі-приймання робіт (надання послуг) для огляду не надав у зв'язку з тим, що вони були вилучені військовою прокуратурою, що підтверджено актом вилучення від 9 березня 2011 року.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року по справі № 56/429 про стягнення заборгованості на загальну суму 3 472 000,00 грн., пені у розмірі 254 948,25 грн., 3% річних у розмірі 88 553,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 288 783,60 грн., 25 500,00 грн. -державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є обґрунтованим та не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не були належним чином доведені обставини на які він посилався в апеляційній скарзі.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року у справі № 56/429 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. В задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства «Київський ремонтно-механічний завод» на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2011 року у справі № 56/429 - відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року у справі № 49/133 - залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 56/429 повернути до господарського суду міста Києва.
5. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено в порядку передбаченому розділом ХІІ-1 Господарсько-процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді