01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.04.2011 № 2/293
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.04.2011 року,
розглянувши клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги приватного підприємства «Під ключ», на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011(повний текст рішення складено 18.01.2011р.) року у справі 2/293 (суддя Домнічева І.О.).
за позовом Прокурора міста Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі Управління комунальним майном Бердичівської міської ради
до Приватного підприємства «Під ключ»
про стягнення 95 552,69 грн.
міста Бердичева звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі управління комунальним майном Бердичівської міської ради до приватного підприємства «Під ключ» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних та 3% річних.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь Управління комунальним майном Бердичівської міської ради 61 770,78 грн. основного боргу; 6 24,77 грн. - пені; 10 830, 31 грн. інфляційних; 2 549,36 грн. - 3 % річних; 813, 95 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду м. Києва, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 13.01.2011 року по справі № 2/293 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити .
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема:
- суд дійшов хибного висновку, що договір оренди припинено не було, виходячи з того, що відповідач не сплатив повну вартість будівель за договором купівлі-продажу будівлі шляхом викупу;
- судом не враховано, що відповідач направив орендодавцю лист №25 від 12.05.2009 року про розірвання договору оренди, на підтвердження отримання якого позивач направив лист № 509 від 15.06.2009 року;
- судом не взято до уваги наявність рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2008 року у справі № 6/186 з тими ж сторонами про стягнення 2 143 290,50 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу шляхом викупу від 29.05.2007 року, укладених між Бердичівською міською радою і Приватним підприємством «Під ключ»;
- також при постановлені рішення, суд не звернув уваги, що 09 квітня 2009 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського районного управління юстиції міста Києва відкрито виконавче провадження для примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 355 від 05.03.2009 року про стягнення з ПП «Під ключ» на користь УКМВ Бердичівської міської ради боргу в сумі 40 038,20 грн. по орендній платі за договором № 545 від 16 серпня 2005 року за період : 01 липня 2007 р. - 30 вересня 2008 р. та пені в сумі 5 211,81 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Під ключ» прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 29.03.2011 року.
28 березня на адресу Київського апеляційного господарського суду через відділення канцелярії надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Бердичівська міська рада в особі Управління комунальним майном Бердичівської міської ради зазначає:
- договір оренди вважається таким, що припинив свою дію з моменту викупу орендованого майна, відповідно до ч.1ст.22 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право володіння, користування та розпорядження майном переходить до покупця з моменту сплати повної вартості об'єкта приватизації, що відповідачем зроблено не було;
- у зв'язку з підписанням актів приймання-передачі майна 24 червня 2010 року , відповідно до ч.2ст.795 ЦК України ця дата вважається моментом припинення дії договору оренди;
- крім того за виконавчим написом від 05.03.09 № 355 заборгованість стягнута за період з 01 липня 2007 р. - по 30 вересня 2008 р., а не з листопада 2008 року по червень 2010 року.
У судове засідання 29.03.2011 року прокурор міста Бердичева не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення № 2758471 1, долученим до матеріалів справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на те, що явка прокурора обов'язковою не визнавалась та оскільки його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, між відділом управління комунальним майном та ПП «Під ключ» 16 вересня 2005 року було укладено договір оренди № 545 нежитлових будівель в строкове платне користування, що розташовані за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул.. Білопільська, 123 загальною площею 3 408,30 кв.м. та вул.. Білопільською, 125 загальною площею 4 089,60 кв.м.
29 травня 2007 року орендарем був укладений договір купівлі-продажу будівлі шляхом викупу, відповідно до умов якого, а саме п.3.1 договору, передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем у 3-х денний строк після сплати повної вартості майна. В свою чергу, дія договору оренди майна, на підставі п. 11.10 договору оренди, припиняється внаслідок викупу об'єкта оренди.
Як зазначає позивач, на підставі ч.1 ст.22 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» переходу права власності, а як наслідок і припинення дії договору оренди не відбулося.
Колегія суддів зазначає, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається, зокрема, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Приписами частини 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до приписів статті 759 Цивільного кодексу України договором оренди визнається договір, за умовами якого одна сторона, орендодавець, передає іншій стороні, орендарю, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Дана норма кореспондується із статтею 283 Господарського кодексу України якою визначено, що за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні орендареві за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення або цілісний майновий комплекс, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості.
Відповідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Приписами статті 289 Господарського кодексу України, передбачено, що орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.
Статтею 291 Господарського кодексу України встановлені умови та підстави припинення договору оренди, зокрема, договір оренди припиняється у разі викупу (приватизації) об'єкта оренди. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється у разі приватизації об'єкта оренди орендарем.
Об'єкт оренди за договором оренди № 545 від 16.09.2005 року було приватизовано відповідачем на підставі приписів статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизація)" шляхом викупу, а саме укладання договору купівлі-продажу майна 29 травня 2007 року.
Викупом майна, наданого в оренду - визнається спосіб приватизації, за яким власником об'єкта став орендар згідно з договором оренди. З огляду на зазначене, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що орендні правовідносини між позивачем та відповідачем, пов'язані з дією договору оренди № 545, не були припинені з моменту укладання договору купівлі-продажу.
Орендні правовідносини між позивачем та відповідачем, пов'язані з дією договору оренди № 545, були припинені з моменту укладання договору купівлі-продажу 29 травня 2007 року, що передбачає продаж об'єкта оренди за участю орендаря, та зміною правового статусу орендаря на власника майна, не зважаючи на те що право розпорядження майном перейде до останнього лише після сплати повної вартості майна.
Відповідно до вищевикладеного колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з рішенням суду першої інстанції, і вважає що позивач не в праві нараховувати та вимагати стягнення орендної плати за період з листопада 2008 року по червень 2010 року.
Крім того, рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.2008 року стягнуто з Приватного підприємства «Під ключ» заборгованість по сплаті повної вартості об'єктів приватизації у розмірі 1 847 878,34 грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки підставою звернення до стягнення орендної плати за період з листопада 2008 року по червень 2010 року та відповідно нарахованих за цей період та звернених до стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат є дія договору оренди на цей період, то з визнанням припинення дії договору оренди з моменту підписання договору купівлі-продажу майна, вбачається, що позовні вимоги з цих підстав не підлягають задоволенню.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року у справі № 2/293 не відповідає дійсним обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Під ключ» на рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року у справі № 2/293 - задовольнити повністю .
2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.01.2011 року у справі № 2/293 - скасувати.
3. В позові прокурору міста Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі Управління комунальним майном Бердичівської міської ради відмовити.
3. Матеріали справи № 2/293 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді