01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.12.2010 № 6/299-42/20-09
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Первомайська районна державна адміністрація
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2010
у справі № 6/299-42/20-09
за позовом Акціонерна компанія "Харківобленерго"
до Первомайська районна рада Харківської області
Харківська обласна рада
Первомайська районна державна адміністрація
про зобов"язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року у справі № 6/299-42/20-09 позов задоволено повністю.
Зобов'язано Первомайську районну державну адміністрацію звільнити охоронну зону ПЛ-110 кв Первомайська - МДКС шляхом ліквідування затоплення опор № 164 та № 165 водоймищем, розташованим за адресою: Харківська обл., Первомайський р-н., с. Мар'ївка.
Стягнуто з Первомайської районної державної адміністрації на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернуто Акціонерній компанії „Харківобленерго” з Державного бюджету України надлишково сплачені 17, 00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач-3 в липні 2010 року через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року у справі № 6/299-42/20-09, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Одночасно відповідачем-3 в апеляційній скарзі викладено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що кошти для сплати судових витрат по апеляційній скарзі з'явились на рахунку Первомайської районної державної адміністрації Харківської області в державному казначействі (Первомайський районний відділ Державного казначейства) тільки 09.07.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010 року у справі № 6/299-42/20-09 апеляційну скаргу відповідача-3 було повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні, яку апелянтом було отримано 27.08.2010 року відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції.
Тільки 17.11.2010 року відповідач-3 повторно через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною без дати та номеру скаргою (вх.№ 02-4.1/11208 від 02.12.2010 року).
Одночасно відповідачем-3 в апеляційній скарзі викладено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що кошти для сплати судових витрат з'явились на рахунку Первомайської районної державної адміністрації Харківської області тільки 09.07.2010 року, та апеляційна скарга подається повторно.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що клопотання відповідача-3 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, апеляційна скарга залишається без розгляду з наступних підстав.
Згідно ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами по справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007 року № 01-8/123 зазначено: „Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк”.
Отже наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване відповідачем-3 рішення суду у справі № 6/299-42/20-09 прийняте 18.03.2010 року, підписано 28.05.2010 року, надіслано сторонам у справі 31.05.2010 року (в межах п'ятиденного терміну, встановленого ст. 87 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент надіслання). Останнім днем подання апеляційної скарги є 07.06.2010 року.
Лише в липні 2010 року відповідачем-3 було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року у справі № 6/299-42/20-09, тобто з пропущенням процесуального строку на його оскарження, передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
При заявленні клопотання про відновлення процесуального строку відповідачем-3, як в апеляційній скарзі поданій в липні 2010 року, так і в апеляційній скарзі поданій 17.11.2010 року, як причину не подання апеляційної скарги в установлений законом строк, зазначено про надходження коштів для сплати судових витрат на рахунок Первомайської районної державної адміністрації Харківської області тільки 09.07.2010 року, проте не додано доказів на підтвердження викладених обставин, а апеляційну скаргу перший раз подано лише в липні 2010 року (супровідний лист Господарського суду м. Києва № 06-10/5905 від 09.08.2010 року), вже з пропуском строку на апеляційне оскарження без подання доказів поважності причин такого пропуску.
Отже при наведених обставинах апеляційний господарський суд вважає, що у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене вище, апеляційна скарга Первомайської районної державної адміністрації Харківської області з доданими до неї документами підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Відмовити Первомайській районній державній адміністрації Харківської області у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року у справі № 6/299-42/20-09.
2. Апеляційну скаргу Первомайської районної державної адміністрації Харківської області на рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2010 року у справі № 6/299-42/20-09 з доданими до неї документами залишити без розгляду.
3. Матеріали справи № 6/299-42/20-09 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді