01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.12.2010 № 13/56/11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2010
у справі № 13/56/11
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до Приватне підприємство "Медіст"
третя особа позивача ОСОБА_2
про стягнення 28000,00 заборгованості, розірвання договору та звільнення приміщення
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2010 року у справі № 13/56/11 визнано недійсним повністю договір від 03.01.2008 року оренди нежилого приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею приміщення 41,9 м.кв., вчинений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП „Медіст”. В задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2010 року у справі № 13/56/11, зобов'язати Приватне підприємство „Медіст” сплатити орендну плату за користування нежитловим приміщенням (АДРЕСА_1) загальною площею 41,9 кв.м., за період з липня 2008 року по жовтень 2010 року в розмірі 28 000, 00 грн., розірвати договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 41,9 кв.м. від 03.01.2008 року та зобов'язати Приватне підприємство „Медіст” звільнити нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 41,9 кв.м.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, апеляційний суд встановив, що в порушення вимог ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги не додані належні докази сплати державного мита за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі.
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, із апеляційних скарг на рішення та постанови справляється державне мито у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги включають в себе вимоги як немайнового характеру (розірвання договору та звільнення приміщення), так і майнового (стягнення орендної плати).
В апеляційній скарзі йдеться не про скасування рішення суду першої інстанції лише в певній частині, а навпаки, скаржником заявлені вимоги про перевірку цього рішення у повному обсязі.
Як зазначає позивач в апеляційні скарзі, він оскаржує рішення місцевого господарського суду повністю, тому виходячи з розміру позовних вимог, подаючи апеляційну скаргу, відповідач повинен був сплатити державне мито у розмірі 182, 50 грн. (50% від суми сплаченого позивачем мита 365, 00 грн. при подачі позову до суду: 42,50 грн. - за вимоги немайнового характеру та 280, 00 грн. - за майнові вимоги).
Позивачем до апеляційної скарги додано квитанцію № 358/379 від 11.11.2010 року на суму 140, 00 грн. з призначенням платежу „платежі населення 1%”.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у поданій квитанції невірно зазначено банківські реквізити для зарахування державного мита до державного бюджету, а саме номер рахунку, код ЄДРПОУ одержувача, МФО банку одержувача та призначення платежу, оскільки державне мито за подання апеляційної скарги повинно сплачуватись на р/р 31110095700011, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, банк одержувача: ГУДКУ в м. Києві, одержувач УДКУ у Шевченківському районі м. Києва.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не подано належних доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі за подання апеляційної скарги б/н від 11.11.2010 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з ч.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 94, п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2010 року у справі № 13/56/11 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
2. Матеріали справи № 13/56/11 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді