11.04.2011 року Справа № 18/127(9/200)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Прудніков В.В.(доповідач)
суддів: Чохи Л.В.,Чимбар Л.О.
Секретар судового засідання: Деббіш Г.В.
За участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Вовченко А.М., представник, довіреність №б/н від 17.01.11;
від відповідача -1,2 за первісним позовом: представники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали апеляційної закритого акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2011р. у справі № 18/127(9/200)
за позовом закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с. Соколівське
відповідача-2: закритого акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів
про стягнення 394 406,80 грн.
та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів
до відповідача 1 закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград,
відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с. Соколівське
про визнання недійсним договору поруки, -
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2011р. первісний позов задоволено частково. Стягнуто із закритого акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів на користь закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград - заборгованість в сумі 338 886,59 грн., в тому числі: 214 000,00 грн. основного боргу, 60 711,09 грн. пені, 18 907,50 грн. річних та 45 268,00 грн. індексу інфляції, 3388,87 грн. державного мита та 202,78 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод", с.Соколівське припинено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, закрите акціонерне товариство "Галичина" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Закрите акціонерне товариство "Креатив" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, колегія суддів підстав для задоволення скарги не знаходить, виходячи з наступного.
Між ЗАТ "Креатив" (Постачальник) та ЗАТ "Галичина" (Покупець) укладено контракт № 208 від 28.12.2007р. на поставку товару.
Відповідно до п.п. 1.3, 3.1 контракту Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а останній - прийняти та оплатити товар - жири рослинні. Кількість товару, асортимент та ціна на кожну партію товару, що поставляється за даним контрактом, зазначається у специфікаціях, які є невід'ємними складовими частинами цього контракту і оформляються на кожен день.
Порядок оплати товару визначено п.п. 5.1, 5.2 контракту: оплату за кожну партію товару, Покупець проводить в національній валюті, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 21 календарного дня з дати поставки партії товару.
Строк дії контракту - з моменту його підписання до 31.12.2008 р., але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами зобов'язань по контракту (п. 10.1 контракту).
Відповідно до п.3.1 контракту сторонами підписано специфікації на поставку товару, а саме - замінник молочного жиру "Делікон" 3 ТЛ № 1 в кількості 200 тон по ціні 9 000,00 грн. за одну тону та в загальній вартості - 1 800 000 грн.
Між товариством з обмеженою відповідальністю „Соколівський консервний завод” (Поручитель) та закритим акціонерним товариством „Креатив” (Кредитор) 31.12.2008р. укладено договір поруки № 21, за умовами якого Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання закритим акціонерним товариством “Галичина” (Боржник) зобов'язань за контрактом на поставку товару №208 від 28.12.2007 р.
Пунктом 1.3. договору поруки передбачено обов'язок Поручителя виконати за Боржника зобов'язання перед Кредитором протягом трьох днів з моменту повідомлення Кредитором про невиконання контракту №208 Боржником.
Згідно п.2.1. договору поруки у випадку невиконання (порушення виконання) Боржником зобов'язань по сплаті товару згідно контракту, Поручитель зобов'язується виконати за Боржника зобов'язання останнього, шляхом сплати Кредитору за свій рахунок суми заборгованості за поставлений товар.
Листами від 27.04.2009р. та від 28.04.2009р. закрите акціонерне товариство “Галичина” гарантувало оплату заборгованості в сумі 249 000,00грн. згідно запропонованого графіку.
Позивачем за первісним позовом направлено 30.07.2009 року товариству з обмеженою відповідальністю „Соколівський консервний завод” лист з вимогою виконати зобов'язання закритого акціонерного товариства “Галичина”, а саме сплатити борг в сумі 214 000,00грн.
ТОВ “Соколівський консервний завод” посилаючись на відсутність грошових коштів, запропонував Кредитору звернутися до закритого акціонерного товариства “Галичина” з вимогою сплатити вказану суму боргу.
Позивачем за первісним позовом 21.10.2009р. направлено вимогу ЗАТ “Галичина” щодо сплати боргу в сумі 214 000,00грн.
Зазначена вимога залишена ЗАТ “Галичина” без відповіді, що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення солідарно з ТОВ "Соколівський консервний завод", ЗАТ "Галичина" вищезазначеної заборгованості.
Згідно з ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В ході судового розгляду спору, позивач відмовився від позову відносно ТОВ "Соколівський консервний завод". Оскільки дії позивача не суперечать вимогам діючого законодавства, зокрема, ст 543 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд обґрунтовано прийняв відмову від позову та припинив провадження відносно відповідача-1 на підставі п.4 ч.1ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
По накладних №Кр-0000172 від 16.01.2008 р. на суму 180 000,00 грн.; №Кр-0000204 від 19.01.2008 р. на суму 180 000,00 грн.; №Кр-0000262 від 22.01.2008 р. на суму 180 000,00 грн.; №Кр-0000498 від 30.01.2008 р. на суму 162 000,00 грн.; №Кр-0000601 від 02.02.2008 р. на суму 180 000,00 грн.; №Кр-0000630 від 05.02.2008 р. на суму 180 000,00 грн.; №Кр-0000706 від 10.02.2008 р. на суму 180 000,00 грн.; №Кр-0000755від 13.02.2008 р. на суму 180 000,00 грн.; №Кр-0000834 від 18.02.2008 р. на суму 180 000,00 грн. ЗАТ “Галичина” поставлено товар на загальну суму 1 602 000, 00 грн.
Факт отримання товару по перелічених вище накладних відповідач-2 не заперечує.
Оплату отриманого товару ЗАТ “Галичина” здійснило частково в сумі 1388 000, 00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками (а.с. 80-108 т.1).
Докази оплати решти боргу у сумі 214 000, 00 грн. не надано, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 214 000, 00 грн. основного боргу.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.3. контракту № 208 від 28.12.2007 р. сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати кожної партії товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була встановлена і діяла в період прострочення, від загальної вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення оплати. При цьому, сторонами встановлено період нарахування пені, а саме за узгодженими між сторонами умовами контракту нарахування пені припиняється з моменту повної оплати кожної поставленої партії товару.
Оскільки прострочка оплати товару мала місце, вимоги позивача про стягнення річних, інфляційних втрат та пені також є обґрунтованими.
Річні за користування грошовими коштами складають 18 907, 50 грн., інфляційні втрати 45 268, 00 грн.
Пеня за прострочку виконання грошового зобов'язання з урахуванням встановленого законом строку позовної давності за період з 01.12.08р. по 01.02.10р. складає 60711, 09 грн.
Пеню за зазначений період судом стягнуто обґрунтовано. Відповідно до вимог діючого законодавства пеня нараховується за увесь час прострочки виконання грошового зобов'язання. Оскільки відповідачем на дату винесення судом рішення, оплату боргу не здійснено, позивачем, відповідно до ст. 22 ГПК України, було збільшено розмір позовних вимог, нараховано пеню, у тому числі, за грудень 2009р., січень 2010р.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано доказів підтверджуючих саме винятковість обставин, що зумовили невиконання зобов'язання, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені.
В процесі розгляду справи ЗАТ "Галичина" звернулося з зустрічним позовом про визнання недійсним договору поруки №21 від 31.12.08р., укладеного між ТОВ “Соколівський консервний завод” та ЗАТ “Креатив”.
Заявою від 29.03.11р. ЗАТ "Галичина" повідомило про відмову від апеляційної скарги в частині скасування рішення щодо відмови у задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до ст. 100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу має право відмовитися від скарги до винесення постанови суду. Зазначеною статтею Кодексу не передбачено можливість часткової відмови від апеляційної скарги, тому клопотання ЗАТ "Галичина" про часткову відмову від апеляційної скарги задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Кіровоградської області, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, підлягає перегляду у повному обсязі.
ЗАТ "Галичина" вважає, що договір поруки не відповідає ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 215, 234 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним, що визначено статтею 234 Цивільного кодексу України. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивними є правочини, що вчиняються без наміру створити юридичні наслідки, які складають зміст цього правочину. Ознака укладання правочину без наміру створити юридичні наслідки, може бути притаманна діям однієї або обох сторін правочину. Однак, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки.
Позивач по зустрічному позову не надав належних доказів, підтверджуючих відсутність у учасників правочину наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину.
ЗАТ "Галичина" посилається на невиконання ТОВ “Соколівський консервний завод” вимог ст.555 Цивільного кодексу України, відповідно до якої він повинен був направити Боржнику повідомлення про отримання вимог від Кредитора. Але невиконання Поручителем обов'язку щодо надіслання вказаного повідомлення, не може служити підставою для визнання договору поруки недійсним.
За зазначених обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив ЗАТ "Галичина" у задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки №21 від 31.12.08р.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду не знаходить.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Галичина", м.Радехів залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.01.2011р. у справі №18/127(9/200) залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий В.В. Прудніков
Судді Л.О. Чимбар
Л.В. Чоха
Повний текст постанови складено 15.04.2011р.