12 квітня 2011 р. Справа № 86901/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Борщів-цукор» на постанову господарського суду Тернопільської області від 26.10.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Борщів-цукор» до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановила:
У липні 2007 року ТзОВ «Борщів-цукор» звернулося з позовом до Борщівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивач вказував, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з отримання природного газу ТзОВ «Борщів-цукор» за період з 01.01.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої складено акт №239/23-02/31877790 від 05.03.2007 року.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072302/0 від 16.03.2007 року, яким донараховано 484 277,45 грн. податку на додану вартість та 242 138,72 грн. штрафних санкцій.
Товариство подало первинну скаргу на податкове повідомлення рішення відповідача. Рішенням ДПІ про результати розгляду первинної скарги № 3267 від 22.05.2007року в задоволенні скарги Товариства відмовлено. За результатами розгляду первинної скарги ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072302\02\1 від 12.06.2007року.
Товариство подало повторну скаргу на винесені податкові повідомлення-рішення до ДПА в Тернопільській області. Рішенням ДПА в Тернопільській області про результати розгляду повторної скарги №10767/10/25-007 від 06.07.2007 року в задоволенні скарги відмовлено.
Вважаючи прийняті податкові повідомлення рішення незаконними позивач звернувся до суду.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 26.10.2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 22 по 28 лютого 2007 року працівниками податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Борщів-цукор" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання природного газу за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року.
За результатами перевірки, 05 березня 2007 року складено Акт № 239/23-02/31877790, в якому податковим органом зроблено висновок про порушення товариством вимог ст. 9 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» та п.п, 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р, №168/97-ВР, а саме, завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість, в розмірі 484277,45 грн.
Актом встановлено, що по операціях з поставки природного газу у вересні-листопаді 2005 року, суму ПДВ нараховано за ставкою 20%, в той час, як відповідно до приписів ст.9 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», постачання споживачам природного газу, ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, повинно здійснюватись із застосуванням нульової ставки ПДВ.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072302/0 від 16.03.2007 року, яким донараховано 484 277,45 грн. податку на додану вартість та 242 138,72 грн. штрафних санкцій.
Товариство подало первинну скаргу на податкове повідомлення рішення відповідача. Рішенням ДПІ про результати розгляду первинної скарги № 3267 від 22.05.2007року в задоволенні скарги Товариства відмовлено. За результатами розгляду первинної скарги ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072302\02\1 від 12.06.2007року.
Товариство подало повторну скаргу на винесені податкові повідомлення-рішення до ДПА в Тернопільській області. Рішенням ДПА в Тернопільській області про результати розгляду повторної скарги №10767/10/25-007 від 06.07.2007 року в задоволенні скарги відмовлено.
Згідно п.1.8 ст.1 Закону України « Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку з бюджету у випадках встановлених Законом.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7. 7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином для отримання права на бюджетне відшкодування Законом встановлено наступні додаткові умови: від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за наслідками наступного податкового періоду; таке від'ємне значення повинно бути сплачене постачальником товарів (послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на прибуток», податкова накладна видається платником податку, який поставляс товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до вимог ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІ/ від 16.07.99р., первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, у т.ч. посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Усі складені примірники податкової накладної, згідно з п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р.1 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за №233/2037, підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).
Як встановлено Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26 лютого 2008 року, вироком колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва від 08 травня 2008 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 29 липня 2008 року, особа зазначена директором в установчих документах ТОВ «Газтрейд ЛТД», документів, у т.ч. податкової і бухгалтерської звітності по операціях з позивачем, складених від її імені особисто не підписувала, укладати правочини і бути відповідальними за настання правових наслідків наміру не мала.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року у справі №22-а-5400/08/9104, сам договір на постачання природного газу №05-09-05 від 22.07.05р. а також додаткові угоди від 20 вересня і 31 жовтня 2005 року, укладені між ТОВ «Борщів-цукор» та ТОВ "Газтрейд ЛТД", на підставі яких позивач формував податковий кредит з ПДВ за обревізований період, визнано недійсними, що в силу ст. 72 КАС України, не потребують повторного доведення.
Крім того, з урахуванням постанови господарського суду м. Києва від 15 червня 2007 у справі №32/320-А (яка набрала законної сили), на час укладення договору від 22.07.05р. та складання ТОВ «Газтрейд» податкових накладних за наслідками його виконання, видане названому товариству свідоцтво платника ПДВ від 15.07.05р. було визнано недійсним з моменту його видачі. А в порядку п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про Державний бюджет України на рік» від 23.12.04 року за № 03/846 встановлено що в 2005 році: операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладанням податком на додану вартість; операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Проте, в порушення вищенаведеного, позивачем включено до податкового кредиту за вересень-листопад 2005 року податок на додану вартість, по операціях з поставки газу, обрахований за ставкою 20%, без зазначення у документах належності поставленого газу
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТзОВ «Борщів-цукор» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 26.10.2009 року у справі №6/53-966/5022 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс