12 квітня 2011 р. Справа № 87137/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сорокіної Олени Миколаївни про скасування постанови про накладення штрафу,-
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сорокіної Олени Миколаївни про скасування постанови №03-03-34/0032-0007 про накладення штрафу.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою №03-03-34/0032-0007 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Вказану постанову вважає незаконною, оскільки він виконував обов'язки керівника структурного підрозділу та не був наділена повними владними повноваженнями. Як вбачається з постанови, він не виконав вимоги Волинської транспортної прокуратури, однак ця вимога не була адресована позивачу і ніяких претензій перед позивачем не поставлено. Також не було дозволу керівника Львівської залізниці на проведення перевірки в її структурному підрозділі.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Зокрема як на обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що як посадова особа він не була наділена владними повноваженнями, оскільки в.о. керівника відокремленого підрозділу не є юридичною особою. Згідно з висновку науково-правової експертизи від 15.05.2009 року №126-66-Е/1 при здійсненні прокуратурою нагляду слід будувати правовідносини з юридичною особою в цілому, а не з структурним підрозділом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.08.2009 року відповідач та головний інспектор праці Ганя Н.В. за дорученням керівника, прибули у Відокремлений підрозділ «Ковельська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» для проведення перевірки щодо дотримання законодавства про працю.
Державним інспектором праці Сорокіною Оленою Миколаївною складено протокол про адміністративне правопорушення №03-03-34/0032 від 27.08.2009 року про порушення вимог статті 188-6 КУпАП, а саме не представлення відповідних документів для перевірки.
03.09.2009 року старшим державним інспектором праці Сорокіною Оленою Миколаївною винесено постанову №03-03-34/0032-0007 про накладення штрафу відповідно до вимог ст. 188-6 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Згідно ст. 39 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до повноважень, визначених Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 50 (далі - Положення), державні інспектори праці здійснюють державний нагляд за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці).
Згідно з п. 4 Положення Держнаглядпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників, шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, посадові особи Держнаглядпраці відповідно до наданих повноважень мають право здійснювати перевірки дотримання законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, незалежно від організаційно-правових форм здійснення ними господарської діяльності, їх форми власності, та розташованих на території України.
Пункт 6 даного Положення визначає права посадових осіб Держнаглядпраці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці), зокрема безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з пред'явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування адміністративні і виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; ознайомлюватися з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідних для виконання їх повноважень. Вимагати від роботодавців або працівників необхідні пояснення. Для проведення перевірки роботодавцем надається робоче місце з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками, створюються з цією метою інші належні умови та ряд інших прав передбачених цим пунктом.
Відповідно до вище наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач під час виконання обов'язків керівника шляхом ненадання на вимогу інспектора праці необхідних для проведення перевірки документів, тим самим чинив перешкоди інспекторам праці у виконанні законом покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 188-6 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів.
Оцінивши зібрані докази в сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2009 року у справі №2а-3942/09/0306 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.04.2011 року