04.04.11 № 32655/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Одночасно заявила клопотання про забезпечення позову шляхом зобов'язання правонаступника боржника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області забезпечити виконання рішення Ужгородського міського суду від 08 жовтня 2010 року, ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 15 серпня 2006 року, ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 р. шляхом видання наказу по регіональному управлінню Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді, що є рівноцінною посади головному спеціалісту по ліцензуванню з 11 рангом державного службовця області згідно чинного законодавства України; допустити ОСОБА_1 до фактичного виконання службових обов'язків на роботі у регіональному управлінні Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області; здійснити нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1, як штатному працівнику регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області згідно чинного законодавства України.; зобов'язання правонаступника боржника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області видати ОСОБА_1 дублікат вкладишу НОМЕР_1 її трудової книжки з 05 листопада 1998 року по день її поновлення на роботі в регіональному управлінні Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області з виключенням з нього усіх недійсних записів згідно чинного законодавства України; встановлення невідкладного строку та зобов'язання правонаступника боржника регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Ужгородського міського суду від 08 жовтня 2001 року, ухвали Ужгородського від 15 серпня 2006 року, ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач просить забезпечити позов, шляхом зупинення протизаконної бездіяльності, а саме невиконання рішень судів щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, то такий спосіб забезпечення позову, як заборона вчиняти бездіяльність не передбачено нормами КАС України. Щодо забезпечення позову, шляхом скасування листів відповідача від 17.01.2010 р., 27.08.2010 р. та визнання їх незаконними та протиправними, то такий спосіб забезпечення також не передбачено КАС України. Окрім того, заявницею не вказано які саме дії чи бездіяльність відповідача по невиконанню рішення судів, поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати слід заборонити вчиняти. Крім цього, суд за даною заявою позивача про забезпечення позову не може заборонити вчиняти дії, які самі по собі є незаконними, оскільки невиконання рішення суду є кримінально караним діянням. Тому суд першої інстанції роз'яснив позивачеві, що невиконання рішення суду без поважних причин є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності відповідних посадових осіб, а отже, позивач може звернутися із заявою до органів прокуратури для притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб за ст. 383 КК України.
Ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 В апеляційній скарзі, покликаючись на неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи, без зазначення усіх її вимог щодо забезпечення позову, ухвалення рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, просить таку, з врахуванням наступних змін вимог апеляційної скарги скасувати та постановити нове рішення чи змінити ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу із неправильним встановленням обставин справи, так як помилково не визнав, що наслідками набрання законної сили рішення (постанови або ухвали) суду, якими вирішено спір по суті є її виконання, що є обов'язковим для осіб, які беруть участь у справі, їх правонаступників, а також для усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, усіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України. Також зазначає, що нею подано достатньо доказів, що доводять та вказують на очевидні ознаки протиправних дій, бездіяльності відповідача щодо невиконання рішень судів, що стосуються виконавчого листа. В умовах економічних реформ можливим є реорганізація боржника, тому існує очевидна небезпека заподіяння подальшої шкоди її правам, свободам та інтересам, для відновлення яких їй необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта на підтримання вимог апеляційної скарги та представника відповідача на їх заперечення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При вирішенні заяви про забезпечення позову суду першої інстанції необхідно провести оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З наявних в справі матеріалів не вбачається достатніх даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем не надано і такі у матеріалах справи відсутні.
Також, як слідує з матеріалів справи, в клопотанні про забезпечення позову позивач вказала вимоги, співмірні вимогам позовної заяви, тому колегія суддів вважає, що забезпечення позову відповідним чином відповідає фактичному ухваленню рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відтак, колегія суддів визнає, що Закарпатський окружний адміністративний суд, вирішуючи питання про забезпечення адміністративного позову у даній справі, прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права. Апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі № 2а-3334/10/0770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя І.Я. Олендер
суддя В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2011 р.