12 квітня 2011 р. Справа № 86693/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городищенського сільського голови на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 15.04.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Городищенського сільського голови, Городищенської сільської ради про стягнення заборгованості,-
встановила:
У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Городищенського сільського голови, Городищенської сільської ради про стягнення заборгованості.
Позивач вказував, що відповідно до результатів місцевих виборів та рішення Городищенської сільскої ради № 1 від 11.04.2002 р. він був обраний Городищенським сільським головою, де працював на постійній основі.
14.04.2006 р. він був звільнений з виборної посади на підставі ч.1 ст.42 Закону України «Пре місцеве самоврядування» в зв'язку із закінченням строку повноважень.
З часу звільнення позивач ніде не працює, що стверджується його трудовою книжкою.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільських, селищних, голів, секретарів поширюються повноваження та гарантії депутатів місцевих рад. Згідно зі ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» відповідна рада забезпечує працевлаштування депутата, якого було обрано на виборну посаду в раді, після закінчення його повноважень. Депутату, який працював у раді на постійній основі на виборній посаді надається попередня робота (посада), а у разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада). У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування, але не більше шести місяців, зберігається заробітна плата, яка виплачується із місцевого бюджету. Заробітна плата, яка зберігається за колишнім депутатом у разі відсутності попередньої або рівноцінної роботи відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про службу в органах в органах місцевого самоврядування» обчислюється з посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок.
Позивач неодноразово звертався до селищного голови із заявою про виплату йому заробітної плати в зв'язку із ненаданням роботи, однак в цьому йому було відмовлено.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.
Постановою Рівненського районного суду суд від 15.04.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з Городищенської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату на період працевлаштування. Але не більше ніж за шість місяців в сумі 12 372 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн.. витрати на правову допомогу в сумі 200 грн.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відповідно до результатів місцевих виборів та рішення Городищенської сільської ради № 1 від 11.04.2002 р. він був обраний Городищенським сільським головою, де працював на постійній основі.
14.04.2006 р. він був звільнений з виборної посади на підставі ч.1 ст.42 Закону України «Пре місцеве самоврядування» в зв'язку із закінченням строку повноважень.
Після звільнення з виборної посади, Городищенська сільська рада не вжила заходів до працевлаштування позивача. В центр зайнятості на облік позивач не ставав, оскільки на день звільнення отримував пенсію за вислугу років як бувший працівник УМВС України. На момент звільнення позивач був працездатним, не був визнаний інвалідом. В 2006 році ОСОБА_1 усно звернувся до Городишенської сільської ради з проханням провести йому виплату середнього заробітку за шість місяців, але у таких виплатах йому було відмовлено усно. З аналогічною письмовою заявою позивач звернувся до Городищенської сільської ради в листопаді 2008 року і в грудні 2008 року отримав письмову відповідь, що оскільки він на момент звільнення був пенсіонером, то такі виплати його не проводяться.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад.
Згідно із статтею 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (в редакції, яка діяла на момент звільнення позивача з роботи) відповідна рада забезпечує працевлаштування депутата, якого було обрано на виборну посаду в раді, після закінчення його повноважень. Депутату, який працював у раді на постійній основі на виборній посаді, надається попередня робота (посада), а у разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада). У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яка виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Таким чином, вищевказана виплата передбачена тільки тим особам, які шукають роботу, тобто на період працевлаштування.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» працевлаштуванню підлягають особи працездатного віку.
Крім того, відповідно до ст. 8 вищевказаного Закону особа вважається такою, що шукає роботу, якщо вона звертається до підприємства, установи, організації чи до іншого роботодавця, а також якщо вона зареєстрована в державній службі зайнятості.
Однак, всупереч тому, позивач не надав жодних доказів того, що він перебував у пошуках роботи.
Більше того, станом на 2006 рік, тобто на момент звільнення, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг пенсійного віку, тобто він не може рахуватись особою працездатного віку, а тому мови про працевлаштування також бути не може.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що ч. 2 п. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» не може поширюватись на осіб пенсійного віку, які не можуть перебувати у статусі особи, яка шукає роботу, тобто періоду працевлаштування у вказаному випадку бути не може.
Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, така підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу Городищенського сільського голови задоволити. Скасувати постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 15.04.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.04.2011 року