12 квітня 2011 р. Справа № 86517/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Ярмолинецькому районі на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року у справі за позовом ТзОВ «Трансальянс» до ДПІ у Ярмолинецькому районі про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-
встановила:
У липні 2009 року ТзОВ «Трансальянс» звернулося з позовом до ДПІ у Ярмолинецькому районі про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.
Позивач свої позовні вимоги мотивував, тим, що на підставі ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. та згідно направлення №52 від 31.03.2009 р., та № 61 від 28.04.2009 р. виданих ДПІ у Ярмолинецькому районі Хмельницької області, відповідачем була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Трансбудальянс» вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р по 31.12.2008 р. За результатами перевірки був складений Акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Трансбудальянс», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. , валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. за результатами якої складено акт від 21.05.2009 р. № 307.231.3451573.
На підставі даного Акту, заступником керівника ДПІ у Ярмолинецькому районі Когут С.А. було прийнято податкові повідомлення-рішення : від 05.06.2009 р. № 0000272300/0/, якими було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 10650 гри., в т.ч. по основному платежу в сумі 8875 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 1775грн.; від 05.06.2009р. № 0000282300/0/ , якими було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 41217 грн.. в т.ч. по основному платежу в сумі 27478 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 13739грн.; від 05.06.2009 р. № 0000111701/0/ якими було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 24770,25 грн., в т.ч. по основному платежу в сумі 8256,75 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 65 13.50грн.
Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі Хмельницької області від 05.06.2009 року №0000282300/0, №0000111701/0, №0000272300/0.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що зарезультатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року відповідачем прийнято акт № 307.321.34515731 від 21.05.2009 року.
На підставі даного акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10650.0 грн.. в тому числі за основним платежем в сумі 8875.0 грн. і за штрафними санкціями в сумі 1775,0 грн.. № 0000272300/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41217.0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 27478.0 грн.. за штрафними санкціями в сумі 13739.0 грн. і № 0000111701/0, яким позивачеві визначене податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 24770.25 грн.. в тому числі за основним платежем в сумі 8256,75 грн.. за штрафними санкціями в сумі 16513.50 грн.
Так, податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0 прийнято у зв'язку із порушенням позивачем п. 5.1. пп.5.2.1 п5.2. пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і завищенням валових витрат 4 кварталу 2008 року на суму 35500,0 грн. у зв'язку з віднесенням до валових витрат на придбання послуг з оренди кран-балки та технічного і побутового обслуговування приміщення відповідно до укладених договорів з ТОВ «Рокмет».
Судом встановлено, що відповідно до договору №с/1 від 05 січня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Рокмет», строком з 05 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, останнє зобов'язалось здійснювати технічне і побутове обслуговування приміщення по вул. Курчатова, 8/6 В в місті Хмельницькому. При ньому сторони домовились, що під терміном «технічне обслуговування» сторони розуміють: підтримання у робочому стані зовнішнє і внутрішнє освітлення, каналізацію водопровід, а під терміном «побутове обслуговування» - вологе прибирання, періодичне миття вікон, прибирання прилеглої території. Укладаючи договір, сторони погодили строки виконання передбачених ним робіт, а саме: вологе прибирання з згідно графіка роботи підприємства, миття вікон один раз на тиждень, прибирання прилеглої території один раз на тиждень (п.1.1. договору). Пунктом 1.3 договору визначено, що за виконання робіт, обумовлених договором, замовник перераховує щомісячно оплату в розмірі 1800,0 грн. з урахуванням податку на додану вартість. За змістом п.1.4 акт здачі приймання-передачі робіт (надання послуг) відповідно до договору сторони підписують 31 грудня.
Виконання робіт з технічного і побутового обслуговування приміщення по вул. Курчатова, 8/6 за період з січня по грудень 2008 року підтверджене сторонами актом здачі-приймання робіт №ОУ-0000034 від 31 грудня 2008 року, підписаним позивачем та ТОВ «Рокмет» та податковою накладною №35 від 31.12.2008 року на суму 21600.0 грн.. в тому числі податок на додану вартість в сумі 3600,0 грн.
Відповідно до договору оренди кран-балки від 31 березня 2008 року, укладеного з ТОВ «Рокмет», строком з 31 березня 2008 року по 31 грудня 2008 року (п.4.1 договору), позивач прийняв в тимчасове користування кран-балку реєстраційний №653 марки О-ЗТ вартістю 3800,0 грн.(п. 1.1 договору) для розгрузки і погрузки матеріалів та інвентарю (п.2.1 договору). Розмір орендної плати за умовами п.4.2 договору складає 70 грн. в годину з урахуванням податку на додану вартість. За змістом п.5.3 договору здача результатів наданих послуг відбувається 31 грудня 2008 року шляхом складання акту приймання-здачі робіт (надання послуг), в якому узгоджується кількість юдин оренди та загальна вартість.
Виконання послуг оренди кран-балки засвідчене сторонами шляхом підписання акту №ОУ-0000013 від 31 грудня 2008 року здачі приймання робіт (надання послуг) з оренди кран-балки на суму 121000,0 грн. з урахуванням податку на додану вартість, та податковою накладною №34 від 31.12.2008 року на суму 21000.0 грн.. із тому числі податок на додану вартість в сумі 3500.0 грн., в якій вказані кількість годин роботи кран-балки (300) та їх загальна вартість.
Факт надання послуг оренди кран-балки підтверджується також дослідженими судовому засіданні доказами, зокрема актом №ОУ-0000013 від 31 грудня 2008 року здачі приймання робіт, податковою накладною №34 від 31.12.2008 року, книгою обліку роботи кран-балки за березень-грудень 2008 року, наказом керівника ТОВ «Трансбудальянс» №5а від 01.04.2008 року про призначення осіб відповідальних за ведення обліку роботи кран-балки та експлуатацію і виконання робіт на кран-балці.
Підписавши акт здачі приймання-виконаних робіт, отримавши податкову накладну, які підтверджують факт надання послуг з оренди кран-балки, позивач відніс вартість послуг з оренди до валових витрат 4 кварталу 2008 року.
Відповідно до пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу(валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5,2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з підпунктом 11.2.1. п. 11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.
Таким чином, платник податку - покупець має право збільшити валові витрати на оплату виконаних робіт після фактичного отримання результатів цих робіт або перерахування коштів їх виконавцю за обов'язкової умови, що зазначені витрати сплачені (нараховані) у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці.
Таким чином, факт отримання позивачем від ТОВ «Рокмет» результатів робіт з технічного та побутового обслуговування приміщення та послуг оренди кран-балки підтверджується вищенаведеним.
Водночас в судовому засіданні відповідачем не спростований факт використання позивачем результатів робіт та послуг у власній господарській діяльності, не встановлений, в ході перевірки та не доведений в судовому засіданні факт здійснення технічного обслуговування приміщення, в тому числі його прибирання, працівниками позивача.
Податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000272300/0, прийняте відповідачем у зв'язку із порушенням порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з віднесенням до податкового кредиту грудня 2008 року податку на додану вартість в сумі 27478,0 грн., сплаченого в ціні, товару по операціях з придбання від ТОВ «Рокмет» послуг оренди кран-балки, технічного та побутового обслуговування приміщення та ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів, які фактично не здійснювались.
Судом встановлено, що відповідно до договору № л/1 від 09 червня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Рокмет» строком до 31 грудня 2008 року, останнє зобов'язалось виконати роботи з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів замовника: КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621 і FAW CA 1031K2LR5-201, а саме: виконання обов'язкового обсягу робіт з профілактичного (попереднього) огляду і ремонту, заміну деталей, технічний інструктаж з питань обслуговування та використання, поточний та капітальний ремонт, забезпечення запасними частинами.
Відповідно до п.2.1.9 договору позивач зобов'язаний оплатити виконавцю вартість замінених деталей. Розрахунок за виконання робіт, передбачених договором відбувається шляхом перерахування коштів на протязі 2-х днів з моменту передачі їх результату замовнику (п.4.2 договору).
В додатку №1 від 09 липня 2008 року до договору 09 липня 2008 року сторони погодили строки виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів (з 09.07.2008 року по 30.12.2008 року) та їх вартість (155.0 грн. за годину без ПДВ), а також визначили, що кількість годин, використаних на виконання робіт, погоджується сторонами 30 грудня 2008 року шляхом підписання актів виконаних робіт, які є невід'ємною частиною договору по кожному транспортному засобу.
На виконання зобов'язань відповідно до договору № л/1 від 09 червня 2008 року виконавець (ТОВ «Рокмет») в період з червня по грудень 2008 року виконувало ремонтно-регулювальні роботи з обслуговування автомобіля КаМАЗ 55102, ремонт автомобіля FAW CA 1031K2LR5-201, ремонт, регулювання, заміну запасних частин і агрегатів екскаватора ЄО-2621.
Виконання передбачених договором № л/1 від 09 червня 2008 року робіт засвідчене сторонами шляхом підписання акту на ремонт, регулювання, заміну запасних частин і агрегатів екскаватора ЄО-2621 загальною вартістю 56132,40 грн.. в тому числі податок на додану вартість в сумі 9355.40 грн., акту виконання ремонтно-регулювальних роботи з обслуговування автомобіля КаМАЗ 55102 від 30 грудня 2008 року на суму 63240.0 грн.. в тому числі податок на додану вартість в сумі 10540.0 грн., акту на ремонт рами, бортів і каркасу кузова на автомобілі FAW CA 1031K2LR5-201 від 30 грудня 2008 року на суму 2897.64 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 482,94 грн. Підписавши акти про передачу результатів виконаних робіт, їх виконавець, ТОВ «Рокмет» оформив та надав позивачеві податкові відповідні накладні.
Отримавши від ТОВ «Рокмет» належним чином оформлені податкові накладні № № 38, 39, 40 від 30.12.2008 року, які засвідчують факт виконання договірних робіт з технічного обслуговування і ремонту, позивач відніс податок на додану вартість в сумі 20378,0 грн. до податкового кредиту грудня 2008 року.
Крім того, до податкового кредиту в грудні 2008 року позивачем віднесено податок на додану вартість нарахований в ціні послуг, вартість яких віднесено позивачем до валових витрат 4 кварталу2008 року, відповідно до податкових накладних №34 від 31.12.2008 року (оренда кран-балки) на суму 21000.0 грн., в тому числі податок на додану
вартість в сумі 3500.0 грн.. і № 35 від обслуговування приміщення на суму 21600.0 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 3600.0 грн.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітною періоду визначається виходячи із договірної (контрактної") вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 нього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, >, метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом ші.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків: або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Таким чином, платник податку - покупець має право зарахувати по податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97).
Зі змісту п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.
З наведеного вбачається, що податкові накладні, оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства виконавцем робіт і послуг ТОВ «Рокмет» є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.
Є безпідставними, доводи відповідача щодо нікчемності укладених з ГОВ «Рокмет» договорів № л/1 від 09 червня 2008 року на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів замовника: КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621, FAW CA 1031K2LR5-201, договору оренди кран-балки від 31 березня 2008 року і договору №с/1 від 05 січня 2008 року на технічне і побутове обслуговування приміщення по вул. Курчатова, 8/6 В в місті Хмельницькому,
Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержані в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Нікчемним зокрема є правочин. який порушує публічний порядок ( ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договорів № л/1 від 09 червня 2008 року на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів замовника: КаМАЗ 55102, екскаватора ЄО-2621, FAW CA 1031K2LR5-201, договору оренди кран-балки від 31 березня 2008 року і договору №с/1 від 05 січня 2008 року на технічне і побутове обслуговування приміщення вимогам цивільного законодавства.
Навпаки, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору позивач та його контрагент не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали їх.
Податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009 року № 0000111701/0, встановлено порушення позивачем вимог пп.8.1.1 п.8.1 ст.8. п.7.1 ст.7. п.19.2 ст.19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб» у зв'язку з не нарахуванням та не перерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року з виплаченого доходу в сумі 8256,75 грн. при купівлі екскаватора марки ЄО-2621 В-3 від фізичної особи.
Судом встановлено, що в листопаді 2007 року позивач придбав у фізичної особи ОСОБА_2, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 15.08.2007 року, екскаватор ЄО-2621 ВЗ 1990 року випуску, який належав ОСОБА_3, вартістю 55045,0 грн.. яка визначена на підставі висновку спеціаліста №19/11 від 19.11.2007 року по визначенню вартості транспортного засобу. Кошти за придбаний екскаватор позивач перерахував на розрахунковий рахунок повіреного (ОСОБА_2.) платіжним дорученням №11707 від 19.11.2007 року .
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платником податку є зокрема резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Як зазначено в п. 12.3 ст. 12 Закону України "Про податок ч доходів фізичних осіб", якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається, податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок ч доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що посередництво означає діяльність уповноваженого суб'єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.
Укладаючи договір купівлі-продажу екскаватора ЄО-2621 з повіреним фізичної особи ОСОБА_2, позивач діяв від свого імені у власних інтересах, які полягають у набутті права власності на вказаний транспортний засіб, а відтак не виконував посередницьких функцій, які є умовою набуття позивачем статусу податкового агента, і не зобов'язаний був нарахувати та перерахувати зазначений податок бюджету.
Оцінивши зібрані докази в сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Ярмолинецькому районі залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.10.2009 року у справі №2а-7145/09/2270 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.04.2011 року