12 квітня 2011 р. Справа № 82698/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Ільницькій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держкомзему у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року у справі за позовом Головного управління Держкомзему у Львівській області до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування економічних санкцій,-
встановила:
У серпні 2009 року Головне управління Держкомзему у Львівській області звернулося з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування економічних санкцій.
Позивач вказував, що за результатами проведеної перевірки відповідачам складено акт №721 від 17.09.2008 року, яким встановлено порушення вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
На підставі даного акту прийнято рішення №255 від 22.09.2008 року про застосування економічних санкцій в сумі 73185,06 грн.
Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області від 22.09.2008 року №255 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення в Головного управління Держкомзему у Львівській області в дохід Державного бюджету м. Львова економічних санкцій у розмірі 6825 грн. В частині скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області від 22.09.2008 року №255 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення в Головного управління Держкомзему у Львівській області в дохід Державного бюджету м. Львова економічних санкцій у розмірі 66360,06 грн. відмовлено.
Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 вересня 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області було проведено перевірку Головного Управління земельних ресурсів у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління Держкомзему у Львівській області, на предмет дотримання державної дисципліни цін, за результатами якої складено акт № 000721 від 17.09.2008 р.
Актом встановлено, що Управління при наданні консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, суміжного землекористування, державного земельного кадастру, кількісної і якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, оренди земельних ділянок, інших питань використання та охорони земель, тощо, відповідно до спільного наказу Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.006.2001 р. № 97/298/124 стягувалась плата з громадян в розмірі 5,00 грн. та 25,00 грн. з юридичних осіб, що становить порушення сг.8 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», в одному випадку було завищено плату за експертизу на 15,02 гривень.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 22.09.2008 р. № 255 про застосування економічних санкцій в сумі 73185,06 гривень за порушення ст. 8 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та спільного наказу Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 р. № 97/298/124. Головне управління Держкомзему у Львівській області із цим рішенням не погодилось, що стало підставою для його оскарження в судовому порядку.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р., № 2806-ІУ дозвільними органами є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також підприємства, установи, організації, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.
Згідно з Положенням про Державний комітет України із земельних ресурсів, затверджене Постановою КМ України від 19.03.2008 р„ № 224 Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі і затверджує положення про них. Повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держкомзем здійснює через Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Крім того, статтею 1 згадуваного Закону місцевими дозвільними органами є, зокрема, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені.
З наведених правових положень вбачається, що Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005р. поширює свою дію на спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 1 Закону документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності; об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру, земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга.
Крім того, відповідно до п.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 526 від 21.05.2009 р. «Про заходи щодо упорядкування документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» до документів дозвільного характеру належать також погодження проекту відведення земельної ділянки, а дозвільними органами, що надають таке погодження є територіальні органи по земельних ресурсах.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону адміністратор та дозвільні органи забезпечують безоплатне консультування з питань отримання відповідних документів дозвільного характеру за зверненням суб'єкта господарювання.
З акту перевірки вбачається, що Головне управління Держкомзему у Львівській області отримало 2275,00 гри. внаслідок стягнення з юридичних осіб плати за послуги з надання консультацій щодо розрахунку сільськогосподарських витрат.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені консультації не належать до консультацій з питань отримання відповідних документів дозвільного характеру і на них не поширюється дія ст. 8 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Тому правових підстав для застосування відповідачем економічних санкцій у розмірі 4550 гривень за отримання плати за ці консультації немає.
Суд бере до уваги, що відповідач під час перевірки не встановив порушення, на яке покликається, не зазначив його в акті перевірки, а тому не може змінювати підстав застосування економічних санкцій в процесі їх судового оскарження.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 року № 507-ХІІ (із змінами), вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход бюджету, крім того стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки,
В судовому засіданні позивач визнав правомірним рішення в частині застосування до нього економічних санкцій за необгрунтоване завищення вартості послуг з надання консультацій для громадян в сумі 880 гривень та завищення вартості послуги з експертизи земелевпорядної документації на суму 15,02 гривень, за які було застосовано економічні санкції у розмірі 1790,06 гривень.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Головного управління Держкомзему у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.04.2011 року