28 березня 2011 р. Справа № 51323/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання Янош М.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Вирівський кар'єр» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
У січні 2009 року ВАТ «Вирівський кар'єр» звернулось до суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Позивач посилався на те, що в 1 кварталі 2007 року позивачем не було задекларовано валовий дохід в сумі 9 339 423 грн. та валові витрати в сумі 10 336 578 грн. В 3 кварталі 2007 року товариством в декларації з податку на прибуток підприємств було самостійно відображено невраховані в попередніх податкових періодах показники результатів фінансово-господарської діяльності. Такий спосіб виправлення самостійно виявлених помилок в податковій звітності, повністю узгоджується з приписами п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000572340/3 від 14.01.2009 року та №0000892340/2 від 03.11.2008 року з моменту їх прийняття.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року позов задоволено.
Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №0000572340/3 від 14.01.2009 року та №0000892340/2 від 03.11.2008 року винесені Сарненською МДПІ.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує на те, що наслідками порушень позивачем вимог п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стало відображення платником податків в декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року. Суд не врахував, що позивач скоригував валові витрати та доходи за період, який вже перевірявся податковим органом, що є недопустимим.
Апелянт просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, представника Сарненської МДПІ, який апеляційну скаргу підтримав, представника ВАТ «Вирівський кар'єр», яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що працівниками ДПА в Рівненській області та Сарненської МДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка ВАТ «Вирівський кар'єр» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2007 р. по 31.03.2008 р., за наслідками якої складено акт № 203\23\00290339 від 18.07.2008 р.
На підставі акту перевірки Сарненська МДПІ прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000572340/3 від 14.01.2009 року та №0000892340/2 від 03.11.2008 року всього на загальну суму 4 178 586, 80 грн.
Податковий орган прийшов до висновку, що підприємство в ІІ - ІV кварталах 2007 р. завищило валові витрати на суму 10 336 578,0 грн.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, Рівненський окружний адміністративний суд правильно керувався нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Зокрема, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судом першої інстанції встановлено, що в І кварталі 2007 р. позивач в податковій звітності з податку на прибуток не відобразив валовий дохід в сумі 9 339 423, 00 грн. та валові витрати в сумі 10336578, 00 грн.
Згідно з ч.2 п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Оскільки податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком в межах календарного року, суд першої інстанції правильно вважав, що ВАТ «Вирівський кар'єр», виявивши в 3 кварталі 2007 р. помилку при визначенні показників податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2007 р., мав право виправити помилку шляхом відображення правильних показників в декларації з податку на прибуток за І, ІІ та ІІІ квартали 2007 р.
Доводи податкового органу щодо не відображення позивачем в рядку 05.2 декларації «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» суд першої інстанції визнав неспроможними, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до п. 2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток», затвердженого наказом ДПА України від 31.03.2003 р. № 148, платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнювальний розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнювальний розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.
Суд правильно вважав, що відображення раніше не врахованих сум у валових доходах та у валових витратах в спеціальних рядках декларації 02.2 і 05.2 згідно закону можливе у випадку заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. В справі встановлено, що підприємство виявило не заниження податку, а його завищення , тому правомірно не заповнювало зазначені рядки декларації з податку на прибуток.
Повно встановивши обставини справи, давши належну оцінку доказам, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції прийняв законну постанову про задоволення позову, підстав для скасування якої колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що підприємство завищило валові витрати, не відобразило їх збільшення в рядку 05.2 декларації, включило їх в ІІІ кварталі 2007 р., які не були нараховані в ІІ-ІІІ кварталах 2007 р. та не підтверджені документально, в силу наведеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підставою для її задоволення бути не можуть. Не є такими підставами і посилання апелянта на ту обставину, що виправлення помилки відбулося за період, який підлягав податковій перевірці, оскільки дії позивача по включенню до складу валових витрат тих витрат, що не були враховані в І та ІІ кварталах 2007 р., за 9 місяців 2007 р. є правомірними.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 року по справі № 2а-2197/09 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : С.І.Богаченко
Д.М. Старунський
Повний текст виготовлено 01.04.2011 р.