07 квітня 2011 р. Справа № 30196/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Шавеля Р. М., Ліщинського А. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року в справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
19 квітня 2010 року, Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Тернопільській області про визнання протиправними дій щодо здійснення позапланової перевірки та складання акту № 01/32-2/НОМЕР_1 від 15 січня 2010 року «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами», скасування рішення № 190215 від 18 січня 2010 року про застосування фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного реєстру.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що 15.01.2010 року працівниками регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області проведено позапланову виїзну перевірку бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1, та належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 За результатами перевірки складено акт від 15.01.2010 року № 01/32-2/НОМЕР_1, на підставі якого відповідачем винесено рішення № 190215 від 18.01.2010 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Згадану перевірку проведено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач не мав жодних підстав для проведення позапланової перевірки без наявності судового рішення. Крім того, рішення № 190215 від 18.01.2010 року, прийняте відповідачем на підставі акту перевірки від 15.01.2010 року № 01/32-2/НОМЕР_1, є протиправним з огляду на наступне. Під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, працівниками регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області встановлено факт зберігання алкогольних напоїв в барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», вартість яких становить 900 грн., без пред'явлення довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Однак, повивачем заяву про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру з відповідними додатками було подано 30 грудня 2009 року. Отже, органи податкової адміністрації повинні були зареєструвати та видати довідку про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру до проведення вищевказаної перевірки оскільки дана довідка видається протягом семи календарних днів від дати подання заяви. Якщо відповідну довідку у встановлений строк не була надіслано позивачу, то застосовується принцип мовчазної згоди, а тому у вчинені даного порушення відсутня вина позивача. Крім того зауважено, що алкогольні напої відповідачем під час перевірки виявлено у вітрині бару, де проводиться реалізація алкогольних напоїв, яке на думку позивача не потребує внесення до державного реєстру як місце зберігання алкогольних напоїв, так як є місцем реалізації товару.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області № 190215 від 18.01.2010 р. про застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначену постанову мотивовано тим, що відповідачем дотримано порядок проведення перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а тому вимоги позивача з приводу визнання дій відповідача, щодо проведення перевірки та складання акту протиправними, є необґрунтованими та безпідставними. Крім того, позивачем було надіслано заяву про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру з відповідними додатками - 30 грудня 2009 року, а отже відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, внесення місця зберігання до Єдиного реєстру та видача відповідної довідки мали бути здійсненні департаментом або його регіональним управлінням протягом семи календарних днів від дати подання заяви, тобто до проведення вищевказаної перевірки, однак відповідну довідку було видано лише 21.01.2010 року. Вітрина позивача, на якій контролюючим органом при проведенні перевірки виявлені алкогольні напої, є місцем роздрібної торгівлі вказаними товарами і не є місцем їх зберігання відповідно до приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Тернопільській області, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ні Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено виключень, які б дозволяли не вносити місце зберігання до Єдиного реєстру у випадку зберігання алкогольних напоїв у вітрині бару, а тому зазначені в акті перевірки висновки про порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є правомірними, оскільки на момент перевірки довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів - відсутня.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності, в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що згідно наказу про проведення позапланової перевірки № 5 від 15.01.2010 року та направлення № 1/32-2 від 15.01.2010 року, 15.01.2010 року працівниками регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Тернопільській області проведено позапланову виїзну перевірку бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Перевірка проводилась в присутності приватного підприємця ОСОБА_1 За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.01.2010 року № 01/32-2/НОМЕР_1, у якому встановлено порушення позивачем ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме виявлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення № 190215 від 18.01.2010 року про застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання відповідачем порядку проведення перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, здійсненим на підставі аналізу змісту положень ст. ст. 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу ДПА України «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та справляння акцизного збору» від 07 серпня 2001 року № 940, постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» від 30 жовтня 2008 року № 957, Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом ДПА України від 10 лютого 2007 року № 71, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327.
Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до п. п. 1.1. п. 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі - Порядок № 251) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 р. за № 670/6958, єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Відповідно до пп. 2.2, пп. 2.3 п. 2 згаданого Порядку заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2. Довідка видається Департаментом або його регіональним управлінням, до якого була подана заява про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру, уповноваженому представнику заявника (керівнику чи іншій особі за довіреністю) або надсилається рекомендованим листом на адресу заявника. Довідка про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається протягом п'яти календарних днів від дати подання заяви, а довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного реєстру - протягом семи календарних днів від дати подання заяви. Про видачу довідки департамент або його регіональне управління повідомляє орган державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та за місцезнаходженням місця зберігання.
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано на адресу відповідача заяву про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру з відповідними додатками - 30 грудня 2009 року, а отже, відповідно до Порядку № 251, внесення місця зберігання до Єдиного реєстру та видачу відповідної довідки департамент або його регіональне управлінням зобов'язані були здійснити протягом семи календарних днів від дати подання заяви, тобто до проведення вищевказаної перевірки, однак відповідну довідку видано на підставі зазначеної заяви лише 21.01.2010 року.
Крім того, як зазначено в акті перевірки, позивачем в ході перевірки було надано ліцензію на здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 від 09 листопада 2009 року термін дії якої з 11.11.2009 року до 11.11.2010 року. При проведенні перевірки, згідно пояснень сторін у справі, перевіряючими було виявлено алкогольні напої у вітрині бару, де здійснюється роздрібна торгівля та проводяться розрахунки, а саме - в місці роздрібної торгівлі вказаними товарами. Даний факт, визнається сторонами у справі, а отже не потребує доказування.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Таким чином, вірним, на думку колегії суддів, є висновок суду першої інстанції, що вітрина позивача, на якій контролюючим органом при проведенні перевірки виявлені алкогольні напої, є місцем роздрібної торгівлі вказаними товарами і не є місцем їх зберігання відповідно до приписів Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Разом з тим, вірним є висновок суду першої інстанції, який базується на системному аналізі змісту ст. ст. 218, 238, 239, 241 Господарського кодексу України, про неможливість застосування відповідачем штрафної санкції з огляду на недоведеність вини позивача у вчиненні правопорушення.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що оскаржуване рішення відповідача - не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись, ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року в справі № 2а-1403/10/1970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: Р. М. Шавель
А. М. Ліщинський