07 квітня 2011 р. Справа № 37403/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Шавеля Р. М., Ліщинського А. М.,
при секретарі судового засідання - Зубач Л. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправними і скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
30 серпня 2010 року, Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу голови Державної митної служби України № 1477-к від 30 липня 2010 року по особовому складу, яким позивача звільнено у зв'язку з порушенням Присяги державних службовців та припинено з 30 липня 2010 року перебування на державній службі в митних органах відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»; визнання протиправним та скасування наказу начальника Львівської митниці № 711-к від 02 серпня 2010 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України»; поновлення на роботі на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці з дня звільнення; стягнення з Львівської митниці середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 02 серпня 2010 року.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що підставою для звільнення були наступні обставини. 27.07.2010 року біля 12 год. 00 хв. на територію митного поста «Краковець» в'їхав транспортний засіб марки «DAF» (р/н НОМЕР_1) з напівпричепом р/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 (громадянина Республіки Польща), з вантажем «вапно» на адресу ТзОВ «БУД МВ» (м. Львів), відправник фірма «RHEINKALK AKDOLIT POLSKA S. A.» (Варшава, Республіка Польща). Даний автомобіль було поставлено працівниками служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил митниці на контроль для проведення ретельного огляду та перевірки відповідності заявленого в товаросупровідних документах вантажу наявному. Проте, проведення огляду даного транспортного засобу унеможливлював факт зникненням водія останнього із зони митного контролю. У зникненні цього водія вини позивача немає, а тому відсутнє порушення Присяги державних службовців. В акті службового розслідування № 11/2010 від 19.08.2010 року не встановлено, що водій ОСОБА_2 покинув зону митного контролю саме з дозволу ОСОБА_1 Крім того зазначено, що знаходячись в єдиному офісі на своєму робочому місці позивачем отримано документи на оформлення вищезазначеного автомобіля та іншого автомобіля під керуванням громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 з написом «оформлення даних автомобілів проводити спільно із працівниками СБК та ПМП». На час отримання документів для митного оформлення згаданих автомобілів все керівництво митного поста «Краковець» Львівської митниці було повідомлено про наявність розбіжностей в документах, однак водії автомобілів не приходили до нього проводити митне оформлення, а тому було розпочато їх пошук. Протягом періоду, коли тривав пошук вищезазначених водіїв, позивач здійснював оформлення інших транспортних засобів, які слідували з вантажем на територію України. Також вказано, що старший інспектор Залітач А. І. спільно з диспетчером в'їзду в зону митного контролю по «червоному коридору» ОСОБА_5, після виявлення біля 17 год. 00 хв. двох водіїв вищевказаних автомобілів в автомобілі марки «SCANIA» (р/н НОМЕР_1), повинні були вилучити у них закордонні паспорти та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, з метою недопущення можливості залишення території митного поста та України, однак не зробили цього.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду України від 22 жовтня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 1477-к від 30 липня 2010 року та наказ Львівської митниці № 711-к від 02.08.2010 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці з 02.08.2010 року. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 03.08.2010 року по 22.10.2010 року в розмірі 11569 грн. 86 коп. Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 4364 грн. 87 коп. звернуто до негайного виконання.
Зазначену постанову мотивовано тим, що оскільки відповідачами, ні в акті службового розслідування, ні під час судового розгляду не вказано жодних фактів щодо причетності ОСОБА_1 до зникнення водія транспортного засобу НОМЕР_1/НОМЕР_2 громадянина Польщі ОСОБА_2 із зони митного контролю, то дана обставина не може бути підтвердженням порушення Присяги державних службовців ОСОБА_1
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачами - Львівською митницею, та Державною митною службою України, подано апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року апеляційну скаргу Державної митної служби повернуто апелянту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Львівської митниці зазначено, що не відповідає дійсним обставинам справи висновок суду першої інстанції щодо не порушення позивачем Присяги державних службовців з огляду на відсутність посилання в акті службового розслідування і ненадання представниками відповідача під час судового розгляду жодних фактів причетності позивача до зникнення водія транспортного засобу ОСОБА_2 (громадянина Республіки Польщі) із зони митного контролю.
25 січня 2011 року, Львівським апеляційним адміністративним судом отримано заяву Державної митної служби України про приєднання до апеляційної скарги Львівської митниці.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.
Представники Львівської митниці та Державної митної служби України, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги Львівської митниці підтримали та просять таку задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України кожному надано право на працю, а також гарантовано захист від незаконного звільнення.
Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що на підставі подання Львівської митниці з пропозицією щодо припинення перебування на державній службі в митних органах виконуючого обов'язки головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» ОСОБА_1, Державною митною службою України прийнято наказ № 1477-к від 30.07.2010 року, яким за порушення Присяги державних службовців, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків, припинено перебування позивача з 30.07.2010 року на державній службі в митних органах відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
Згідно наказу Львівської митниці № 711-к від 02.08.2010 року «Про оголошення наказу Державної митної служби України» ОСОБА_1 слід вважати таким, що звільнений з посади виконуючого обов'язки головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці з 02.08.2010 року.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» від крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну службу», громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки».
Зі змісту оскаржуваного наказу митного органу вбачається, що порушення позивачем Присяги державних службовців полягало в неналежному виконанні останнім службових обов'язків, що призвело до неможливості проведення огляду транспортного засобу у зв'язку із зникненням водія транспортного засобу із зони митного контролю.
Відповідно до п. 2.32 Посадової інструкції головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці при проведенні митного контролю та митного оформлення зазначена посадова особа митного органу дотримується вимог Положення про зону митного контролю та здійснює заходи щодо забезпечення їх дотримання посадовими особами та громадянами.
Згідно п. 4.2 Посадової інструкції головний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Краковець» Львівської митниці несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання ним своїх обов'язків.
Здійснивши аналіз акту службового розслідування № 11/2010 від 19.08.2010 року (А.с. 36-65), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що серед осіб, які брали участь у проведенні огляду транспортного засобу р/н НОМЕР_3/НОМЕР_4 та незабезпечили контролю за діями другого водія та його місцем перебування, не організували належної взаємодії в цьому питанні із зміною прикордонного наряду відсутній ОСОБА_1
Крім цього, в згаданому акті службового розслідування відсутні будь-які дані, що водій ОСОБА_2 вийшов з кабіни транспортного засобу НОМЕР_1/НОМЕР_2 в зоні митного контролю саме з дозволу ОСОБА_1
Також колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на висновок акту службового розслідування № 11/2010 від 19.08.2010 року про те, що порушення режиму зони митного контролю ОСОБА_2 стало можливим в результаті неналежного виконання свої посадових обов'язків посадовими особами відділу митного оформлення № 3 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_12, в. о. заступника начальника митного поста «Краківець» ОСОБА_13, начальником митного поста «Краковець» ОСОБА_14., старшим інспектором відділу СБК та ПМП ОСОБА_15 та ОСОБА_16, оскільки такий висновок, в частині ствердження неналежного виконання посадових обов'язків ОСОБА_1, не підтверджується встановленим в акті обставинам.
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. (Стаття 235 Кодексу законів про працю України).
Водночас, частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст. 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 11 КАС України, захист прав в адміністративному судочинстві має бути ефективним, тобто задовольняючи адміністративний позов суд повинен вжити всі заходи для поновлення порушеного права в законний спосіб, а тому, колегія суддів констатує, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача відповідає вимогам чинного процесуального та матеріального права.
Узагальнюючи викладене, колегія суддів переконана, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись, ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року в справі № 2а-7731/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: Р. М. Шавель
А. М. Ліщинський
Ухвалу складено в повному обсязі 12 квітня 2011 року