Ухвала від 24.03.2011 по справі 2а-4240/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 р. Справа № 3001/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Любашевського В.П.,

при секретарі судового засідання Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 01.12.2010 року звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому, збільшивши позовні, просить скасувати наказ №184 від 08.06.2010 року про відрахування її з курсів початкової підготовки та наказ №83 о/с від 17 червня 2010 року про звільнення з посади та органів внутрішніх справ, поновити на посаді викладача - методиста навчально-методичного відділу Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6563,7 грн.та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що навчальну програму виконала. За період проходження практики оцінка виставлена позитивна. Результати практики нею не захищались у зв'язку з неповідомленням про проведення такого захисту. Крім того, про звільнення з роботи 17.06.2010 року її ніхто не повідомляв, а з 18.06.2010 року вона перебувала на лікарняному, тому звільнення вважає незаконним.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянтка вказує, що відповідно до п. 3.2. Положення про практичну підготовку слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого Наказом МВС України № 30 від 25.01.2008 року результати проходження практики оцінюються комісіями з урахуванням попереднього вивчення звітних матеріалів, висновків керівників органів внутрішніх справ, у яких проводилася практика, доповідей слухачів і курсантів та їх відповідей на поставлені запитання. До складу комісії включаються керівники та досвідчені працівники органів внутрішніх справ, фахівці галузевих служб та викладачі відповідних кафедр вищого навчального закладу за напрямом, спеціальністю (спеціалізацією).

У порушення вказаних вимог для вивчення звітних матеріалів практики за результатами стажування ОСОБА_1 не було створено відповідної комісії, а негативну оцінку за проходження практики виставив викладач Іванцов П.С., який одноосібно вирішив питання про невідповідність звітних матеріалів встановленим вимогам.

Крім того, ОСОБА_1 для захисту матеріалів практики не викликалась, у зв'язку з чим її позбавлено права довести у встановленому законом порядку належне виконання нею навчальної програми.

Відповідно до п. 2.1. Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого Наказом МВС № 381 від 7 вересня 2009 року курсант (слухач) може бути відрахований з вищого навчального закладу за отримання незадовільної оцінки у разі повторного невиконання програми практики. Можливість повторного проходження практики (стажування) передбачена п. 3.6. Наказу МВС України № 30 від 25.01.2008 року, у якому зазначено, що слухачу, курсанту, який не виконав програму практики, отримав негативний висновок про якість її відпрацювання або незадовільну оцінку під час захисту практики, керівником вищого навчального закладу може бути надано право повторного її проходження в органах внутрішніх справ, за місцем дислокації вищого навчального закладу, під час канікулярної відпустки. Після повторного проходження практики здійснюють її захист. У разі повторного невиконання програми практики, отримання негативного висновку про якість її відпрацювання або незадовільної оцінки під час захисту практики вони відраховуються з вищого навчального закладу у встановленому порядку.

Позивачку було відраховано з курсів без надання їй права повторно пройти стажування.

Таким чином, вважає апелянтка, суд, виносячи постанову, не застосував положення нормативно - правового акту, який підлягав застосуванню у даному випадку, а саме, Положення про практичну підготовку слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого Наказом МВС України № 30 від 25.01.2008 року та Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого Наказом МВС № 381 від 7 вересня 2009 року, що призвело до прийняття незаконного та необгрунтованого рішення.

При апеляційному розгляді позивачка вимоги апеляційної скарги підтримала з зазначених в ній підстав.

Представники відповідача апеляційну скаргу заперечили і вважають прийняте рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, виходив з того, що проходження початкової підготовки осіб, яких уперше прийнято на службу в органи внутрішніх справ, регулюється Положенням «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» та Положенням «Про організацію початкової підготовки (спеціалізації) працівників органів внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС №177 від 24 квітня 2009 року.

Згідно п.1.3 Положення «Про організацію початкової підготовки (спеціалізації) працівників органів внутрішніх справ України», затвердженого наказом МВС №177 від 24 квітня 2009 року навчанню на курсах початкової підготовки підлягають усі працівники, яких уперше прийнято на службу в органи внутрішніх справ. Такому кандидату присвоюється перше спеціальне звання і встановлюється іспитовий строк до 1 року ( п.1.6 даного Положення). Пунктом 3.6 цього Положення передбачено, що працівники, які успішно закінчили курси, отримують свідоцтво про закінчення курсів, а працівник , якого відраховано з навчального закладу із-за не здачі випускних заліків та іспитів, повертається до органу внутрішніх справ, де він проходив службу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу №6 від 08.02.2010 року ОСОБА_1. була призначена на посаду викладача-методиста Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ, їй присвоєно перше спеціальне звання «молодщий сержант міліції» з іспитовим терміном на 1 рік і вона направлена на курси початкової підготовки.( а.с. 22).

З залікової відомості за підсумками навчальної практики на базі УМВС України в Івано-Франківській області видно, що ОСОБА_1 отримала незадовільну оцінку.( а.с.23)

Відповідно до наказу МВС України « Про організацію початкової підготовки працівників органів внутрішніх справ України від 24.04.2009 року №177 та у зв»язку із невиконанням навчальної програми курсів позивачка 08.06.2010 року була відрахована із числа курсантів. (наказ №184 від 08.06.2010 року). ( а.с. 24).

15.06.2010 року з позивачкою була проведена бесіда з роз»ясненням наслідків відрахування, 17 06.2010 року складено подання на відрахування і наказом №83 о/с від 17.06.2010 року вона звільнена з посади викладача- методиста і органів внутрішніх справ у зв'язку з не проходженням випробування в період іспитового строку за ст.63 п.»1». Положенням «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» ( а.с.25-28).

Згідно акту від 01.07.2010 року позивачка була ознайомлена з наказом про своє звільнення проте відмовилась поставити в наказі свій підпис. ( а.с.29).

З довідки № 123 вбачається , що позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні з 18.06. по 05.07.2010 року.( а.с.9).

Таким чином, позивачка проходила початкову підготовку на курсах , які є обов»язковими для осіб, яких уперше прийнято на службу в органи внутрішніх справ, а не навчалась у вищому навчальному закладі, тому її посилання на Положення про практичну підготовку слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України, затвердженого Наказом МВС України № 30 від 25.01.2008 року та Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС, затвердженого Наказом МВС № 381 від 7 вересня 2009 року, на думку колегії суддів, є помилковим.

Відтак при видачі наказів про відрахування молодшого сержанта міліції ОСОБА_1 із числа курсантів початкової підготовки та звільнення її з посади викладача-методиста навчально-методичного відділу Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ та органів внутрішніх справ, відповідач діяв у відповідності до Положення «Про організацію початкової підготовки (спеціалізації) працівників органів внутрішніх справ України» затвердженого Наказом МВС №177 від 24 квітня 2009 року та Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, які регулюють дані правовідносини., а тому висновок суду першої інстанції про законність вищевказаних наказів є вірним.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року у справі №2а-4240/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

В.П.Любашевський

Ухвала у повному обсязі складена 29.03.2011 року.

Попередній документ
14889254
Наступний документ
14889256
Інформація про рішення:
№ рішення: 14889255
№ справи: 2а-4240/10/0970
Дата рішення: 24.03.2011
Дата публікації: 19.04.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: