Справа: № 2-а-343/10/0205 Головуючий у 1-й інстанції: Верьовочніков В.М.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
"01" квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.,
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області на постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області про стягнення недоплаченої щомісячної допомоги, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області та стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії з січня 2006 по жовтень 2010; зобов'язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу надалі при нарахуванні пенсії.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 жовтня 2010 року даний адміністративний позов в частині вимог за період з січня 2006 року по 17 квітня 2010 року -залишено без розгляду, а постановою від 10 листопада 2010 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області по відмові у здійсненні позивачу перерахунку пенсії та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачу підвищення до пенсії з урахуванням надбавки дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18 квітня по 10 листопада 2010 року.
Не погоджуючись із постановою суду від 10 листопада 2010 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано норми матеріального права при встановленні обставин (фактів), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення в справі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області - залишити без задоволення, а постанову -без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни у розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Колегія суддів вважає дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними, а висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог - законним і обґрунтованим.
Так, судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу та є пріоритетним у застосуванні.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, у зв'язку з чим відсутні підстави не застосовувати для розрахунку підвищення пенсії, як дитині війни, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області - залишити без задоволення, а постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 листопада 2010 року -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Жмеринці Вінницької області -залишити без задоволення, а постанову Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 листопада 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б.Глущенко
С.Б.Шелест