Ухвала від 23.03.2011 по справі 2-а-5355/10/2570

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5355/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

УХВАЛА

Іменем України

"23" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Грищенко Т.М.,

суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі - Загродському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської області та Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наказом Міністра оборони України № 20 від 24.01.2007 року перейменовано державне підприємство Міністерства оборони України «277 центральний ремонтний завод по ремонту електротехнічних засобів (військова частина А2750)»у державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», про що внесено зміни до Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року.

Під час перевірки встановлено, що позивачем завищено податок на прибуток за II квартал 2010 року на суму 1147792 грн., що визначено як порушення п.4.1 ст.4; п.5.1; п.п.5.3.1, 5.3.5 п. 5.3 ст.5; п.п.7.9.2 п.7.9 ст.7; п.п.11.2.1, 11.3.5 п.11.2, п.11.3 ст.П Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищено податок на додану вартість на загальну суму 51807 грн., в тому числі за вересень 2008 року в сумі 5167 грн., за вересень 2009 року в сумі 87 грн., за грудень 2009 року в сумі 442 грн., за квітень 2010 року в сумі 15726 грн., за травень 2010 року в сумі 14594 грн., за червень 2010 року в сумі 15790 грн., що визначено як порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки складено акт перевірки № 1200/23-08457704 від 30.09.2010 року.

На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742301/0 від 11.10.2010 року на суму 1377350,40 грн., де 1147797 грн. основний платіж та 2295584 грн. - штрафні (фінансові) санкції та №0000752301/0 від 11.10.2010 року на суму 77710,50 грн. де 51807 грн. основний платіж та 25903,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання контракту №РС 43 (2008)А/15267/РРО - 3-01-01/01/100 від 06.11.2009" року у Нью Делі між Президентом Індії, об'єднаним штабом сухопутних військ Міністерства Оборони Індії, Південний блок, Нью Делі, та ДП ЗТФ «Таско - експорт»на загальну суму 2081356 доларів СІЛА, укладено договір комісії №01-03/2/01/127/1, згідно якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату вчинити правочин з продажу виробів «ШИЛКА». Комітент у відповідності до даного договору зобов'язується здійснити перевірку продукції на відповідність стандартам, технічним параметрам та іншій документації та умовам цього договору, а саме запчастини для ремонту та обслуговування зенітно - самохідної установки ЗСУ- 23-4-М (ходова частина та спеціальна, крім бойової). Вищевказана продукція за оформленими вантажно-митними деклараціями №500050001/2010/004315 від 20.04.2010 року та № 500050001/2010/003485 від 01.04.2010 року реалізована в розрізі переліку в кількості 1291 найменувань продукції на загальну суму 1697474,02 доларів США) в порт призначення Порт Мумбай Індія. Митне оформлення було проведено згідно дозволу Державної служби експортного контролю від 19.11.2009 року №27024500.

- На виконання умов вищевказаного контракту ДП „НРЗЮ" було укладено договір постачання №40-22/12 від 22.12.2009 року, між ТОВ „Вінсента" Та позивачем на придбання продукції. Виконання даного договору підтверджується первинними документами, згідно яких придбано продукцію у ТОВ „Вінсента".

Відповідно до ч.І ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.7 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах як превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 вказаного Положення, Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу" ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проаналізувавши надані позивачем документи, суд дійшов правильного висновку, що первинні документи складені між позивачем та TOB „Вінсента", відповідають вимогам законодавства, несуть доказовість змісту здійснених операцій і відповідно є підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідачем, не надано суду достатніх доказів відсутності повноважень у інших осіб крім керівника щодо укладення угод та підпису документів щодо здійснення господарської діяльності від імені TOB „Вінсента", чим відповідно спростовуються висновки відповідача стосовно невідповідності первинних документів, укладених між вказаними особами, вимогам законодавства і як наслідок неможливості включення на підставі даних документів до складу валових витрат.

Також, висновки за актом перевірки щодо нікчемності угоди спростовуються тими фактами, що угода з TOB „Вінсента" позивачем повністю виконана, за даною угодою повністю сплачені податки, крім того на підтвердження виконання угоди надані як докази, первинні документи, згідно яких придбана продукція у TOB „Вінсента".

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Враховуючи вищевказані норми законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно, на підставі первинних бухгалтерських та податкових документів, у відповідності до п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", включено до валових витрат суму 6062649,60 грн.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, що підтверджені податковими накладними за господарськими угодами з TOB „Інсел MB" та TOB „Вінсента", суд вірно вважає, що сформований позивачем податковий кредит відповідає вимогам ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Керуючись ст.ст. 122, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Прокуратури Чернігівської області та Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 р. -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.

Попередній документ
14888853
Наступний документ
14888855
Інформація про рішення:
№ рішення: 14888854
№ справи: 2-а-5355/10/2570
Дата рішення: 23.03.2011
Дата публікації: 19.04.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: