Справа: № 2а-10184/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"22" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,
при секретарі Загродському В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
встановив:
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 р. відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.01.2010 року працівниками ДПІ у Солом'янському районі міста Києва(надалі - відповідач), на підставі направлення № 16/23-05 від 21.01.2010 року, проведено планову перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Освіти, 18, який належить ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт».
Перевірка проводилась з метою здійснення контролю та додержання позивачем вимог Законів України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України від 12.12.1004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України».
За результатами проведеної перевірки з питань дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, складено акт від 21.01.2010 року № 0013/26/58/23/25284783.
Актом встановлено порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон №265/95) відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Крім того, перевіркою встановлено що позивач не забезпечив відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків згідно з показником звіту РРО, яка склала 569,69 грн.
Під час перевірки також виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (1 РРО - 1007,00 грн.) та (2 РРО - 11673,00 грн.) сумі коштів, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (856,81 грн.) та (745,50) склала всього - 569,69 грн.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12.12.1004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Як зазначив позивач кошти, у сумі 150,19 грн. та в сумі 419,50 грн. знаходились не у місці проведення розрахунків, а на робочому місці продавців.
Згідно п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, каса це - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Поряд з цим, ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що місце проведення розрахунків - місце де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
А тому, місце проведення розрахунків це не тільки ящик РРО, а і приміщення де знаходиться такий РРО та проводяться розрахунки з покупцем.
Статтею 22 Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов правильного висновку, що винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010 року № 000362305 до позивача в розмірі 2848,45 є правомірним.
Слід зазначити, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем - як суб'єктом владних повноважень доведена правомірність, як прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010р. №000362305 в розмірі 2848,45 так і обґрунтованість підстав для здійснення перевірки.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2010 р.-залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
Г.В. Земляна