Справа: № 2а-11414/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"22" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Грищенко Т.М.,
суддів - Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,
при секретарі - Загродському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2010 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські покрівельні системи" до Південної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості товарів, -
В липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення митної вартості товарів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2010 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено, що 07.07.2009р. між СЕКАМІСА LА ЕSСАNDELLA, SА, Іспанія (продавець) та ТзОВ «Українські покрівельні системи» (покупець) укладено договір №070709 SР/UА, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю товар, а покупець оплатити його вартість. Згідно контракту покупець зобов'язаний був здійснити 100% передоплату за товар. Ціни на товар вказані у специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору. Загальна вартість договору складає 100 000 Євро.
На виконання умов договору 23.12.2009р. на митний кордон України від СЕКАМІСА LА ЕSСАNDELLA, SА, Іспанія (відправник) для ТзОВ «Українські покрівельні системи»(одержувач) надійшов товар: черепиця дахова, керамічна (вага нетто 35 862 кг) за договором №070709 8Р/ЛА від 07.07.2009р. згідно рахунку-фактури (інвойсу) №900012345 від 16.11.2009р. на загальну суму 5599,60 Євро, що становить 63 717,48 грн. (курс 11,378935 грн.). Транспортні витрати склали 1000 доларів СІЛА що становить 7969,00 грн. (курс 7,97 грн.). Всього разом на суму 71 686,48 грн.
23.12.2009р. декларантом позивача - ТзОВ «ТЕТРА-БРОК»було подано ВМД №500060735.2009.017371, товаросупровідні та інші документи. Митні платежі визначені в розмірі 7168,6 (код 020 у розмірі 10%) грн. та 15 771,02 грн. (код 028 у розмірі 20%).
На підтвердження митної вартості товариством було подано контракт №070709 8Р/ИА від 07.07.2009, інвойс №900010754 від 07.10.2009, інвойс №900010755 від 07.10.2009р., інвойс №900010759 від 07.10.2009р., довідку щодо транспортних витрат від 01.10.2009р.
Дану ВМД Південною митницею прийнято не було. Позивачу надано картку відмови" в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/9/001932, в якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята з тих причин, що здійснено митну оцінку згідно рішенням про визначення митної вартості товарів №500000043/2009/005618/1 від 23.12.2009р. прийнятим Південною митницею, в рішенні використано резервний метод. На підставі цього рішення митна вартість товару склала 8539,18 Євро, що становить 97 166,77 гри. (курс 11,378935 грн.) Також відповідач зазначив про можливість подання нової ВМД згідно ст. 90 Митного Кодексу України з врахуванням визначеної митної вартості.
25.12.2009р. ТзОВ «Українські покрівельні системи»було подано ВМД №500060735/2009/017425 та сплачено митні платежі з врахуванням рішення Південної митниці про визначення митної вартості товарів №500000043/2009/005618/1 від 23.12.2009р.
Згідно із ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Згідно із ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також, у відповідних випадках, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Частинами 2-3 ст. 266 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч. 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Згідно п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження затверджено Постановою КМУ №1766 від 20.12.2006р. для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та-або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки митна вартість товарів, значною мірою відрізнялась від середньоконтрактної вартості, що була визначена митницею під час митного оформлення ідентичних чи подібних товарів, ввезених на територію України за іншими угодами.
Відповідно до пунктів 6.1-6.5 Методичних рекомендацій із застосування окремих положень МК України, що стосується питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України затв. Наказом Держмитслужби №74 від 31.01.2007р. при застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", про продаж подібних товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно в тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються.
Згідно п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі "Для відміток митного органу".
23.12.2009р. на вимогу митниці, відповідно до вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження на декларації митної вартості ДМВ-1 в графі "Для відміток митниці" посадовою особою було зроблено запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, відповідно до цього пункту.
Згідно з частинами 13 та 14 вищезазначеного Порядку, у разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
24.12.2009р. декларантом позивача подано до Південної митниці пояснення про неможливість подання додаткових доказів згідно п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Проте, рішення про визначення митної вартості прийняте 23.12.2009р., тобто без надання можливості позивачу подати витребувані документи та без врахування наданої відповіді від 24.12.2009р. Декларант не робив 23.12.2009р. відмітки на зворотній стороні декларації митної вартості про неможливість подання додаткових документів.
Також всупереч вимогам наведеного п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в графі «Для відміток митного органу»в декларації митної вартості не зазначено переліку, дати і прізвища та підпису посадової особи. Натомість зазначено подати всі документи, які перелічено в п. 11 Порядку.
Крім цього, як зазначено у ст. 266 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч. 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Крім цього, при попередньому розмитнені аналогічного товару ТзОВ «Українські покрівельні системи»за договором №070709 8Р/ИА від 07.07.2009р. згідно ВМД №500060735/9/015296 від 11.11.2009р. і рішення про визначення митної вартості товарів №500000043/2009/004687/1 від 11.11.2009р. та ВМД №500060735/9/013407 від 09.10.2009р. і рішення про визначення митної вартості товарів №500000043/2009/003611/1 від 08.10.2009р. Південною митницею було застосовано метод 3 (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів). Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши оскаржуване рішення про визначення митної вартості, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що воно прийняте з порушенням чинного законодавства. Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Південної митниці - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2010 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Земляна Г.В.