"16" лютого 2011 р.справа № 3/332/08-АП
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Панченко О.М. Католікяна М.О.
при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя
на постанову Господарського суду Запорізької області
від 29.01.2009 року у справі №3/332/08-АП
(категорія статобліку -8.2.6)
за позовом:Приватного підприємства «ААА»
до:
про:Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя
визнання протиправним і нечинним податкового повідомлення-рішення №0001192310/0 від 02.04.2008р.
14.04.2008р. Приватне підприємство «ААА»(далі -ПП «ААА») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі -ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя) про визнання протиправним і нечинним податкового повідомлення-рішення №0001192310/0 від 02.04.2008р. /а.с. 10-12/.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі №3/332/08-АП за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 3/.
Посилаючись у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог / а.с. 131/ на те, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з квітня 2005р. по 30.09.2007р., за результатами якої відповідачем було складено акт №145-23-31831159 від 20.03.2008р., та на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001192310/0 від 02.04.2008р., яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3831899грн., у тому числі основний платіж -1922512 грн., штрафні (фінансові) санкції -1909387 грн., але позивач вважає що висновки, зроблені податковим органом за результатами перевірки, суперечать фактичним обставинам та нормам чинного податкового законодавства, оскільки позивачем сума 834943 грн., які є витратами пов'язаними з приростом балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини (палива) комплектуючих матеріалів на складах за 9 місяців 2007р. не включалась в податковому обліку до складу валових витрат, що свідчить про те, що висновок податкового органу є помилковим і донарахування позивачу податку на прибуток з цієї суми з застосуванням фінансових санкції є безпідставним та протиправним, щодо висновку податкового органу за результатами перевірки про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства витрат пов'язаних з виконанням позивачем своїх зобов'язань за договорами доручення, які були укладені з ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 , то такі висновки податкового органу є безпідставними, оскільки по факту виконання кожної з угоди доручення є звіти повіреного та накладні про придбання товару, які є первинними документами бухгалтерського обліку, витрати позивача по цим угодам відображено у бухгалтерському обліку підприємства на підставі первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства, ці угоди були укладені позивачем з метою здійснення господарської діяльності підприємства, яка спрямована на отримання прибутку, що свідчить про те, що ці витрати правомірно було віднесено позивачем до складу валових витрат у відповідному звітному періоді, і визначення податковим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств по цим операціям з нарахуванням штрафних( фінансових) санкцій є безпідставним та не ґрунтується на законі, тому позивач просить суд визнати протиправним і нечинним податкове повідомлення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя №0001192310/0 від 02.04.2008р. в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3792524 грн. , у тому числі основний платіж -1896262 грн., штрафні (фінансові) санкції -1896262 грн.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.01.2009р. у справі №3/332/08-АП адміністративний позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя №0001192310/0 від 02.04.2008р. в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3792524 грн. , у тому числі основний платіж -1896262 грн., штрафні (фінансової) санкції- 1896262 грн. (суддя Соловйов В.М.) /а.с. 134-141/.
Відповідач -ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу / а.с. 146-152/, у якій з урахуванням доповнень до апеляційної скарги /а.с. 183-184/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 14.01.2009р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним вимог у повному обсязі.
Позивач -ПП «ААА», у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 192-196/ , доповненнях до письмових заперечень / а.с. 216-217/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановлено рішення у даній справі відповідно до норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними, спростовуються зібраними у справі доказами, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.01.2009р. у даній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні:
- представників відповідача, які підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги, і просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 14.01.2009р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі;
- представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги з урахуванням доповнень до неї, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та доповненням до заперечень позивача на апеляційну скаргу, і просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 14.01.2009р. у даній справі залишити без змін;
перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 01.02.2008р. по 13.03.2008р. було проведено виїзну документальну перевірку ПП «ААА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з квітня 2005р. по 30.09.2007р.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №145-23-31831159 від 20.03.2008р. (далі - акт перевірки) / а.с. 71-114/.
Відповідно до висновків акту перевірки позивачем, зокрема, в порушення пп.4.1.1, 4.1.5 п.4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток на 1922512 грн., в тому числі: за 1 півріччя 2006р. на 26250 грн., за 9 місяців 2006р. на суму 26250 грн., за 2006р. на 26250 грн., за 1 півріччя 2007р. на 917126 грн., за 9 місяців 2007р. на 1922512 грн.
На підставі акту перевірки внаслідок виявлених у ході перевірки порушень відповідачем у справі прийнято податкове повідомлення рішення №0001192310/0 від 02.04.2008р., яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3831899грн., у тому числі основний платіж -1922512 грн., штрафні (фінансові) санкції- 1909387 грн. / а.с. 13/.
Щодо зробленого за результатами перевірки податковим органом висновку про порушення позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині не врахування позивачем у складі валових доходів підприємства за 1 півріччя 2006р. доходи від реалізації брухту титану в кількості 1,920 тон на суму 126000 грн. (без ПДВ 105000 грн.) ТОВ «Вільнянський завод «Лігатура», що призвело до заниження валового доходу на суму 105000 грн. за 2006р., то представник позивача у судовому засіданні під час розгляду даної справи судом першої інстанції зазначив, що дійсно ПП «ААА»не врахувало у складі валових доходів підприємства за 1 півріччя 2006р. доходи від реалізації брухту титану в кількості 1,920 тон на суму 126000 грн. (без ПДВ 105000 грн.) ТОВ «Вільнянський завод «Лігатура»/а.с. 31-32/.
Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що предметом спору є встановлені в акті перевірки порушення, які виникли внаслідок невірного відображення позивачем в документах бухгалтерського та фінансового обліку результатів взаємовідносин між ПП «ААА»та ПП ОСОБА_1 і ПП ОСОБА_2 на підставі укладених угод доручень № 02/04-01 від 02.04.2007р. -повірений ПП ОСОБА_1., №05/07-01 від 05.07.2007р. -повірений ПП ОСОБА_2, які призвели, на думку податкового органу, до заниження позивачем у перевіряємому періоді податку на прибуток на 1896262 грн., і прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення №0001192310/0 від 02.04.2008р. оскаржується позивачем лише в частині нарахування зобов'язань та штрафних (фінансових санкцій) лише за цими операціями, тобто в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3792524 грн. , у тому числі основний платіж -1896262 грн., штрафні (фінансові) санкції -1896262 грн.
При цьому необхідно зазначити, що фактичні обставини справи щодо взаємовідносин між ПП «ААА»та ПП ОСОБА_1 і ПП ОСОБА_2 на підставі укладених угод доручень № 02/04-01 від 02.04.2007р. -повірений ПП ОСОБА_1., №05/07-01 від 05.07.2007р. -повірений ПП ОСОБА_2, підтверджуються зібраними та дослідженими судом належними письмовими доказами / а.с. 34-52/ та не заперечувались сторонами у справі.
Так, судом під час розгляду справи було встановлено, що 02.04.2007р. між позивачем (довіритель) та ПП ОСОБА_1 (повірений) було укладено договір доручення №02/04-01, відповідно до умов якого повірений зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок довірителя укладати угоди купівлі-продажу та придбавати товар. На виконання умов цього договору у період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. повіреним було придбано товару -металоконструкції 5385,623 тонн та баки 36,12 тонн на загальну суму 5176783,37 грн., повіреним отримано від довірителя за 9 місяців 2007р. грошові кошти в сумі 3075000грн., та за ПП «ААА»рахується кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_1 в розмірі 2551783,37 грн., і відповідно до умов цього договору позивачем у справі було сплачено повіреному винагороду у розмірі 450000 грн., зазначені обставини підтверджуються угодою дорученням №02/04-01 від 02.04.2007р., звітами повіреного, актами виконаних робіт : №1 від 30.04.2007р., на суму 100000 грн., №2 від 31.05.2007р. на суму 100000 грн., №3 від 30.06.2007р. на суму 100000 грн., №4 від 31.07.2007р. на суму 50000 грн., №5 від 31.08.2007р. на суму 50000 грн., №6 від 30.09.2007р. на суму 50000 грн., які були надані позивачем податковому органу під час проведення перевірки, та копії яких долучено до матеріалів даної адміністративної справи /а.с. 46,47,42-44,34-40/.
05.07.2007р. позивачем у справі (довіритель) укладено угоду доручення №05/07-01 з ПП ОСОБА_2 (повірений) відповідно до умов якої повірений зобов'язується за винагороду від імені і за рахунок довірителя укладати угоди купівлі-продажу та придбавати товар. На виконання умов цього договору у період з 01.07.2007р. по 30.09.2007р. повіреним було придбано товару - металоконструкції 2510,7 тонн на загальну суму 1808272 грн., повіреним отримано від довірителя за 9 місяців 2007р. грошові кошти в сумі 1650000грн., та за ПП «ААА»рахується кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_2 в розмірі 308278,22 грн., і відповідно до умов цього договору позивачем у справі було сплачено повіреному винагороду у розмірі 150000 грн., зазначені обставини підтверджуються угодою дорученням №05/07-01 від 05.07.2007р., звітами повіреного, актами виконаних робіт : №1 від 31.07.2007р., на суму 50000 грн., №2 від 31.08.2007р. на суму 50000 грн., №3 від 30.09.2007р. на суму 50000 грн., які були надані позивачем податковому органу під час проведення перевірки, та копії яких долучено до матеріалів даної адміністративної справи /а.с. 42-43,41/.
Під час проведення перевірки позивачем у справі були надані відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, які підтверджують віднесення позивачем до складу валових витрат затрат на придбання металевих виробів та конструкцій за угодами доручення №02/04-01 від 02.04.2007р. та №05/07-01 від 05.07.2007р. на суми 5176777,15 грн. та 1808272 грн. (відповідно).
Як вбачається з акту перевірки №145-23-31831159 від 20.03.2008р. податковим органом було зроблено висновок про те, що надані позивачем у ході перевірки на підтвердження виконання сторонами зобов'язань за угодами доручень № 02/04-01 від 02.04.2007р. -повірений ПП ОСОБА_1., №05/07-01 від 05.07.2007р. -повірений ПП ОСОБА_2, первинні документи -акти виконаних робіт, звіти повіреного не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський обік», не відображають змісту та обсягу господарських операцій, місце складання, не містять відомостей стосовно того у кого саме повірений прибав цей товар та не містять специфікації товару, що свідчить про те, що неможливо підтвердити зв'язок між понесеними позивачем витратами на винагороду повіреним за виконання ними доручення з господарською діяльністю підприємства.
Також в обґрунтування зроблених за результатами перевірки висновків відповідач у справі посилається на те, що повірені за угодами доручень № 02/04-01 від 02.04.2007р. -повірений ПП ОСОБА_1., №05/07-01 від 05.07.2007р. -повірений ПП ОСОБА_2, кожний з яких є платником єдиного податку, не відобразив у світі суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи -платника єдиного податку виручку від реалізації за 2007р., що підтверджується отриманою відповідачем інформацію від податкового органу у якому перебувають на податковому обліку повірені за угодами доручень № 02/04-01 від 02.04.2007р. та №05/07-01 від 05.07.2007р.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон) валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 цієї статті встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції закону, яка була чинна на момент виникнення та існування спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Пунктом 5.11 ст. 5 Закону передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону, не дозволяється.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що надані позивачем у даній справі під час проведення перевірки податковому органу первинні документи, а саме угода доручення №02/04-01 від 02.04.2007р., звіти повіреного -ПП ОСОБА_1, акти виконаних робіт : №1 від 30.04.2007р., на суму 100000 грн., №2 від 31.05.2007р. на суму 100000 грн., №3 від 30.06.2007р. на суму 100000 грн., №4 від 31.07.2007р. на суму 50000 грн., №5 від 31.08.2007р. на суму 50000 грн., №6 від 30.09.2007р. на суму 50000 грн., угода доручення №05/07-01 від 05.07.2007р., звіти повіреного ПП ОСОБА_2, акти виконаних робіт : №1 від 31.07.2007р., на суму 50000 грн., №2 від 31.08.2007р. на суму 50000 грн., №3 від 30.09.2007р. на суму 50000 грн., відповідають вищенаведеним вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»і є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, оскільки документально підтверджують здійснення передбачених угодами доручення послуг, а надані позивачем під час проведення перевірки зведені накладні №18 від 10.09.2007р., №15 від 10.08.2008р., №11 від 01.07.2007р. підтверджують факт отримання позивачем товарів за цими угодами та відображають осяг та зміст господарських операцій.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання податкового органу на те, що позивачем під час проведення перевірки не було надано усіх документів стосовно того у кого саме повірені за угодами доручення придбали товар, який у подальшому було надано позивачу, а надані документи не містять специфікації товару, які б свідчили про наявність зв'язку між понесеними позивачем витратами на винагороду повіреним за виконання ними доручення з господарською діяльністю підприємства, то з урахуванням положень ст. 1006 ЦК України повіреними було надано усі документи на підтвердження виконання ними своїх зобов'язань за угодами доручення №02/04-01 від 02.04.2007р. та №05/07-01 від 05.07.2007р., оскільки будь-які відомості про хід виконання доручення надаються довірителю лише на його вимогу, а від ПП «ААА»таких вимог не надходило, та нормами чинного законодавства не передбачено зазначення у первинних документах у якості обов'язкових відомостей про те, у кого повірені придбавали товар, та специфікацію придбаного ними товару, а факт придбання позивачем у справі за угодами доручення №02/04-01 від 02.04.2007р. та №05/07-01 від 05.07.2007р. металевих виробів та конструкцій на суми 5176777,15 грн. та 1808272 грн. (відповідно) свідчить про збільшення економічних вигод суб'єкта господарювання (доходу) у вигляді надходження активів.
Також колегія суддів критично оцінює посилання податкового органу на те, що контрагенти позивача за угодами доручення №02/04-01 від 02.04.2007р. та №05/07-01 від 05.07.2007р. -ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 є платниками єдиного податку і не являються платниками податку на додану вартість, оскільки ці обставини жодним чином не впливають на питання формування позивачем у даній справі валових витрат виробництва, та крім цього предметом спору у даній справі є питання правильності донарахування суб'єкту господарювання податку на прибуток приватних підприємств, а не податку на додану вартість.
Щодо наданої відповідачем у справі під час апеляційного розгляду даної справи ксерокопії висновку №150-10Б судово-економічної експертизи №530806 від 07.04.2010р. / а.с. 185-190/, то висновки викладені у ньому не можуть буди прийняті судом до уваги під час розгляду даної адміністративної справи, оскільки ця судово-економічна експертиза була призначена та проведена у кримінальній справі №530806 яку порушено відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тому цей висновок необхідно розцінювати як один з доказів у цій кримінальній справі, крім цього з висновків судово-економічної експертизи №530806 від 07.04.2010р. вбачається, що експертний висновок надано з урахуванням матеріалів кримінальної справи, а саме протоколів допиту свідків -ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( п. 3 висновки ) / а.с. 190 зворотня сторона)
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив правильний висновок стосовно того, що позивачем у даній адміністративній справі було правомірно віднесено до складу валових витрат витрати по сплаті послуг ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 за угодами доручення №02/04-01 від 02.04.2007р. та №05/07-01 від 05.07.2007р. на загальну суму 7585049,15 грн., а зроблений відповідачем у справі за результатами перевірки висновок про заниження позивачем у справі у перевіряємому періоді податку на прибуток на суму 1896262 грн. (7585049,15х25%) є безпідставним та не знайшов свого підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи, що свідчить про те, що прийняте відповідачем у справі податкове повідомлення-рішення №0001192310/0 від 02.04.2008р. в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3792524 грн. , у тому числі основний платіж -1896262 грн., штрафні (фінансові) санкції -1896262 грн. є протиправним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду даної справи норм матеріального та процесуального права не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 14.01.2009р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя зводяться до переоцінки відповідачем доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя -залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 14.01.2009р. у справі №3/332/08-АП-залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено -05.04.2011р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян