"21" липня 2010 р.справа № 2а-1752/08/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Кожана М.П.
при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі Інгульської шахти Державного підприємства "СхідГЗК" структурного підрозділу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
на постанову : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2009 р. у справі № 2а-1752/08/1170 (категорія статобліку-2.33 )
за позовом: Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі Інгульської шахти Державного підприємства "СхідГЗК" структурного підрозділу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
до: Смолінської Санітарно-епідеміологічної станції об"єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я
треті особи:
1- Казенне підприємство "Кіровгеологія", м. Київ
2- ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка", м.Кривий Ріг
3- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кіровограді, м. Кіровоград
4- ОСОБА_1, м.Кіровоград
про: про визнання нечинним акту, -
Державне підприємство «Східний гірничо -збагачувальний комбінат»в особі Інгульської шахти Державного підприємства «Східний гірничо -збагачувальний комбінат»звернулось до суду з адміністративним позовом до Смолінської Санітарно -епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я, в якому просить визнати нечинним п.16 Акту №4 розслідування хронічного професійного захворювання від 02 липня 2007 року, затвердженого 20 липня 2007 року головним лікарем санітарно -епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботи смт. Смоліно Кіровоградської області, в частині щодо визначення виникнення професійного захворювання за обставин праці в шахті «Інгульська»ДП «Східний гірничо -збагачувальний комбінат»з 18 червня 1998 року по 11 травня 2001 року та визнати нечинним п.19 вказаного Акту, в частині визначення керівництва шахт «Інгульська»ДП «Східний гірничо -збагачувальний комбінат»таким, що порушило законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, ст. 153 КЗпП України.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним Акт №4 розслідування хронічного професійного захворювання від 02 липня 2007 року, затвердженого 20 липня 2007 року головним лікарем санітарно -епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботи смт. Смоліно Кіровоградської області.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2009 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що акт форми П-4, до яких відноситься оспорюваний акт №4 від 02.07. 2007 року, складено комісією з розслідування причин виникнення професійного захворювання, призначено за наказом роботодавця, отже позивач фактично оспорює рішення комісії.
Стосовно того, що акт затверджено головним лікарем відповідача, суд зазначив, що Смолінською Санітарно -епідеміологічною станцією Міністерства охорони здоров'я об'єкту з особливим режимом роботи правомірно та в межах повноважень затверджено Акт №4 розслідування хронічного професійного захворювання від 02 липня 2007 року.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2009 року в адміністративній справі № 2а-1752/08 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, що рішення суду прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи з порушенням норм матеріального права.
Позивач зазначає, що згідно затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», порядку у розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також статуту відповідача, головний лікар санітарно -епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботи смт. Смоліно Кіровоградської області не мав права затверджувати оспорюваний акт, а представник відповідача не мав законних повноважень бути головою комісії при розлідуванні професійного захворювання ОСОБА_1
Позивач зазначає, що представники підприємства позивача до розслідування причин хронічного професійного захворювання не запрошувалися, участі у складанні оскаржуваного акту №4 не приймали.
В порушення пунктів 75 та 76 Порядку, без наявності законних підстав та належних повноважень комісія, призначена наказом ЗАТ «Трест «Кривбасшахтпроходка», очолювана представником відповідача, встановила зв'язок профзахворювання ОСОБА_1 з умовами праці на підприємстві позивача, здійснила розслідування причин виникнення профзахворювання на підприємстві позивача, і визнала керівництво Інгульської шахти ДП «СхідГЗК», структурного підрозділу позивача таким, що порушило законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, ст. 153 КЗпП України.
З цього позивач доходить висновку, що відповідач, приймаючи участь в розслідуванні та затверджуючи Акт №4 розслідування хронічного професійного захворювання від 02 липня 2007 року ОСОБА_1 форми П-4, діяв не в межах повноважень,наданих йому законом та статутом, і тому такий документ не може вважатися законним.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Представники учасників у судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
20 липня 2007 року головним лікарем санітарно -епідеміологічної станції об'єкту з особливим режимом роботи смт. Смоліно Кіровоградської області затверджено Акт №4 розслідування хронічного професійного захворювання від 02 липня 2007 року.
Відповідно п.19 вказаного Акту, встановлено, що «Керівництво ДГП №37 «Кіровгеологія», шахти «Інгульська» ДП «Східний гірничо -збагачувальний комбінат»та ЗАТ «Трест «Кривбасшахтпрохідка»порушували ст. 153 КЗпП в періоди праці ОСОБА_1 на вказаних підприємствах.П.16 вказаного акту встановлено, що ОСОБА_1 з 01.11.2005 року по 29.12.2006 року працював у ЗАТ «Трест «Кривбасшахтпрохідка» підземним електрослюсарем черговим та по ремонту обладнання на дільниці «Кіровоградська». Згідно професійних обов'язків 80% робочої зміни виконував роботи в підземних умовах шахти, де з причин обмеженості робочого простору, який ускладнює застосування засобів механізації, умови праці характеризувалися важною фізичною працею, пов'язаною з підйомом ваги, що перевищує припустимі нормативи, вимушеною робочою позою та нахилом тулуба. Посилюючим шкідливим фактором був несприятливий мікроклімат, характерний для підземних робіт, також внаслідок випадків порушення нормативного провітрювання, незастосування комплексу пилоподавлення, запиленість повітря в гірничих виробках перевищувала ГДК.
Працюючи раніше в ДКП «Кіровгеологія»з 03.07.1989 року по 13.04.1998 року, та в шахті «Інгульська» ДП «Східний гірничо -збагачувальний комбінат» з 18.06.1998 року по 11.05.2001 року підземним слюсарем по ремонту обладнання, підземним гірничо робочим, підземним учнем прохідника, гроз на бурінні свердловин за даними санітарно -епідеміологічної характеристики умов праці, підготовленою санітарно -епідеміологічною станцією об'єкту з особливим режимом роботи Міністерства охорони здоров'я в смт. Смоліно Кіровоградської області, без номера від 18.04.2007 року ОСОБА_1 також підпадає під дію важкої фізичної праці, вимушеною робочою позою та нахилом тулуба, несприятливого мікроклімату та запиленості повітря робочої зони, що перевищувала ГДК.»
Отже, як зазначено в акті та не спростовується позивачем, останнім місцем роботи ОСОБА_1 було ЗАТ «Трест «Кривбасшахтпрохідка», м. Кривий Ріг.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
На підставі п.76 цього Порядку, роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять представник установи державної санітарно -епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії), представники лікувально -профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, підприємства, робітником якого є потерпілий, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів.
П.78 визначено, що комісія з розслідування зобов'язана: розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; розподілити функції між членами комісії; розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів; провести розслідування причин виникнення захворювання; скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком 15, у якому відобразити заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. У разі, коли роботодавець або інший члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4.
Відповідно до п. 79 комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними установами державної санітарно -епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими в установленому порядку МОЗ, визначає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду, інструкції з охорони праці працівника, акти проходження періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочих місцях джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин професійного захворювання.
Таким чином, законодавством визначено конкретний механізм порядку проведення, розслідування професійних захворювань, а саме -визначено ким створюється комісія по розслідуванню професійного захворювання, та ким приймається рішення щодо причин виникнення професійного захворювання.
Як свідчить зміст названого нормативного акту, на відповідача не покладеного функцій щодо визначення складу комісії та встановлення причин виникнення професійного захворювання, а також осіб, які не виконали вимог законодавства про охорону праці. Висновки комісії викладаються у рішенні у формі акту П-4, який також відповідачем не складається.
Наведені вище норми вказують, що складання акту форми П-4 відноситься виключно до повноважень комісії по розслідуванню професійного захворювання, яка не є органом чи підрозділом відповідача (СЕС), не створюється розпорядчим документом відповідача і йому не підпорядковується, а складається із представників різних установ та організацій.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.3 КАС відповідачем у справі може бути суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача, зокрема особи, наділені делегованими повноваженнями.
Згідно з п.59 Положення, у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.
Згідно ч.7 ст.9 КАС У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Виходячи з зазначених норм, колегія суддів вважає, що оскарження акту ф.П-4повинно бути аналогічним до порядку оскарження актів ф. Н-1 або ф.Н-5.
Отже, позов заявлено до неналежного відповідача, що є підставною для залишення вимог позивача без задоволення.
Посилання особи, що подала апеляційну скаргу, на ту обставину, що акт №4 від 02.07.2007 року «вчинений суб'єктом владних повноважень»- відповідачем, не приймаються колегією суддів до уваги, як такі, що суперечать матеріалам справи та діючому законодавству.
Колегія суддів також не погоджується з посиланнями позивача та суду першої інстанції на те, що оспорюваний акт затверджений відповідачем. Як свідчать матеріали справи, акт затверджено посадовою особою -головним лікарем СЕС
Посилання позивача на ту обставину, що головний санітарний лікар СЕС об'єкту з особливим режимом роботи смт. Смоліно Кіровоградської області, приймаючи участь у роботі комісії та затверджуючи акт форми П-4, діяв за межами повноважень передбачени ч.1 ст.41 Закону «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»не приймаються колегією суддів до уваги, як підстава для задоволення позову, оскільки у даному випадку йдеться про протиправні дії, які на думку позивача, вчинила конкретна посадова особа, яка згідно в.7 ст.3 КАС України може бути відповідачем по справі.
Отже, відмовивши у задоволенні позову, виходячи з того, що позивач фактично оспорює рішення комісії, суд першої інстанції прийняв рішення, яке є вірним по суті та відповідає нормам матеріального та процесуального права, що виключає підстави для його скасування та задоволення позову.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі Інгульської шахти Державного підприємства "СхідГЗК" структурного підрозділу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі Інгульської шахти Державного підприємства "СхідГЗК" структурного підрозділу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 17.03.2011 року
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: М.П. Кожан