"30" березня 2011 р.справа № 2а-8227/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Дадим Ю.М.
при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у справі №2а-8227/09/1170 за позовом ОСОБА_1 до Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації, третя особа -Начальник управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації Кулікова Вікторія Володимирівна про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку, -
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі по тексту -Управління), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління від 26.11.2009 року №45-к «Про звільнення ОСОБА_1.»та поновити її на посаді начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудування документації та кадастру Управління та стягнути середню місячну заробітну плату за період вимушеного прогулу, стягнути моральну шкоду у розмірі 1500 гривень.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року залучено до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -начальника Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації Кулікову В.В. (а.с.236, т.1).
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 року позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської облдержадміністрації від 26.11.2009 року №45-к «Про звільнення ОСОБА_1.», поновлено її на посаді начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської облдержадміністрації, стягнуто на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 27.11.2009 року по 11.06.2010 року у розмірі 13644,46 грн. (без урахування податку на доходи та обов'язкових зборів), 1000 моральної шкоди, постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на її користь заробітної плати за один місяць в розмірі 2141,99 грн. (без урахування податку на доходи та обов'язкових зборів) звернуто до негайного виконання.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач -Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду та прийняти нову постанову. В обґрунтування своїх вимог вказало, що судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, не було об'єктивно враховані всі обставини справи, належним чином не було оцінено докази, які мають значення для прийняття рішення, суд вибірково дослідив докази із загальної кількості залучених до справи, не дав оцінку обставинам та наявності підстав для застосування попередніх дисциплінарних стягнень позивачки, надав перевагу поясненням позивачки, вважав встановленими обставини, які не були доведені належним чином і прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи і змісту письмових доказів. Відповідач вважав, що факт наявності порушення правил чергування і незабезпечення чергування у визначеному для цього місці, без попередження керівництва, є доведеним. Суд не зміг, на думку відповідача, об'єктивно оцінити обставини справи щодо порушення позивачкою виконавської і трудової дисципліни в частині виконання доручення голови облдержадміністрації №27-328/1, вважав, що при звільненні не допущено порушення норм трудового законодавства на підставі згоди профспілкового органу.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що наказ начальника Управління від 26.11.2009 року №45-к «Про звільнення ОСОБА_1» був прийнятий з порушенням шестимісячного строку накладення дисциплінарного стягнення з дня вчинення проступку, встановленого ч.2 ст.148 КЗпП України та прийшов на підставі всіх досліджених доказів до висновку про протиправність цього наказу, поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудування документації та кадастру Управління, стягнув середню місячну заробітну плату за період вимушеного прогулу та суму моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської облдержадміністрації від 05.05.2008 року №13/к була призначена на посаду начальника відділу з питань регіонального розвитку, моніторингу містобудівної документації та кадастру, як така, що успішно пройшла стажування, а згідно наказу начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської облдержадміністрації від 26.11.2009 року №45-к ОСОБА_1 була звільнена з цієї посади за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, враховуючи наявність дисциплінарних стягнень за порушення трудової та виконавчої дисципліни з 26.11.2009 року на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Підставою для прийняття наказу була згода профспілкового комітету управління від 06.08.2009 року. (а.с.13, 15, т.1).
До прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1, відповідачем приймались накази від 30.09.2008 року №49-к та від 28.01.2009 року №3-к, якими оголошувались їй догани. 30.09.2008 року ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни у частині невиконання нею п.5 наказу начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації від 19.09.2008 року №46-к, протокольного доручення від 23.09.2008 року та на підставі акту від 29.09.2008 року про відсутність пояснень ОСОБА_1 28.01.2009 року позивачці повторно було оголошено догану за систематичне порушення трудової дисципліни, невиконання посадових обов'язків в частині неналежної організації роботи підпорядкованого відділу, що призвело до порушення термінів виконання доведених завдань (розпоряджень, доручень, звернень тощо). Підставою для прийняття наказу були акти від 31.12.2008 року та від 28.01.2009 року. Дані накази позивачкою не оскаржувались та відповідачем на момент розгляду не скасовувались. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані накази до прийняття наказу від 26.11.2009 року №45-к згідно з ч.1 ст.151 КЗпП України не були зняті. Відповідачем при звільненні позивачки враховувались саме ці накази про оголошення їй доган. (а.с. 25, 93, 94, 199, 203т.1).
Крім того, відповідачем при прийнятті наказу про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків на підставі п.3 ст.40 КЗпП України враховувались такі порушення, які на його думку, допустила позивачка, а саме.
Згідно доручення в.о. заступника голови-керівника апарату Кіровоградської облдержадміністрації від 29.08.2008 року №27-787/7 керівники структурних підрозділів облдержадміністрації повинні були забезпечити чергування одного з працівників підрозділу до 18.15 год., при цьому місцем чергування було визначено приймальні керівників структурних підрозділів, графіки повинні були затверджені керівниками цих підрозділів та вони повинні були здійснювати контроль за таким чергуванням. Дане доручення до Управління надійшло 01.09.2008 року та було доручено ОСОБА_1 забезпечити складання графіку. Як вбачається з пояснення ОСОБА_1 від 19.05.2009 року, остання не заперечувала факту свого чергування 28.01.2009 року на території Управління, вказуючи, що погано себе почувала (знаходилась на лікарняному з 29.01.2009 року по 07.02.2009 року), при цьому знаходилась в Управлінні до 18.30 год. Про надання пояснення ОСОБА_1 було складено акт від 21.05.2009 року. З наданих відповідачем доказів вбачається, що контроль за чергуванням згідно доручення в.о. заступника голови -керівника апарату облдержадміністрації персонально покладений на керівників структурних підрозділів, ОСОБА_1 була відповідальна лише за складання графіку чергування. Матеріалами справи не встановлено настання яких-небудь негативних наслідків через відсутність ОСОБА_1 під час чергування у приймальні керівника структурного підрозділу. При цьому відповідачем не оспорювався факт знаходження позивачки під час чергування в Управлінні. (а.с.4, 13, 14, т.2).
Враховуючи вимоги ст.148 та ч.3 ст.149 КЗпП України, колегія суддів вважає, що відповідач порушив шестимісячний строк застосування дисциплінарного стягнення та не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок. З аналізу норми ч.2 ст.148 КЗпП України вбачається, що до перебігу шестимісячного строку не застосовується норма ч.1 цієї статті щодо не врахування часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Щодо невиконання ОСОБА_1 наказу начальника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації від 16.12.2008 року №49 про призначення її відповідальною особою за організацію роботи щодо погашення заборгованості із заробітної платина підприємствах будівельної галузі області, який був виданий на виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 03.11.2008 року №944-р «Про стан виплати заробітної плати в області», встановлено, що ОСОБА_1 не надавались у встановлені строки інформації щодо виконання складених графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати підприємствами-боржниками. Це порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 було зафіксовано актом від 28.01.2009 року, службовою запискою від 20.05.2009 року, актом про відмову в наданні письмового пояснення ОСОБА_1 від 20.05.2009 року, актом про стан виконання доручення начальника Управління ОСОБА_1 від 21.05.2009 року. Як вбачається з акту від 21.05.2009 року ОСОБА_1 жодної інформації на виконання наказу начальника Управління від 16.12.2008 року №49 до головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації не надавала. (а.с.203, 204, т.1, 15-20, т.2).
Як вбачається з матеріалів справи позивачка тривалий час в кінці 2008 року та на протязі 2009 року перебувала на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності. Управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації за зверненням відповідача перевірялась правомірність видачі цих листків непрацездатності (а.с.40-47, т.1, 106-109, 207, т.1, а.с.2,3, т.2).
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачка мала можливість, з урахуванням перебування на лікарняних, виконувати у визначені строки наказ начальника Управління від 16.12.2008 року №49, однак, цього не зробила, що є порушенням трудової дисципліни.
Щодо порушення ОСОБА_1 терміну виконання доручення голови облдержадміністрації від 27.04.2009 року №27-328/1 про здійснення моніторингу стану роботи і функціонування підприємств відповідних галузей економіки і сфер діяльності, за результатами готувати аналітичні довідки, очікувані показники та пропозиції щодо шляхів розв'язання найбільш актуальних проблем галузевого регіонального розвитку та зазначені матеріали надавати до 19 числа щомісячно протягом 2009 року до головного управління економіки облдержадміністрації, виконання якого доручено ОСОБА_1 згідно резолюції начальника Управління від 13.05.2009 року №19-д з контрольним строком 15 числа, встановлено, що останньою допущено порушення терміну виконання контрольного документу.
Колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції щодо виконання ОСОБА_1 вищевказаного доручення голови облдержадміністрації від 27.04.2009 року №27-328/1 у встановлений термін виходячи з наступного.
З тексту доручення вбачається, що матеріали до головного управління економіки облдержадміністрації повинні надходити за підписом керівника управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації Куликової В.В., однак, станом на 19.05.2009 року такі матеріали не надійшли, оскільки Куликова В.В. їх не підписала з підстав неповного та неякісного виконання доручення. Сама ОСОБА_1 у своєму письмовому поясненні зазначила, що підготувати інформацію згідно з резолюцією до 15.05.2009 року було неможливо у зв'язку одержанням доручення нею лише в кінці робочого дня 13.05.2009 року та у зв'язку з відсутністю на місцях відповідальної особи за подання інформації. Інформація стала надходити на електронну адресу Управління 18.05.2009 року після обіду. Усіма районами інформація не була надана своєчасно, тому необхідно було телефонувати на місця для отримання інформації, після чого узагальнена інформація була подана на підпис.(а.с.230, т.1, а.с.5, 7, 8, т.2).
Аналізуючи обставини при яких позивачкою було допущено порушення термінів виконання доручення голови облдержадміністрації від 27.04.2009 року №27-328/1 з урахуванням резолюції начальника Управління від 13.05.2009 року №19-д, враховуючи необхідність збору інформації, її узагальнення, об'єм та характер інформації, яку повинна була підготувати позивачка у стислий строк, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачкою було зроблено все можливе від неї для виконання доручення голови облдержадміністрації. При цьому колегія суддів зазначає, що порушення термінів виконання ОСОБА_1 резолюції начальника Управління від 13.05.2009 року №19-д мало місце.
Згідно листа Кіровоградської облдержадміністрації від 09.06.2010 року №20-119/2 за інформацією відділу контролю апарату облдержадміністрації з 01.01.2009 року по 01.06.2009 року управлінням регіонального розвитку, містобудування та архітектури облдержадміністрації порушень термінів виконання завдань, визначених дорученням голови облдержадміністрації не було (а.с.11, т.2).
Пункт 3 ст.40 КЗпП України передбачає розірвання трудового договору у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Враховуючи, що п.3 ст.40 КЗпП України передбачає звільнення особи за систематичне невиконання нею обов'язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, без поважних причин, у справі про поновлення на роботі особи, звільненої за порушення трудової дисципліни за 3 ст.40 КЗпП України, суд має з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору.
За таких обставин, неможливо погодитись з тим, що позивачкою ОСОБА_1 було допущено порушення трудової дисципліни, яке виразилось у порушенні термінів виконання доручення голови облдержадміністрації від 27.04.2009 року №27-328/1 без поважних причин.
Матеріалами справи встановлено, що вищевказане порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 відповідачем виявлене 20.05.2009 року, про що свідчить резолюція начальника Управління Куликової В.В. від 20.05.2009 року на поясненні ОСОБА_1 (а.с.5, т.2).
Аналізуючи докази у справі, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність ОСОБА_1 під час чергування у приймальні керівника Управління 28.01.2009 року, порушення термінів виконання доручення голови облдержадміністрації від 27.04.2009 року №27-328/1 не можуть бути підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення, передбаченого п.3 ст.40 КЗпП України, оскільки за своїм ступенем тяжкості вчиненого проступку та відсутності поважності причин, не можуть підставою для звільнення. Крім цього, відповідач звільнив позивачку з порушенням шестимісячного строку, який передбачений ч.2 ст.148 КЗпП України.
Щодо звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України за невиконання наказу начальника Управління від 16.12.2008 року №49 та ненадання управлінню праці та соціального захисту населення облдержадміністрації інформації щодо виконання складених графіків погашення заборгованості із виплати заробітної плати підприємствами-боржниками, колегія суддів зазначає, що вищевказане порушення відповідачем було виявлене 21.05.2009 року. Згідно даного наказу інформація повинна була надаватися до 10 та 25 числа кожного місяця. Отже, останнє, зафіксоване порушення терміну надання інформації ОСОБА_1, 10.05.2009 року. Таким чином, звільняючи 26.11.2009 року ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України відповідач, також, порушив шестимісячний строк застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого ч.2 ст.148 КЗпП України.
Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача про те, що він не мав можливості звільнити позивачку у зв'язку з постійним її знаходженням на лікарняних, оскільки, остання працювала з 12.06.2009 року по 06.08.2009 року (а.с.44, 45, т.1). Твердження відповідача про те, що позивачка з 12.06.2009 року по 31.07.2009 року була у відпустці, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений можливості вирішити питання щодо звільнення позивачки.
Згоду профспілкового органу від 03.08.2009 року на звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України колегія суддів оцінює у сукупності з усіма доказами у справі.
Матеріалами справи встановлено, що в Управлінні створений профспілковий комітет у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Згода на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України надавалась не профспілковим комітетом, а на засіданні трудового колективу Управління, що у розумінні вимог ч.1 ст.43 КЗпП України не є тотожним. (а.с.85, 177, т.1).
Частина 1 ст.43 КЗпП України передбачає обов'язковість попередньої згоди на звільнення працівника з підстав, передбачених п.3 ст.40 КЗпП України виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є цей працівник. Однак, згода профспілкового органу на звільнення особи, при порушенні строків та порядку звільнення, оцінюється у сукупності з іншими доказами і не є безумовною підставою для відмови у поновленні на роботі особи.
Колегія суддів вважає вірним застосування судом першої інстанції ст., ст.235, 237-1 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати».
Відповідно до ч.2 ст.200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної державної адміністрації -залишити без задоволення.
Постанову -Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у справі №2а-8227/09/1170 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення тексту ухвали.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.М. Дадим