"29" березня 2011 р. справа № 2а-8/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, Вільногірської міської ради Дніпропетровської області на постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.11.2010 року у справі №2а-8/10/0407 за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Вільногірського міського голови Федоренка Віталія Павловича, Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання рішення, розпорядження незаконним та скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул, -
У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Вільногірського міського голови, Виконавчого комітету Вільногірської міської ради, в якому, з урахуванням доповнених позовних вимог, просив поновити строк звернення до суду, визнати рішення Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 08.01.2009 року №1045-62/V, розпорядження Вільногірського міського голови Федоренка В.П. від 08.01.2009 року №1а-к -незаконними та поновити його на посаді секретаря Вільногірської міської ради з 08.01.2009 року, стягнути з Виконкому Вільногірської міської ради на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням у сумі 95913,62 грн.
Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.11.2010 року позовні вимоги задоволені частково, поновлено строк звернення до суду, визнано не законними та скасовано рішення Вільногірської міської ради від 08.01.2009 року №1045-62/V «Про дострокове припинення повноважень секретаря Вільногірської міської ради V скликання Дніпропетровської області»та розпорядження Вільногірського міського голови від 08.01.2009 року №1а-к «Про звільнення ОСОБА_1.», поновлено ОСОБА_1. на посаді секретаря Вільногірської міської ради з 09.01.2009 року, стягнено з Виконавчого комітету Вільногірської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.01.2009 року по 09.01.2010 року у сумі 30900 грн., в решті позовних вимог відмовлено, постанову у частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
З постановою суду першої інстанції не погодились позивач - ОСОБА_1 та відповідач -Вільногірська міська рада.
Позивач ОСОБА_1 просив в апеляційній скарзі змінити постанову суду у частині розміру заробітної плати з вимушений прогул та стягнути з Виконавчого комітету Вільногірської міської ради на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням у сумі 56650 грн. В обґрунтування своїх вимог вказував, що його вини у зволіканні при розгляді справи немає, висновки в цій частині суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідач -Вільногірська міська рада в апеляційній скарзі просила скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що міська рада діяла в межах повноважень, визначених п.5 ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Вільногірського міського голови виносилось на підставі рішення ради.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Вільногірської міської ради підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкти владних повноважень -Вільногірська міська рада та її міський голова діяли необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, з порушенням права позивача на участь у процесі їх прийняття, депутати міської ради 08.01.2009 року без будь-якого обговорення та посилання на законодавчі акти, зробили висновок, що при вирішенні питання про дострокове припинення повноважень одного з секретарів міської ради закон порушено не буде, тому знайшли за можливе вирішити це питання у відсутність ОСОБА_1, позбавивши його права надати будь-які пояснення та доводи, і за результатами таємного голосування вирішили достроково припинити повноваження секретаря міської ради ОСОБА_1, якого було поновлено на посаді за рішенням суду, міська рада з порушенням ч.3 ст.40 КЗпП України звільнила ОСОБА_1. у період його тимчасової непрацездатності.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1. був обраний секретарем Вільногірської міської ради згідно рішення цієї ради від 21.04.2006 року №05-01/V. Його повноваження були достроково припинені рішенням Вільногірської міської ради від 31.10.2007 року №547-28/V. Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009 року, рішення Вільногірської міської ради від 21.04.2006 року №05-01/V скасовано та поновлено ОСОБА_1. на посаді секретаря міської ради. Постанова Вільногірського міського суду від 31.12.2008 року була виконана та ОСОБА_1 відповідно до рішення Вільногірської міської ради від 08.01.2009 року №1040-62/V був поновлений на посаді секретаря цієї міської ради з 13.30 год., а рішенням цієї ради від 08.01.2009 року №1045-62/V з 14.35 год. його повноваження секретаря міської ради було достроково припинено. На виконання рішення міської ради від 08.01.2009 року №1045-62/V Вільногірським міським головою було прийнято розпорядження від 08.01.2009 року №1а-к «Про звільнення ОСОБА_1.»(а.с.4-6, 77-86, 140).
Як вбачається з матеріалів справи -протоколу №70 від 08.01.2009 року 62 позачергової сесії міської ради V скликання повноважним складом депутатів згідно порядку денного було прийнято рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря Вільногірської міської ради на виконання постанови суду від 31.12.2008 року. Наступним питанням порядку денного було питання про дострокове припинення повноважень секретаря Вільногірської міської ради V скликання. При цьому не ставилось питання про дострокове припинення повноважень секретаря Вільногірської міської ради ОСОБА_1 У зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на цій посаді, яку займала інший депутат ОСОБА_4, депутати прийняли рішення про вирішення цього питання шляхом таємного голосування. За результатами таємного голосування було прийнято рішення Вільногірської міської ради про дострокове припинення повноважень секретаря цієї ради ОСОБА_1.(а.с.157-169).
Згідно ст.7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів», цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
З цього слідує, що при вирішенні спорів, пов'язаних з публічною службою, зокрема, щодо припинення повноважень секретаря місцевої ради, належить, перед усім, керуватися спеціальним законодавством. Норми трудового права, урегульовані КЗпП України застосовуються лише у випадках, коли спірні відносини не врегульовані спеціальним законодавством, або на їх застосування прямо вказано у спеціальному законодавстві.
Згідно ст.3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»посада секретаря місцевої ради відноситься до виборної, на яку особа обирається радою. Згідно п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»обрання на посаду та звільнення з посади ради у порядку, передбаченому цим Законом є виключною компетенцією місцевої ради.
Такий порядок встановлено ст.50 цього Закону, згідно з п.5 якої повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради, та якою не передбачено обов'язкова присутність особи, що обирається на цю посаду або повноваження якої припиняються.
З цих підстав, колегія суддів вважає помилковим застосування положення ч.3 ст.40 КЗпП України щодо неможливості звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, оскільки про застосування ч.3 ст.40 КЗпП України спеціальним Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування»не вказується. На думку колегії суду, з цих підстав не може бути застосоване, також, положення п. 6 ст.40 КЗпП України про звільнення працівника у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
При ситуації, коли посаду секретаря Вільногірської міської ради на законних підставах одночасно займали дві особи, Вільногірська міська рада мала право прийняти рішення про дострокове припинення повноважень одного із них.
Колегія суддів вважає невірним висновок суду першої інстанції щодо прийняття радою рішення без додаткового обговорення та посилання на законодавчі акти, так як це спростовується протоколом засідання ради №70 від 08.01.2009 року та преамбулою рішення ради від 08.01.2009 року №1045-62/V «Про дострокове припинення повноважень секретаря Вільногірської міської ради V скликання Дніпропетровської області».
Отже, колегія суддів вважає, що рішення Вільногірської міської ради 08.01.2009 року №1045-62/V «Про дострокове припинення повноважень секретаря Вільногірської міської ради V скликання Дніпропетровської області»прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування»та «Про місцеве самоврядування в Україні».
На ряду з цим, колегія суддів вважає, що розпорядження Вільногірського міського голови від 08.01.2009 року №1а-к «Про звільнення ОСОБА_1.»прийняте з перевищенням повноважень, оскільки звільнення з посади секретаря ради відноситься до виключної компетенції ради згідно п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Стаття 42 цього Закону України, яка передбачає повноваження міського голови, не надає права міському голові на виконання рішення міської ради видавати розпорядження з питань виключної компетенції ради та з питання, по якому рада вже прийняла рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Вільногірської міської ради підлягає задоволенню частково, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нової, якою задовольнити позовні вимоги у частині визнання та скасування розпорядження Вільногірського міського голови від 08.01.2009 року №1а-к «Про звільнення ОСОБА_1.», в іншій частині у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення, апеляційну скаргу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області -задовольнити частково.
Постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.11.2010 року у справі №2а-8/10/0407 - скасувати.
Прийняти нову постанову. Визнати незаконною та скасувати розпорядження Вільногірського міського голови від 08.01.2009 року №1а-к «Про звільнення ОСОБА_1.».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення тексту постанови.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: А.В. Суховаров