"02" березня 2011 р.справа № 2а-20/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Панченко О.М. Католікяна М.О.
при секретарі судового засідання: Трахт К.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги - Кирилівської селищної ради
- Приватного підприємця ОСОБА_1
на постанову Якимівського районного суду Запорізької області
від 17.06.2009 року у справі №2а-20/2009
(категорія статобліку -6.2.1)
за позовом:Прокурора Якимівського району Запорізької області
до:
третя особа:
про:Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області
Приватний підприємець ОСОБА_1
скасування рішень №9 від 29.06.2007р., №40 від 11.09.2007р. та №67 від 04.09.2008р.
30.12.2008р. Прокурор Якимівського району Запорізької області (далі -прокурор) звернувся до Якимівського районного суду Запорізької області з позовом до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (далі -Кирилівська селищна рада), третя особа Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі -ПП ОСОБА_1) про скасування рішень №9 від 27.06.2007р., №40 від 11.09.2007р. та №67 від 04.09.2008р. / а.с. 1-4/.
Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 05.01.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-131/2008 (№2а-20/2009) за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 8/.
Прокурор посилаючись у позовній заяві на те, що рішенням Кирилівської селищної ради №9 від 27.06.2007р. надано дозвіл на додаткове відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1875 га під розміщення бази відпочинку «Волна»за адресою Запорізька область Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Санаторна, 51, ПП ОСОБА_1 для укладення договору оренди на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови смт. Кирилівка, рішенням Кирилівської селищної ради №40 від 11.09.2007р. затверджено проект додаткового відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 під розширення раніше наданої у власність для розміщення бази відпочинку «Волна», яка розташована в смт. Кирилівка, вул. Санаторна 51, та надано земельну ділянку площею 0,1658 га для розширення раніше наданої у власність для розміщення бази відпочинку «Волна», ПП ОСОБА_1 в довгострокову оренду на 49 років, за рахунок земель житлової та громадської забудови Кирилівської селищної ради, прокурором було проведено перевірку дотримання норм чинного земельного законодавства при наданні у оренду третій особі у даній справі цієї земельної ділянки, у ході проведеної прокурором перевірки було встановлено, що вищезазначені рішення прийняті з порушенням норм чинного земельного законодавства, оскільки рішенням Кирилівської селищної ради №5 від 15.11.2006р. було затверджено проект землеустрою щодо додаткового відведення земельної ділянки площею 0,0073 га, яка розташована за адресою Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Санаторна 61, КФ «Механізатор»під розміщення котеджу на підставі якого між КФ «Механізатор»та відповідачем у справі 28.11.2006р. було укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на 45 років, умовами цього договору передбачено, що на орендованій земельній ділянці від п. «В»до п. «Г» існує загальний проїзд, але відповідно до договору оренди від 27.09.2007р., який укладено між відповідачем та ПП ОСОБА_1 надано у оренду земельну ділянку площею 0,1658 га, яка охоплює земельну ділянку раніше надану у оренду КФ «Механізатор»і яка є загальним проїздом, таким чином відповідач під час прийняття рішень №9 від 27.06.2007р., №40 від 11.09.2007р. цих обставин не перевірив та не врахував, що призвело до того, що одна і та сама земельна ділянка надана в оренду одночасно двом різним орендарям, що суперечить нормам чинного земельного законодавства, крім цього ПП ОСОБА_1 в порушенням вимог ч. 1 ст. 151 Земельного кодексу України до початку проектування відведення земельної ділянки не погодила місце розташування, розмір земельної ділянки з відповідачем, як власником земельної ділянки, та з іншими сумісними землекористувачами, у зв'язку з чим прокурором було 01.09.2008р. було внесено протест на рішення Кирилівської селищної ради №9 від 27.06.2007р., але рішенням Кирилівської селищної ради №67 від 04.09.2008р. цей протест прокурора було відхилено, оскільки протест прокурора від 01.04.2008р. відхилено, прокурор на підставі ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду першої інстанції в порядку адміністративного судочинства та просить скасувати рішення Кирилівської селищної ради №9 від 27.06.2007р., №40 від 11.09.2007р. та №67 від 04.09.2008р., як такі що суперечать вимогам чинного законодавства.
Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 17.06.2009р. у справі №2а-20/2009 позов задоволено, скасовано рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №9 від 27.06.2007р., №40 від 11.09.2007р. та №67 від 04.09.2008р. (суддя Ковальчук О.А.) /а.с. 95-98/.
Третя особа -ПП ОСОБА_1, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній справі, подала апеляційну скаргу / а.с. 101-104/ у якій з урахуванням уточнень апеляційної скарги / а.с. 119-125/ посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи було зроблено висновки, як суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення судом першої інстанції у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального права, оскільки судом застосовано до спірних правовідносин норми права, які набули чинності після прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, та з порушенням норм чинного процесуального законодавства, оскільки судом в порядку адміністративного судочинства було розглянуто спір, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, тому просить скасувати постанову суду першої інстанції від 17.06.2009р. та закрити провадження у даній справі на підставі ст. 157 КАС України.
Відповідач -Кирилівська селищна рада, не погодившись з постанову суду першої інстанції від 17.06.2009р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 140-141/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 17.06.2009р. у даній справі, і оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства просить суд на підставі ст. 157 КАС України закрити провадження у даній адміністративній справі.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала доводи викладені у апеляційній скарзі та просила суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову Якимівського районного суду від 17.06.2009р. у даній справі скасувати та закрити провадження у даній справі на підставі ст. 157 КАС України, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Прокурор та представник відповідача у судове засідання не з'явились. Прокурор та відповідач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлені апеляційним судом належним чином / а.с. 117-179/. За таких обставин колегія судів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність прокурора та представника відповідача.
Заслухавши у судовому засіданні представника третьої особи, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що рішенням Кирилівської селищної ради №9 від 27.06.2007р. надано дозвіл на додаткове відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1875 га під розміщення бази відпочинку «Волна»за адресою Запорізька область Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Санаторна, 51, ПП ОСОБА_1 для укладення договору оренди на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови смт. Кирилівка / а.с. 21/, а рішенням Кирилівської селищної ради №40 від 11.09.2007р. затверджено проект додаткового відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 під розширення раніше наданої у власність для розміщення бази відпочинку «Волна», яка розташована в смт. Кирилівка, вул. Санаторна 51, та надано земельну ділянку площею 0,1658 га для розширення раніше наданої у власність для розміщення бази відпочинку «Волна», ПП ОСОБА_1 в довгострокову оренду на 49 років, за рахунок земель житлової та громадської забудови Кирилівської селищної ради / а.с. 22-23/, та 27.09.2007р. між відповідачем та третьою особою у даній справі було укладено договір оренди цієї земельної ділянки / а.с. 83-86/.
Прокурором було проведено перевірку дотримання норм чинного земельного законодавства при наданні у оренду третій особі у даній справі вищезазначеної земельної ділянки, у ході якої встановлено, що вищезазначені рішення прийняті з порушенням норм чинного земельного законодавства у зв'язку з чим прокурором 01.09.2008р. було внесено протест №15/2761-вих. на рішення Кирилівської селищної ради №9 від 27.06.2007р. / а.с. 6-7/, але рішенням Кирилівської селищної ради №67 від 04.09.2008р. цей протест прокурора було відхилено / а.с. 24/.
Отже вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що звернення прокурора з даним адміністративним позовом було обумовлено відхиленням відповідачем протесту прокурора 01.09.2008р. №15/2761-вих., що відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», надає прокурору право на звернення до суду з позовом про скасування опротестованого акту або рішення.
Статтею 17 КАС України ( в редакції закону чинній на момент звернення прокурора з даним адміністративним позовом), яка визначає компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, передбачено, що до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 3 КАС України ( в редакції закону чинній на момент звернення прокурора з даним адміністративним позовом) :
· справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
· суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
Частиною 1 ст. 18 КАС України ( в редакції закону чинній на момент звернення прокурора з даним адміністративним позовом) передбачено, що Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України ( в редакції закону чинній на момент звернення прокурора з даним адміністративним позовом) адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Сукупний аналіз норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема ст. 26 цього закону та ст. 12 Земельного кодексу України, дає можливості зробити висновок про те, що виключно до компетенції відповідних міських рад (сільських або селищних рад) чинним законодавством віднесено вирішення питання розпорядження землями та вирішення земельних питань у межах міста, які приймають з цього питання відповідні рішення, які є результатам розгляду у порядку визначеному Земельним кодексом України, зокрема ст. ст. 118, 123, 151 цього кодексу, заяви особи зацікавленої у наданні у користування (оренду) або у власність певної земельної ділянки.
Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За таких обставин колегія суддів, враховуючи вищенаведені обставини, приймаючи до уваги положення Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого протест є однією з форм прокурорського реагування у випадку виявлення останнім порушень норм чинного законодавства, норми КАС України (в редакції яка діяла на момент звернення прокурора з даним позовом до суду першої інстанції та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у даній справі), вважає, що даному випадку прокурор, який є службовою особою органу державної влади і у розумінні ст. 3 КАС України (в редакції яка діяла на момент звернення прокурора з даним позовом до суду першої інстанції та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у даній справі) є суб'єктом владних повноважень, звернувся до місцевого загального суду, як до адміністративного суду, відповідно до ст. 6 КАС України, оскільки відповідачем у справі було відхилено протест прокурора, а ці обставини відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»надають прокурору право на звернення до суду з позовом про визнання певного акту незаконним, що свідчить про те, що даний адміністративний позов належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України і посилання третьої особи та відповідача у справі в апеляційних скаргах на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства є безпідставними та не ґрунтуються на законі.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, з приводу передачі юридичним особам земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності у користування (оренду) врегульовано нормами Земельного кодексу України, зокрема ст. 118-123 цього Кодексу, а порядок вибору місця розташування земельних ділянок надання дозволу на їх відведення, вимоги щодо розроблення проекту відведення земельних ділянок визначені ст. 151 цього Кодексу.
Статтями 118-122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , якими встановлено підстави та порядок набуття права на землю, та способи реалізації цього права, передбачено, що надання дозволу на відведення земельної ділянки можливо лише після її обстеження відповідними спеціалістами місцевих дозвільних органів та за умови відсутності перешкод для майбутнього використання за призначенням земельної ділянки.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 1 ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Отже аналіз вищенаведених норм земельного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що рішення про надання у оренду земельної ділянки приймається відповідним органом місцевого самоврядування на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту відведення цієї земельної ділянки ( який відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України затверджується рішення відповідного органу місцевого самоврядування), який у свою чергу приймається з урахуванням наявності погодження із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місця розташування об'єкта, розміру земельної ділянки та умов її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Але під час розгляду даної адміністративної справи суду не було надано належних письмових доказів погодження ПП ОСОБА_1 місця розташування об'єкта, розміру земельної ділянки та умов її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля з суміжними землекористувачами до початку проектування відведення спірної земельної ділянки, яка розташована за адресою смт. Кирилівка, вул. Санаторна 51.
При цьому колегія суддів критично оцінює посилання відповідача та третьої особи під час розгляду справи та в апеляційних скаргах на те, що узгодження меж та розміру земельної ділянки з суміжними землекористувачами не було потрібно, оскільки розмір земельної ділянки, границі були погоджені з Кирилівською селищною радою, яка є власником всіх земель з якими межує спірна земельна ділянка, оскільки норми Земельного кодексу України, зокрема ст. 152 цього кодексу (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) вимагають погодження зовнішніх меж земельної ділянки з землекористувачами, і у даному випадку землекористувачами з якими необхідно було погодити зовнішні межі спірної ділянки були Запорізька БРН КБэФ «Механізатор», ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ОСОБА_2, уздовж землекористування яких проходить спірна земельна ділянка / а.с. 87/
При цьому колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що межі земельної ділянки, яка була надана у користування (оренду) третій особі у даній справі оскаржуваними рішеннями відповідача не були у подальшому погоджені із суміжними землекористувачами, про що свідчить акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розширення бази відпочинку «Волна»ПП ОСОБА_1 від 15.08.2007р. /а.с. 88/, який є невід'ємною частиною договору оренди, який було укладено між відповідачем та третьою особою 27.09.2007р. /а.с. 83-86/.
Крім цього під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що рішенням Кирилівської селищної ради №5 від 15.11.2006р. було затверджено проект додаткового відведення земельної ділянки Запорізькій будівельно-ремонтно-наладжувальній колективній фірмі «Механізатор»(далі -Запорізька БРН КБэФ «Механізатор») під розміщення котеджу, яка розташована в смт. Кирилівка, вул. Санаторна,61, Якимівського району, Запорізької області, та надано Запорізькій БРН КБэФ «Механізатор»земельну ділянку загальною площею 0,0073 га під розміщення котеджу в довгострокову оренду на 45 років за рахунок земель житлової та громадської забудови Кирилівської селищної ради / а.с. 53-54/, та у подальшому між Запорізькою БРН КБэФ «Механізатор»та відповідачем у справі 28.11.2009р. було укладено договір оренди цієї земельної ділянки.
Як вбачається з наданої суду ксерокопії план-схеми земельної ділянки, яка була надана у оренду Запорізькій БРН КБэФ «Механізатор»вищезазначеним рішенням відповідача, яка є частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на цій земельній ділянці розташована загальний проїзд, який на план-схемі позначено «від В до Г -загальний проїзд»/ а.с. 53а - зворотна сторона/.
Також суду під час розгляду даної адміністративної справи було надано план земельної ділянки площею 0,1658 га до договору оренди, який було укладено між відповідачем та ПП ОСОБА_1 відповідно до оскаржуваного рішення відповідача №40 від 11.09.2007р. / а.с. 87/. З цього плану вбачається, що ця земельна ділянка проходить уздовж земельних ділянок землекористувачів - Запорізької БРН КБэФ «Механізатор», ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ОСОБА_2.
При цьому при порівнянні вищезазначеного плану земельної ділянки / а.с. 87/ та плану земельної ділянки загальною площею 0,0073 га, яку було надано Запорізькій БРН КБэФ «Механізатор» під розміщення котеджу в довгострокову оренду на 45 років рішенням відповідача №5 від 15.11.2006р. / а.с. 53а зворотна сторона/ вбачається, що загальний проїзд, який позначено «від В до Г загальний проїзд»на плані земельної ділянки, яка була надана у листопаді 2006р. у оренду Запорізькій БРН КБэФ «Механізатор», також увійшов до земельної ділянки площею 0,1658 га, яка надана у оренду ПП ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням відповідача №40 від 11.09.2007р. , що є порушенням норм земельного законодавства, оскільки норми Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»не передбачають можливості надання у оренду однієї і тієї ж земельної ділянки двом різним землекористувачам.
Отже вищенаведені обставини свідчать про те, що відповідач у справі, який є органом місцевого самоврядування, а у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень під час прийняття рішень №9 від 27.06.2007р., №40 від 11.09.2007р., якими надано дозвіл на додаткове відведення ПП ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,1875 га під розміщення бази відпочинку «Волна»за адресою Запорізька область Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Санаторна, 51, для укладення договору оренди на 49 років, затверджено проект додаткового відведення цієї земельної ділянки, та надано ПП ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1658 га для розширення раніше надано у власність земельної ділянки для розміщення бази відпочинку «Волна»в довгострокову оренду на 49 років, не визначив на місцевості розміри цієї земельної ділянки, не погодив місце розташування та межу цієї земельної ділянки з суміжними землекористувачами, не перевірив факту існування на території земельної ділянки площею 0,1658 га по вул. Санаторна 51, смт. Кирилівка, яку надана у оренду ПП ОСОБА_1 рішенням відповідача №40 від 11.09.2007р. загального проїзду, що призвело до прийняття ним рішень №9 від 27.06.2007р., №40 від 11.09.2007р. з порушенням норм земельного законодавства, які були чинні на момент прийняття цих рішень.
Враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, рішення суду про задоволення заявлених позивачем позовних вимог прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, і тому постанову суду першої інстанції від 17.06.2009р. у даній справі необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача та третьої особи залишити без задоволення оскільки доводи апеляційних скарг зводяться до переоцінки третьою особою та відповідачем доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи, і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявниками апеляційних скарг норм процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційні скарги: Кирилівської селищної ради та Приватного підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 17.06.2009р. у справі №2а-20/2009 -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено - 18.03.2011р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян